Вирок від 23 березня 2026 р. у справі №133/3047/23 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

Справа №133/3047/23

Провадження 1-кп/133/462/26

24.03.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023025230000164 від 30.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Самгородок Козятинського району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, з середньою освітою, працюючого директором в ПП "Білецього", раніше не судимого, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, у 2018 році більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено та у невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник протиправний умисел направлений на виготовлення завідомо підробленого офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, а саме посвідчення тракториста - машиніста на право керування транспортними засобами категорії «А1», «А2», «В1», «В2», «D1» та «Е1». Для цього ОСОБА_4 , уникнувши проходження медичного огляду, а також складання теоретичного і практичного іспитів, оскільки відповідно до п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 02.04.1994, посвідчення видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також здобула професійну (професійно-технічну) освіту відповідно до освітньої програми за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені на отримання посвідчення, та склала теоретичний і практичний іспити екзаменаційній комісії територіального органу ГУ Держпродспоживслужби. Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на порушення встановленого порядку оформлення документів, які видаються державною установою, з метою незаконного отримання права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи злочинні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 за допомогою мережі Інтернет, а саме соцмережі «Facebook», на початку 2018 року, більш точний час досудового розслідування не встановлено, замовив у невстановленої досудовим розслідуванням особи виготовлення завідомо підробленого офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, посвідчення тракториста - машиніста з правом керувати транспортними засобами категорій «А1», «Б2», «В1», «В2», «D1» та «Е1», надавши їй власні анкетні дані та власну фотокартку.

В подальшому, у червні 2018 році більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_4 , у поштовому відділенні Нової пошти №1, яке розташоване за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, м. Козятин, вул. Винниченка, 19а, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи підроблений офіційний документ, який видається установою, яка мас право видавати чи посвідчувати такі документи, а саме посвідчення тракториста-машиніста, серії НОМЕР_1 від 10.06.2018 року видане ДІСГ в Житомирській області на власні анкетні дані ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з правом керувати транспортними засобами категорій «А1», «А2», «ВІ», «В2», «D1» та «Е1», яке не відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, яке перебуває в офіційному обігу на території України. Після чого ОСОБА_4 , по отриманню підробленого документа, перерахував вищевказаній невстановленій особі грошову винагороду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, а саме - пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою.

В подальшому ОСОБА_4 , одержавши підроблений офіційний документ посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 від 10.06.2018 року видане ДІСГ в Житомирській області на його ім`я, усвідомлюючи, що вказаний документ є підробленим, оскільки він не додержав встановленого законодавством України порядку отримання та використання посвідчення водія, з 2018 року почав використовувати його під час керування транспортним засобом. Так, 30.08.2023 приблизно о 15:20 за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, с. Самгородок, вул. Деснянська зупинений співробітниками ГРПП ВП №2 Хмільницького РВП у Вінницькій області трактор, марки «МТЗ-80» з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . У подальшому, на законну вимогу працівників поліції в порядку ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», діючи умисно, з метою створити перед працівникам поліції видимість наявності у нього дійсного посвідчення водія та відповідно і з цим права на керування транспортними засобами категорії «А1», «А2», «В1», «В2», «D1» та «Е1», і таким чином уникнути адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із порушенням Правил дорожнього руху (ст. 126 КУпАП) надав для перевірки працівникам поліції завідомо підроблене для нього посвідчення тракториста-машиніста НОМЕР_1 від 10.06.2018 року видане ДІСГ в Житомирській області, із його особистими анкетними даними та фотокарткою, яке за способом виготовлення та елементами захисту не відповідає зразку бланку посвідчення, що перебуває в офіційному обігу на території України, тобто використав його.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-23/15576-ДД від 12.09.2023 посвідчення тракториста машиніста серії НОМЕР_1 від 10.06.2018 року видане ДІСГ в Житомирській області на ім`я ОСОБА_4 та надає право керувати транспортними засобами категорій «А1», «А2», «ВІ», «В2», «D1» та «Е1», не відповідає встановленим зразкам аналогічних бланків посвідчень тракториста-машиніста, що перебувають в офіційному обігу на території України.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, який полягає у використанні завідомо підробленого документа.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального проступку та підтвердив вищевказані в обвинувальному акті обставини.

Обвинувачений не оспорював фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує щодо розгляду справи у спрощеному порядку. Судом роз`яснено обвинуваченому наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема, щодо обмеження права оскаржувати вирок у частині обставин, які ним не оспорюються. Маючи відповідну згоду обвинуваченого та прокурора, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив такий порядок дослідження доказів: допитати обвинуваченого, дослідити матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, письмові матеріали щодо речових доказів, експертизи та судових витрат.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена, і його дії правильно кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, а саме - пособництво в підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою та за ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому є його щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Суд, також враховує дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, займається підприємницькою діяльністю, його характеристика позитивна, на спеціальних обліках не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, яке відноситься до кримінального проступку у відповідності до ч. 1 ст. 12 КК України, у 2018 році.

Частина 5 ст. 74 КК України встановлює, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, в 2018 році, тобто на момент ухвалення вироку щодо нього з моменту вчинення проступку минуло понад 3 роки, факт вчинення такого правопорушення обвинувачений визнав, а також те, що він раніше не притягався до кримінальної відповідальності (підтверджується довідкою про судимість), не ухиляється від суду, суд дійшов висновку, що є всі підстави для застосування ч. 4 ст. 74 КК України в сукупністю з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України до обвинуваченого в частині кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, тобто звільнити від крмінальної відповідальності на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

При цьому суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу за вчинене ним кримінальне правопорушення, що передбачено такою нормою.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на проведення експертизи у цьому кримінальному провадженні.

Матеріалами справи встановлено, що витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12023025230000164 від 30.08.2023, складають 2868 гривень, що підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні до висновку експерта № СЕ-19/102-23/15576-ДД від 12.09.2023.

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, на підставі п. 2 ч.1 ст.49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави витрати на проведення експертизи у цьому кримінальному провадженні у сумі 2 868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн.

Речовий доказ, а саме посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_1 від 10.06.2018, видане ДІСГ в Житомирській області на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відкритими категоріями «А1,А2,В1,В2,D1,E1», вилучене 30.08.2023 під час проведення огляду місця події у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , залишити при матеріалах справи досудового слідства, скасувавши арешт, накладений ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.09.2023.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_6