Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №127/9259/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/9259/26

Провадження № 3/127/1925/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 ,військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 близько о 15:00 офіцером групи психологічного супроводу та відновлення військової частини НОМЕР_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 був виявлений старший солдат ОСОБА_1 , який на території військової частини НОМЕР_2 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Після чого, ОСОБА_1 одразу було направлено на медичний огляд у Вінницьку обласну клінічну психоневрологічну лікарню імені Ющенка з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння військовослужбовця. По результатам обстеження зроблено висновок, що ОСОБА_1 «перебуває у стані алкогольного сп`яніння», що підтверджено висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції що додається.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився по невідомій суду причині, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом надіслання SMS-повістки. Однак, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , у якій останній свою вину визнає, протокол просить розглянути без його участі.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.02.2026 № 52/нст, старшого солдата ОСОБА_1 переміщено розпорядженням начальника Генерального штабу Збройних сил від 15.02.2026 № 50 та наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 21.02.2026 № 15-РС на посаду сапера розмінування 5 відділення спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку медичного огляду КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» № 0380 від 19.03.2026, ОСОБА_1 19.03.2026 о 17 год 15 хв перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП є доведеною та підтвердженою сукупністю доказів, що містяться у матеріалах справи, а саме: протоколом № 1 про військове адміністративне правопорушення від 20.03.2026 року; висновком щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції № 0380 від 19.03.2026; заявою ОСОБА_1 про визнання вини; поясненнями ОСОБА_1 від 20.03.2026; іншими матеріалами справи.

Із пояснень ОСОБА_1 від 20.03.2026, що містяться в матеріалах справи вбачається, що останній підтверджує, що 19.03.2026 близько 15:00 год перебував у стані алкогольного сп`яніння на території військової частини НОМЕР_2 , вину визнає, щиро кається.

Означені докази дають підстави для висновку, що старший солдат ОСОБА_1 19.03.2026 перебував на території військової частини НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду.

Порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, регламентований статтею 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Відомості, які б свідчили про недотримання зазначеного порядку, суду повідомлені не були. Тому правові підстави для визнання результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, визначені частиною дев`ятою статті 266-1 КпАП, відсутні.

Вирішуючи питання щодо правової кваліфікації діяння ОСОБА_1 суд враховує таке.

Частиною 3 статті 172-20 КУпАП, зокрема, передбачено адміністративну відповідальність за появу військовослужбовців на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу ВО Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», та Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Згідно з вимогами частин третьої та восьмої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

З моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» регламентовано, що особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 затвердженого Законом України № 2102 -IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в подальшому був неодноразово продовжений.

Згідно з вимогами статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут), який затверджений Законом України К548-ХІV від 24 березня 1999 року, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки.

Відповідно до вимог статті 16 Статуту, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статутом користуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи та військові навчальні заклади Збройних Сил України.

Згідно вимог пунктів 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно вимог статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця зокрема не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Отже, суд вважає, що діяння ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення: поява на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, а також його щире розкаяння в якості пом`якшуючої обставини, передбаченої п.1 ч.1 ст. 34 КУпАП. Тому суд вважає за недоцільне застосовувати покаранняу виді арешту з утриманням на гауптвахті. Враховуючи викладене, з метою попередження вчинення ОСОБА_1 аналогічних правопорушень в майбутньому, суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 172-20, статтями 7, 9-12, 23, 33-35, 40-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294, КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: