Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №740/1339/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/1339/26

Провадження № 3/740/357/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2026 року м. Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Карпусь І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 15.03.2026 серії ВАД №945196, ОСОБА_1 15.03.2026 о 14:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , умисно позбавила свою доньку ОСОБА_2 , що проживає разом із нею, (банківську карту), на яке вона має законне право, чим вчинила домашнє насильство економічного характеру, чим завдала шкоди матеріальному становищу потерпілої, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

До суду ОСОБА_1 не з`явилась, клопотань про відкладення розгляду справи не подала, що згідно ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до суду подано, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №945196 від 15.03.2026, також: терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 15.03.2026; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.03.2026, згідно якого ОСОБА_2 повідомила про те, що мати ОСОБА_1 забрала в неї банківську картку та не хотіла віддавати; письмові поясненнями ОСОБА_2 від 15.03.2026 про вчинення відносно неї матір`ю ОСОБА_1 домашнього насильства економічного характеру яке виразилося в тому, що мати забрала її банківську картку та не хотіла віддавати.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто, домашнє насильство, яке охоплюється ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, чи настали від дій ОСОБА_1 наслідки, існування яких необхідне для наявності в її діях складу інкримінованого їй адміністративного проступку, а саме чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не містять твердження про діяння ОСОБА_1 , які становлять об’єктивну сторону адміністративного правопорушення, зокрема чи настали від її дій наслідки у вигляді заподіяння шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 , що виключає встановлення її вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі викладено, керуючись ст. 221, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя І.М. Карпусь