Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №468/1436/25 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1436/25

1-кп/468/16/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

30.03.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка кримінальне провадження №12025153140000026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Шуйський Атбасарського району Цілиноградської області, громадянина України, непрацюючого, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого відповідно до ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2025 року близько 19:55 год. ОСОБА_3 їхав на своєму мотоциклі по АДРЕСА_1 в бік свого домоволодіння, де на дорозі помітив ОСОБА_5 , з якою в нього склались тривалі неприязні відносини, яка стояла на узбіччі вулиці неподалік від свого господарського подвір`я, тримаючи в руках відро з добривом.

Коли ОСОБА_3 доїжджав до ОСОБА_5 , остання злякалася, що він наїде на неї, та впустила з рук відро, добрива з якого потрапили на ОСОБА_3 . Внаслідок цього у ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на погрозу вбивством ОСОБА_5 за допомогою металевого предмету.

Реалізовуючи вказаний вище умисел, ОСОБА_3 10.05.2025 року близько 19:58 год. у вказаному вище місці умисно з метою залякування, усвідомлюючи, що погрожує вбивством і що така погроза здатна викликати в особи побоювання за своє життя, і бажаючи цього, взяв до рук металевий кардан, який він від`єднав від оприскувача, що стояв поруч на території вказаного господарського подвір`я, почав переслідувати потерпілу, викрикуючи на адресу потерпілої ОСОБА_5 погрози її вбивства цим предметом. Такі дії ОСОБА_3 були об`єктивно сприйняті потерпілою як небезпека для її життя і здоров`я, оскільки в неї були реальні підстави побоюватись такої погрози вбивством, бо вона усвідомлював те, що обвинувачений тримає в руках металевий предмет, яким може завдати шкоди її життю та здоров`ю.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 були створені умови, в яких ОСОБА_5 об`єктивно сприйняла погрозу вбивством, як реальну небезпеку для його життя і здоров`я та були об`єктивні підстави побоюватись здійснення такої погрози.

Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України – погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

Свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_3 не визнав, вказавши, що 10.05.2025 року він їхав додому на мотоциклі «Восход». На дорозі стояла ОСОБА_5 та вилила відро з навозом. Він кинув свій мотоцикл, зробив ривок в її бік та крикнув, що «завале» та потерпіла втекла. В цей час вийшов чоловік потерпілої та обвинувачений кинув у його бік відро, влучивши ним в їх автомобіль ВАЗ 21099. Чоловік потерпілої підійшов до обвинуваченого з карданом та вдарив його ним по руці, а потерпіла впала на нього та звалила його з ніг, його зв`язали та він кликав на допомогу. В подальшому приїхали працівники поліції. Обвинувачений вказує, що в той вечір алкоголь не вживав, мотоцикл на потерпілу не направляв та не брав взагалі до рук кардан від оприскувача. Свідка ОСОБА_7 на місці події обвинувачений також не бачив.

Показання обвинуваченого спростовується, а його винуватість у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.

Потерпіла ОСОБА_5 показала, що в неї склались давні неприязні відносини з обвинуваченим. 10.05.2025 року ввечері вона збиралась посадити огірки, тому взяла з собою відро із сумішшю добрив та коров`ячих фекалій. Коли потерпіла була біля дороги, то побачила, що на неї на мотоциклі їде ОСОБА_3 , він був п`яний. Потерпіла відскочила, впустивши відро з добривами та втекла, а обвинувачений поклав мотоцикл, взяв до рук металевий кардан від тракторного оприскувача довжиною приблизно 1 м та почав за нею ганятись, викрикуючи погрози. Потерпіла сховалась в кущах, а обвинувачений втратив її з виду та пішов до потерпілої у двір, де кидав вказаний кардан по чоловіку потерпілої. Чоловік потерпілої повалив ОСОБА_3 на землю та утримував. Поліцейські, які приїхали на виклик, не вилучали з місця події вказаний кардан чи інші предмети.

Коли обвинувачений переслідував потерпілу, замахуючись на неї карданом, то він її жодного разу не наздогнав, проте вона реально сприймала його погрози, оскільки він раніше застосовував до неї насильство, на допомогу вона кликала свого чоловіка, але жодних свідків не бачила.

Свідок ОСОБА_8 вказав, що йшов вулицею та бачив, як на мотоциклі «Восход» їхав п`яний ОСОБА_3 , а ОСОБА_5 стояла на узбіччі з відром та хотіла перейти дорогу. ОСОБА_3 наїхав на потерпілу та вони впали. ОСОБА_3 тягав потерпілу за волосся, а вона вирвалась та побігла в бік свого двору, а ОСОБА_3 пішов за нею. Свідок підбіг до місця події та побачив, що ОСОБА_3 з карданом в руках переслідував потерпілу навколо тракторного оприскувача та погрожував її вбити (викрикнув таку погрозу 3-4 рази). Після цього з двору вийшов чоловік потерпілої та свідок залишив місце події. В руках ОСОБА_9 тримав половину від кардану оприскувача у формі труби. У відрі, яке тримала потерпіла, був навоз, сліди від нього були також і на одязі обвинуваченого. Свідок не бачив, щоб обвинувачений бив потерпілу вказаним карданом чи кидався ним.

Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 29.05.2025 року вона звернулася до поліції із заявою про те, що 10.05.2025 року ОСОБА_3 погрожував її вбити металевим карданом.

Згідно з протоколом огляду місця події від 02.06.2025 року та фототаблицею до нього – місцем вчинення кримінального правопорушення є територія біля домоволодіння по АДРЕСА_1 . В ході вказаної слідчої дії оглянута частина кардану від оприскувача до трактора.

Відповідно до протоколу огляду предмета від 02.06.2025 року дізнавачем оглянута передня частина кардану, яка має довжину 50 см.

Постановою дізнавача від 02.06.2025 року передня частина кардану визнана речовим доказом та повернута власнику ОСОБА_5 .

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 25.06.2025 року потерпіла ОСОБА_5 на місці події розповіла та показала обставини, за яких 10.05.2025 року ОСОБА_3 погрожував їй вбивством за допомогою металевого кардану від оприскувача. Суд в судовому засіданні переглянув відеозапис слідчого експерименту.

Відповідно до наданих стороною захисту копії запису лікаря та фотографій обвинуваченому в 2013 році встановлений діагноз – артрит лівого колінного суглоба.

Суд оцінює показання обвинуваченого в тій частині, яка не узгоджується з комплексом інших досліджених судом доказів, критично та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене.

Оцінюючи показання потерпілої, суд, по-перше, керується межами судового розгляду, визначеними ст. 337 КПК України, та не оцінює показання, які виходять за межі пред`явленого обвинувачення (щодо пошкодження майна та конфлікту обвинуваченого з чоловіком потерпілої, що не входить до обсягу викладеного в обвинувальному акті обвинувачення), по-друге, суд також враховує неприязні відносини, що склалися між потерпілою та обвинуваченим, а тому вважає достовірними показання потерпілої в тій частині, яка узгоджується з іншими доказами по справі.

При цьому, факт висловлення обвинуваченим потерпілій погроз убивством підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_8 , даними під присягою та попередженням про кримінальну відповідальність, це факт підтверджується також показаннями потерпілої ОСОБА_5 .

Крім того сам обвинувачений в суді підтвердив, що він дійсно висловив на адресу потерпілої погрози із застосуванням слів «завалю».

Також свідок ОСОБА_8 однозначно наполіг на тому, що при таких погрозах обвинувачений тримав у руках металеву частину кардану від тракторного оприскувача, що також узгоджується з показаннями в цій частині потерпілої ОСОБА_5 , а також протоколом огляду місця події, на якому на місці події зафіксована відповідна сільськогосподарська техніка та вказаний кардан.

При цьому об`єктивні властивості вказаної частини кардану, матеріал, з якого він виготовлений (метал), довжина 50 см, у сукупності з давніми неприязними відносинами та обставинами початку даного конфлікту (те, що потерпіла забруднила одяг обвинуваченого тваринними фекаліями), що викликало агресію з боку обвинуваченого, - давали підстави потерпілій всерйоз сприймати погрози вбивством на її адресу з боку обвинуваченого.

Щодо заявленої обвинуваченим хвороби колін, яка, на його думку, спростовує викладені в обвинувальному акті обставини того, що він міг бігти за потерпілою, то, на думку суду, заявлена хвороба не є такою, що позбавляла обвинуваченого можливості рухатись взагалі, отже не заважала обвинуваченому цілеспрямовано та наполегливо переслідувати потерпілу, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8 . Тому суд вважає доведеним те, що за встановлених обставин вказаного кримінального правопорушення обвинувачений, тримаючи в руках металевий кардан, який він від`єднав від оприскувача, переслідував потерпілу, викрикуючи на адресу останньої погрози її вбивства цим предметом.

Таким чином, описані вище обставини в межах, визначених ст. 337 КПК України, вказують на доведеність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує особу винного, який відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимостей, за місцем проживання немає негативної характеристики, характер вчиненого ним кримінального правопорушення, що віднесене до категорії кримінальних проступків, обставини та встановлені причини діяння.

Обставини, що пом`якшували б чи обтяжували покарання обвинуваченого, відсутні.

З урахуванням вказаних вище обставин, які характеризують особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, відсутності обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання, суд приходить до висновку про достатність призначення обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду, який, виходячи з відсутності обтяжуючих покарання обставин не може бути визначений в максимальному розмірі, як про те заявила сторона обвинувачення.

У відповідності до ст. 100 КПК України речовий доказ підлягає залишенню у власника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370,374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у виді одного року пробаційного нагляду, поклавши такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ передню частину кардану – залишити у власника ОСОБА_5 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів.

суддя: