Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №307/3318/25 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3318/25

Провадження № 2-а/307/80/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Семко А.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Панфілова П.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами позовного провадження, встановленого для розгляду окремих категорії термінових адміністративних справ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Представник Панфілов П.Г. від імені позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 12144//25 від 31.05.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позову посилався на те, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 12144/25 від 31.05.2025 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що 31 травня 2025 року його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де під час перевірки та звірки з обліковими даними АІТС «Оберіг» виявлено розбіжності та неточні дані, а саме даний громадянин не звернувся до ТЦК та СП та відповідно не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплексування та соціальної підтримки, чим порушив абз. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», та п. п. 10 п.1 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року.

Дата вчинення адміністративного правопорушення 18.07.2024 року, дата виявлення порушення 31.05.2025 року.

Вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, на позивача було складено адміністративний протокол без його участі, копія адміністративного протоколу вручена не була, не було роз`яснено вимоги ст. 268 КУпАП, через що позивач був позбавлений надати пояснення у справі та заявляти клопотання, надавати докази своєї невинуватості у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

Так, 25 травня 2025 року ОСОБА_1 було зупинено на посту в АДРЕСА_1 , після чого його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних.

У подальшому після постановки його на військовий облік останнього було відпущено. Протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у його присутності не складався, його копія йому не вручена, він не був присутнім при розгляді адміністративної справи, а також йому не було вручено постанову про адміністративне правопорушення.

Зазначив, що вказаного правопорушення позивач не вчиняв, а також те, що керівником ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виніс вказану про притягнення до адміністративної відповідальності не наведено жодного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, розгляд справи проводився з порушенням вимог КУпАП, без позивача, без його пояснень та клопотань.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уточнення даних, відповідач мав змогу отримати персональні дані військовозобов`язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Позивач ОСОБА_1 у період з 1987 по 1989 роки проходив строкову службу у Збройних силах СССР, а також у період з 1993 по 2011 проходив службу в органах внутрішніх справ, у зв`язку з чим перебував на обліку, а після звільнення з ОВС на спеціальному обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Вказані вище обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідач не врахував, не вжив заходів для повного з`ясування обставин справи та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону.

Також зазначив, що положеннями статті 277-2 КУпАП визначено порядок повідомлення про розгляд справи.

Відповідно до вказаної статті повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк. У призмі наведеного, враховуючи те, що норми КУпАП не містять положень про повідомлення осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності про розгляд справи уповноваженим органом державної влади, а також мінімального строку на підготовку особи до розгляду справи та реалізації права на захист, вважає за можливе застосувати норму статті 277-2 КУпАП за аналогією закону до спірних правовідносин щодо строків повідомлення про розгляд справи районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Постановою від 31.05.2025 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, однак про наявність вказаної постанови, позивач ОСОБА_1 дізнався лише 25 серпня 2025 року у ДВС Тячівського району куди останній звернувся у зв`язку з накладенням арешту на грошові кошти пенсійної картки, а тому строки оскарження постанови не порушено.

Враховуючи наведене, просить скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

12 вересня 2025 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк, подав відзив на позов, в якому зазначив, що в травні 2025 року, у межах здійснення оповіщення військовозобов`язаних на території Надвірнянського району Івано-Франківської області, працівниками РВП ГУНП в Івано - Франківській області, був виявлений та добровільно супроводжений до ІНФОРМАЦІЯ_1 - військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . При перевірці військово-облікових даних відповідно до реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, далі база даних «ОБЕРІГ» виявлено, що позивач знаходиться у розшуку як порушник військового обліку, а саме невчасно оновив свої військово-облікові дані. 3 19 травня 2024 року відповідно до ЗУ №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024, у Позивача виник обов`язок оновити свої облікові та персональні дані протягом 60 днів, тобто до 16.07.2024 року.

Позивач є військовозобов`язаним на нього розповсюджуються вимоги законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про військовий обов`язок і військову службу, про оборону України, у тому числі, прибувати за повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Свої військово-облікові дані позивач оновив тільки 01.06.2025, що є порушенням правил військового обліку.

31.05.2025, перебуваючи у ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач особисто звернувся з письмовою заявою, яка зареєстрована за № 4803, до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що він ознайомлений з своїми правами та обов`язками, розуміє суть скоєного правопорушення, не оспорює допущене правопорушення та згідний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Дана заява була зареєстрована у журналі вхідної кореспонденції ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 4803.

