Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №475/90/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/90/26

Провадження № 1-кп/475/118/26

Провадження слідчих органів № 2026 15 221 0000007

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, с-ща. Доманівка справу на підставі обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026152210000007 від 13.01.2026 р. про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Доманівка Доманівського району Миколаївської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 14.12.2006р. Доманівським РВ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.126-1 КК України,

за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за насильство в сім`ї, зокрема постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 29.12.2025 року, в об`єднаній справі №475/1377/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП за фактами вчинення домашнього насильства, які мали місце 02.12.2025 року, 03.12.2025 року відносно своєї дружини ОСОБА_5 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень; постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 09.01.2026 року, у справі №475/1371/25 ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення домашнього насильства 01.12.2025р. відносно своєї ОСОБА_5 та накладено адміністративне стягнення у виді 60 годин громадських робіт.

Не зважаючи на це, ОСОБА_3 продовжив свої систематичні дії направлені на вчинення домашнього насильства у відношенні своєї дружини ОСОБА_5 .

13.01.2026 року ОСОБА_3 знаходився за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою; АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, на фунті побутових неприязних відносин вчинив психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_5 , яке виразилось в конфлікті з останньою, в ході якого ОСОБА_3 , в нецензурній, грубій формі словесно ображав ОСОБА_5 , та принижував її, незважаючи на те, що своїми протиправними діями може залякати її та спричинити психологічну травму.

Своїми умисними діями, ОСОБА_3 , в порушення вимог ст.ст. 28, 29 Конституції України, згідно з якими, кожен має право на повагу до його гідності та особистої недоторканості, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», неодноразово притягуючись до адміністративної відповідальності за фактом вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , на шлях виправлення та перевиховання не став та протягом тривалого часу умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняє домашнє насильство у відношенні своєї співмешканки ОСОБА_5 , що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої.

За наведених обставин ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме – домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, підтвердивши та пояснивши про обставини, викладені в обвинувальному акті. При призначенні покарання просить не позбавляти його волі, оскільки він працевлаштувався на роботу, усвідомив власну протиправну поведінку, став на шлях виправлення та в майбутньому вчиняти подібного не буде.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що вона тривалий час проживала спільно з обвинуваченим за адресою проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 до грудня 2025 року, а також виховує спільного неповнолітнього сина. Обвинувачений ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, та вчиняє відносно неї психологічне насильство, яке виражається в словесних образах, нецензурній лайці в її адрес, а також в конфліктах з останньою. З грудня 2025 року ОСОБА_3 проживає окремо за адресою: АДРЕСА_1 , однак чаняє дії психологічного характеру відносно неї. Вона побоюється, що обвинувачений може продовжити відносно неї психологічне насильство, а тому вважає, що до останнього доцільно застосувати обмежувальні заходи у виді заборона наближатися до неї та її місця проживання. Відносно покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , то покладається на розсуд суду.

Прокурор підтримав обвинувачення в повному обсязі за ст. 126-1 КК України, вважаючи, що всіма поданими доказами винуватість ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведеною. Враховуючи особу обвинуваченого та дані обставини, а також психологічний стан потерпілої, неодноразове засудження останнього, вважає за можливе обрати обвинуваченому покарання, передбачене санкцією ст. 126-1 КК України, у виді обмеження волі.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілої, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а також стосуються речових доказів та судових витрат. При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 , поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме: домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, що призводить до психологічних страждань.

Суд враховує, що системність підтверджується постановами суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства (ст. 173-2 КУпАП). Наведені обставини також підтвердив обвинувачений у судовому засіданні, вказавши про домашні суперечки, під час яких було вчинено психологічне насильство.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який згідно статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання належать як зазначені, так і не зазначені в законі, але встановлені судом за конкретною справою об`єктивні та суб`єктивні чинники, що не є ознаками конкретного складу злочину і не впливають на його кваліфікацію, проте свідчать про занижений ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння і (або) особи винного і тим самим надають суду право для пом`якшення покарання.

Щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.01.2024 у справі №283/2169/19, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею злочину (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає у розшуку майна здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують щире каяття особи.

Крім того, системний аналіз кримінального закону свідчить, що щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до ЄРКП (наприклад, при з`явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом`якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.

Тож, при встановленні обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що у судовому засіданні останній свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України - суд не встановив.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України є щире каяття.

Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої обставини і вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у межах санкції, передбаченої ст. 126-1 КК України у вигляді пробаційного нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки, передбачені ч. 2, п. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов`язки, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно з ч. 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм.

Програми для кривдників виконують, згідно ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», - суб`єкти, відповідальні за виконання такої програми - місцева державна адміністрація та орган місцевого самоврядування, а органом, що здійснює профілактичний облік кривдників і профілактичну роботу з ними - здійснює орган Національної поліції України - уповноважений підрозділ органів Національної поліції України, тому копія вироку для виконання підлягає направленню до Вознесенської райдержадміністрації (Вознесенської районної військової адміністрації), до Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та в відділення поліції №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.

З урахуванням характеристики обвинуваченого, а також думки всіх учасників судового провадження, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, відповідно до якого на останнього покласти обов`язок пройти програму для кривдників, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, оскільки обвинувачений вчинив домашнє насильство, що також сприятиме його виправленню.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65 – 67, 71 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання.

Обставин, які б вказували, що призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбаченого ст. 126-1 КК України, у виді пробаційного нагляду буде недостатнє для досягнення цілей покарання, не відповідатиме даним про його особу та ступеню тяжкості кримінального правопорушення, судовим розглядом не встановлено.

Визначене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, – воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи "Бакланов проти Росії" від 09.06.2005, "Фрізен проти Росії" від 24.03.2005, "Ісмайлова проти Росії" від 29.11.2007).

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався, підстави для його обрання судом наразі також відсутні, оскільки він дотримується вимог КПК України щодо процесуальної поведінки. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався, підстави для його обрання судом наразі також відсутні, оскільки він дотримується вимог КПК України щодо процесуальної поведінки. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, ст.ст. 2, 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.

Відповідно до п. 1-3 ч. 2, п. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити засудженому наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду – притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.

Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 строком на три місяці обмежувальні заходи, а саме: заборона наближатися на відстань 3 (трьох) метрів до місця перебування особи, потерпілої від домашнього насильства; заборона телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, та інших контактів через третіх осіб.

Направити ОСОБА_3 , відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України для проходження програми для кривдників строком на два місяці.

Для виконання програми для кривдників - копію вироку після набрання законної сили направити, згідно ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - до Вознесенської райдержадміністрації (Вознесенської районної військової адміністрації), Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області та у Відділення поліції №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_6