Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №705/774/26 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 705/774/26

2-а/706/3/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Желізняк Ю.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - поліцейський Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старший сержант поліції Семчук Віталій Володимирович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.02.2026 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - поліцейський Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старший сержант поліції Семчук Віталій Володимирович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 31.01.2026 старшим сержантом поліції Семчуком В.В. винесено постанову серії ЕНА №6595882 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн за те, що він 31.01.2026 о 17:13:05 у м. Умань по вул. Тищика, керуючи автомобілем PEUGEOT 206 н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 та здійснив рух ліворуч, чим порушив вимоги п. 8.4г ПДР.

Винесену постанову ОСОБА_1 вважає протиправною з огляду на те, що поліцейським порушено порядок розгляду справи – не роз`яснено позивачеві права, не вирішено клопотання, порушено право на захист, не надано можливості для перегляду відеозапису та ознайомлення із іншими доказами, не досліджено докази та не вручено копію постанови на місці її винесення.

Ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.02.2026 адміністративну справу передано за підсудністю до Христинівського районного суду Черкаської області, оскільки позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак позовна заява підсудна Христинівському районному суду Черкаської області за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Постановленою 19.03.2026 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених для окремих категорій термінових адміністративних справ, визначених § 2 Глави 11 Розділу ІІ КАС України, з повідомленням (викликом) сторін. Надано відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У надісланому 24.03.2026 до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача – ГУНП в Черкаській області проти позовних вимог заперечує, стверджує, що позивач порушив вимоги пункту 8.4 г Правил дорожнього руху, що підтверджується доказами, а оскаржувана постанова прийнята з дотриманням приписів Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача до відзиву долучила відеозаписи із нагрудної камери поліцейського, відеореєстратора службового транспортного засобу та фотознімки перехрестя в м. Умань, де відбулася подія, та зазначає, що Кравченко Р.М. на твердження поліцейського про порушення ним вимог дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» відповів, що не побачив дорожнього знаку та хотів запаркуватися, бо звільнилося місце.

Покликаючись на відеозапис із нагрудної камери поліцейського, представник відповідача констатує, що працівник поліції роз`яснив позивачу його права, повідомив про порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, розглянув клопотання особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, про перенесення розгляду справи та обґрунтовано відмовив у його задоволенні.

Таким чином, представник відповідача виснує, що водій

ОСОБА_1 під час руху не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 та п. 8.4(г) ПДР України

рух праворуч та здійснив рух ліворуч. При цьому, враховуючи ті обставини, що

автомобіль, що порушив правила дорожнього руху було зупинено та поліцейським

встановлено особу водія, що підтверджується вказаними в постанові даними щодо

порушника ПДР, а позивач, в свою чергу, докази та переконливі обґрунтування

того, що ним не було вчинено правопорушення, яке йому інкримінується, не надав, тому його незгода з винесеною працівником поліції постановою, на переконання представника відповідача, є безпідставною.

У надісланій до суду через систему «Електронний суд» 25.03.2026 відповіді на відзив позивач зазначає, що приєднані відповідачем відеодокази не лише не спростовують його позицію, а навпаки є свідченням відсутності належних доказів правопорушення та недотримання визначеної законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з мотивів, викладених в позові. Додатково зауважив, що він допустив порушення правил дорожнього руху, а саме: перетнув суцільну лінію розмітки по вул. Тищика при здійсненні маневру розвороту на перехресті, але вимоги дорожнього знаку 4.2 не порушував, оскільки під його дією не перебував, рух по прилеглій до вулиці Тищика дорозі не здійснював, а відтак в його діях відсутні порушення, що стали підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач зазначив, що поліцейський не представився, не повідомив про те, що розглядається справа про адміністративне правопорушення, не надав йому можливості скористатися допомогою адвоката, не пред`явив доказів вчинення правопорушення, чим не виконав вимоги Інструкції №1395 та порушив законодавчо регламентований порядок притягнення до адміністративної відповідальності, що є підставою для скасування постанови від 31.01.2026.

Представник відповідача ГУНП в Черкаській області Желізняк Ю.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, стверджуючи про правомірність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Повідомлений у встановленому чинним законодавством порядку поліцейський Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старший сержант поліції Семчук Віталій Володимирович в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не інформував. Правом на подачу відзиву не скористався. Клопотань та заяв до суду не скеровував.

За змістом ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У зв`язку із чим суд, заслухавши думку позивача та представника відповідача, ухвалив за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , пояснення представника відповідача ГУНП в Черкаській області Желізняк Ю.В., з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За змістом вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту скоєння особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої вона винесена.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується із позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 1-2 ч. 1ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейських зобов`язано: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У відповідності до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення регламентовано Кодексом України про адміністративні правопорушення та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 за №1395 (далі - Інструкція).

За змістом пунктів 1, 2 Розділу III Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 9 Розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6595882 від 31.01.2026, винесеною поліцейським Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції Семчуком Віталієм Володимировичем, позивач ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Постанова поліцейським складена об 17 год 17 хв 31.01.2026.

Із оскаржуваної постанови серії ЕНА № 6595882 від 31.01.2026 слідує, що водій ОСОБА_1 31.01.2026 о 17 год 13 хв не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 та здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 8.4г Правил дорожнього руху – порушення вимог наказових знаків. За змістом постанови водій ОСОБА_1 від її підпису та отримання відмовився.