Розгляд справ про адміністративне правопорушення, коли особа не заперечує щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Під час написання позивачем заяви представники ІНФОРМАЦІЯ_1 жодного фізичного, психологічного чи будь-якого іншого тиску на нього не здійснювали. Крім того, одночасно, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу було роз`яснено суть ст. 283 та ст.300-3 КУпАП, а саме те, що якщо позивач протягом десяти календарних днів (до 09.06.2025) з дня набрання такої постанови законної сили сплатить 50 відсотків штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення, така постанова вважатиметься виконаною.

Звертає увагу суду на те, що жодних зауважень, доповнень чи заперечень під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення позивач не надавав.

Враховуючи вказані факти і обставини, на підставі матеріалів адміністративної справи начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 виніс постанову про адміністративне правопорушення від 31.05.2025 за № 12144, в якій зазначив, що позивач порушив правила військового обліку, які затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», абз. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та п.п. 10 п.1 Правил військового обліку, затверджені Постановою КМУ № 1487 чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинене в особливий період.

Вказану постанову ОСОБА_1 направлено на домашню адресу 01.06.2025 року простим поштовим відправленням.

Оскільки, у встановлений термін позивачем не був сплачений штраф, 07.08.2025 за №16379 ІНФОРМАЦІЯ_7 направив постанову №12144 від 31.05.2025 в порядку ст.308 КУпАП до Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області для примусового виконання.

Твердження позивача про те, що він дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності лише 25.08.2025 у ДВС Тячівського району, не відповідає дійсності.

Позивачу в повному об`ємі було відомо про суть скоєного правопорушення, що підтверджується заявою, яка була підписана ним особисто 31.05.2025 та зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_6 того ж дня за № 4803.

Санкція статті 210-1 КУпАП не передбачає застосування адміністративного арешту, отже відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення

Відповідно до ч. 11 ст. 38 Закону України Про військовий обов`язок військову службу визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі Порядок №1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до п. 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. 3 урахуванням зазначеного, військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до п. 19 Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з п. 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність. Аналізуючи зміст оскаржуваної позивачем постанови, слід дійти висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КУПАП та складена уповноваженою на те особою. В свою чергу позивачем не надано будь-яких належних доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи викладене, а також те, що відсутні підстави вважати дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо винесення постанови №12144 від 31.05.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності згідно ч.3 ст. 210-1 КУПАП - протипрвні, винесену постанову Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 просить вважати законною та такою, що прийнята згідно чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

У зв"язку із чим просив відмовити у задовенні позовної заяви ОСОБА_1 та розгляд справи здіснювати за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За загальним правилом, поважними причинами визнаються такі причини або обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, у кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 про існування постанови стало відомо лише 25.08.2025 після відкриття відносно нього виконавчого провадження, а з позовом до суду звернувся 01 вересня 2025 року, та просить поновити йому встановлений законом десятиденний строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому суд вважає про наявність підстав для поновлення позивачу строку для оскарження даної постанови.

При вирішенні питання поновлення процесуального строку суд, в тому числі, враховує необхідність вирішення питання про те, якому принципу надати перевагу: принципу правової визначеності чи принципу забезпечення права на судовий захист, оскільки обидва принципи є елементами принципу верховенства права, закріпленими у Конвенції.

В свою чергу, при оцінці тривалості пропущеного строку звернення до суду, враховуючи обставини справи, суд віддає перевагу принципу забезпечення права на судовий захист, як елементу принципу верховенства права.

Судом встановлено, що 31.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_3 винесено постанову №12144/25 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. (а. с. 16 - 17).

З постанови встановлено, що 31 травня 2025 року ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де під час перевірки та звірки з обліковими даними АІТС «Оберіг» виявлено розбіжності та неточні дані, а саме даний громадянин не звернувся до ТЦК та СП та відповідно не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплексування та соціальної підтримки, чим порушив абз. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», та п.п. 10 п.1 Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року. Дата вчинення адміністративного правопорушення 18.07.2024 року, дата виявлення порушення 31.05.2025 року.

15.08.2025 року головний державний виконавець Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження за постановою №12144/25 від 31.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з ОСОБА_1 в користь держави штрафу в розмірі 34000,00 грн. (а. с. 19 - 20).

Із копії військового квитка серії НОМЕР_1 відомо, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 24 жовтня 1989 року взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_9 та 10 червня 1993 року знятий з обліку ( а.с. 21 - 29).

Представником відповідача надано належним чином завірену копію матеріалів адміністративної справи, в рамках якої було винесено постанову № 12144/25 від 31.05.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП .

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна письмова заява ОСОБА_1 від 31.05.2025 року, адресована начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що він ознайомлений з своїми правами та обов`язками, розуміє суть скоєного правопорушення, не оспорює допущене правопорушення та згідний на притягнення його до адміністративної відповідальності у його відсутність та зобюов`язання на наступний день після оплати штрафу копію квитанції надати до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 69).