Надаючи правову оцінку діям працівника поліції при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд зазначає таке.

Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 8.4.г ПДР дорожні знаки поділяються на групи. Наказові знаки показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Знак 4.2 дозволяє рух лише праворуч. Дія знака не поширюється на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами. Дія знака поширюється на перехрещення проїзних частин, перед яким він встановлений.

Порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, які встановлюються шляхом подання доказів.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Беззаперечних доказів порушення водієм вимог дорожнього знаку 4.1 «Рух праворуч» відповідач суду не надав, твердження позивача про відсутність в його діях саме такого адмінправопорушення не спростував.

Досліджений в судовому засіданні відеозапис із відеореєстратора службового автомобіля не містить факту порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що вказані в оскаржуваній постанові.

Як слідує із переглянутого відеозапису, транспортний засіб позивача при наближенні службового автомобіля працівників поліції здійснював рух заднім ходом по прилеглій до вулиці Тищика дорозі, а потім здійснив поворот ліворуч, перетнувши суцільну лінію розмітки.

При цьому, як встановлено судом при перегляді відеозаписів та наданих представником відповідача фотознімків із розташуванням дорожніх знаків, дорожній знак 4.1 «Рух праворуч» віддалений від перехрестя, а водій при виконанні розвороту на перетині вулиць позбавлений можливості сприйняття розміщеної на ньому інформації (аналогійний маневр розвороту був здійснений патрульним автомобілем).

Зафіксовані на відеозаписі пояснення ОСОБА_1 про те, що він не рухався із вулиці прилеглої до Тищика, а здійснив розворот на перехресті, уповноваженою посадовою особою управління поліції залишено поза увагою та у визначений процесуальним законом спосіб не перевірені.

В порушення положень Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції поліцейський не попередив позивача про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, не повідомив, яка посадова особа здійснює розгляд справи, не роз`яснив передбачені статтею 268 КУпАП права, обмежившись лише роз`ясненням прав на правову допомогу, оскарження дій поліцейського та передбаченого статтею 63 Конституції України права не свідчити проти себе.

Поліцейський на порушення вимог статті 268 КУпАП не запропонував ОСОБА_1 надати пояснення по суті інкримінованого правопорушення, не ознайомив із доказами його вчинення, не перевірив заперечення позивача про здійснення розвороту на перехресті, що призвело до винесення постанови без з`ясування всіх обставин справи.

Як встановлено судом, позивач порушив вимоги розмітки проїзної частини дороги, перетнувши вузьку суцільну лінію 1.1 по вул. Тищика, водночас такого характеру порушення поліцейським в провину ОСОБА_1 поставлено не було.

Невиконання поліцейським вимог Інструкції та КУпАП, неналежне з`ясування всіх обставин даної справи, не забезпечення водієві права надати пояснення та недослідження на місці події доказів, призвело до притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення, доказів вчинення якого суду не надано.

Висловлене у відзиві та в судовому засіданні твердження представника відповідача про те, що водій здійснював рух під знак 4.1, є припущенням, на яких рішення суб`єкта владних повноважень, виходячи із приписів частини 2 ст. 62 Конституції України, ґрунтуватися не може. Позаяк досліджене в судовому засіданні відео такого факту не підтверджує та безпосередньо спостерігати ці обставини працівник поліції, перебуваючи у службовому авто, не міг.

Водночас, суд відхиляє доводи позивача про порушення поліцейським його права на захист, оскільки працівник поліції роз`яснив водієві право мати захисника та за наявної до того потреби здійснити виклик адвоката на місце зупинки. Проте зазначеним правом ОСОБА_1 не скористався, заходів для виклику правника на місце розгляду справи не вжив, а тому його доводи про порушення права на захист суд відхиляє як безпідставні.

Не вбачає суд порушень і в діях поліцейського в частині відмови в перенесенні розгляду справи. Так, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, відносяться до категорії термінових та їх розгляд поліцейський здійснює на місці вчинення правопорушення. Відмова поліцейського у перенесенні розгляду справи відповідає нормам закону та прав позивача не порушує.

Підсумовуючи все вищевказане, зважаючи на принцип презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини суд тлумачить на користь особи, що притягається до відповідальності. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.

Із врахуванням положень і тлумачень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, підтверджуючих правомірність оскаржуваного рішення, суд вважає, що підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за викладеними в постанові порушеннями відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування оскаржуваної постанови підлягають задоволенню.

З огляду на задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 245, 247, 251, 252, 258, 268, 280, 285, 287-289 КУпАП, ст.2, 5, 9, 14, 19, 72, 77, 90, 139, 246, 250, 268- 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - поліцейський Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старший сержант поліції Семчук Віталій Володимирович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити повністю.

Скасувати постанову поліцейського Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старшого сержанта поліції Семчука Віталія Володимировича серії ЕНА № 6595882 від 31.01.2026 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати за сплату судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Головне управління Національної поліції у Черкаській області, ЄДРПОУ – 40108667, місцезнаходження: вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - поліцейський Уманського РУП ГУНП в Черкаській області старший сержант поліції Семчук Віталій Володимирович, адреса місця проходження служби – вул. Незалежності, 35, м. Умань, Черкаська область.

Суддя Альона ШКОЛЬНА