Із облікової картки до військового квитка (військово-облікового документа) ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 ; тип картотеки: картотека вільних залишків; тип під картотеки: підлягають на військову службу під час мобілізації; військове звання - рекрут, категорії обліку: І, група обліку (А) всі види збройних Сил україни, родів військ і служб, для яких не визначено особливі вимоги щодо проходження військової служи; склад: рядовий склад, ступінь придатності: придатний до служби у в/ч забезпечення. ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закаладх (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. (а..с. 71 - 72).

Згідно розписки відомо, що ОСОБА_1 отримав повстку № 620 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних на 09 червня 2025 року на 9 год. Про що свідчить його підпис про отримання повістки 31 травня 2025 року (а. с. 73).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення.

Відповідно до ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним і на нього розповсюджується вимоги законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про військовий обов`язок і військову службу, про оборону України.

ОСОБА_1 , 1969 року народження перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України від 03 березня 2022 року №2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом, а надалі іншими Указами Президента України цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.

Із початком широкомасштабної військової агресії рф фундаментальні національні інтереси, які полягають у збереженні суверенітету, територіальної цілісності і незалежності, що є засадничими умовами реалізації права Українського народу на самовизначення та збереження держави Україна, викликали потребу у невідкладній повній мобілізації оборонних ресурсів для забезпечення відсічі агресору, в тому числі громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації або можуть бути залучені в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

11 квітня 2024 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закону № 3633-ІХ), який набрав чинності 18 травня 2024 року.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до 2 статті 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Згідно з абзацом 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до абзацу 6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції Закону № 3633-ІХ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Загальні правила військового обліку встановлені статтею 33 Закону № 2232-XII, якою закріплено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників (підпункт 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487), додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі також - Правила військового обліку).

Відповідно до положень пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:

прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань приписки, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки;

особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пункту 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

Абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції Закону № 3633-ІХ) визначено, що інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (тобто в період 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року включно) уточнив свої військово-облікові дані у відповідності до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, а саме адресу проживання, номери засобів зв`язку, адрес електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, в тому числі актуальну інформацію про стан свого здоров`я, у разі перебування на території України шляхом самостійного прибуття до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності), чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 3633-ІХ, частини 2 статті 17 Закону України «Про оборону України», частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзац 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Із даних із додатку Резерв+ відомо, що ОСОБА_1 уточнив військово-облікові даниі лише 01 червня 2025 року ( а.с.18).

За вчинення зазначеного правопорушення передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Днем вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити, а днем виявлення є 31.05.2025, коли відповідач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже інкриміноване позивачу правопорушення було вчинене ним після 19.05.2024, тобто після набуття чинності Законом України від 09.05.2024 № 3696-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким статтю 210-1 КУпАП було доповнено частиною третьою, а датою виявлення правопорушення є 31.05.2025, коли відповідач виявив, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме не оновив свої військово-облікові дані.

Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Однак, примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосована в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач.

Щодо порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності суд зазначає таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 31.05.2025 доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із порушенням військового обліку.

ОСОБА_1 написав заяву від 31.05.2025, у якій визнав факт скоєного порушення.

Статтею 279-9 КУпАП визначено особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

У разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Отже, зазначена процедура передбачає розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а тому доводи представника позивача про відсутність протоколу про адміністративне правопорушення, неповідомлення про дату розгляду справи у встановлені строки не заслуговують на увагу.

Відтак, зазначені обставини не спростовують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Позивачем не доведено, що він, будучи військовозобов`язаним, був звільнений від виконання обов`язку з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно уточнити свої облікові дані у встановленому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі – Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі – розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до ч.ч.5,8,9 ст.5 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затверджено перелік відомостей, що становлять персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та перелік персональних даних, які можуть бути отримані від кожного органу.

Абзацем 21 ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» встановлено, що електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Наразі затверджено і діє Порядок електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, затверджений Наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України від 21.08.2023 №494/446, та Порядок електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів і Державним реєстром актів цивільного стану громадян, затверджений Наказом Міністерства оборони України, Міністерства юстиції України від 10.08.2023 №464/2887/5.

Разом із цим, Міністерство фінансів України та Міністерство юстиції України як держателі державних реєстрів не можуть забезпечити доступ до всієї інформації, яка становить персональні дані військовозобов`язаного.

Так, відповідно до п.15 ч.3 ст.14 вищевказаного закону відомості, зазначені у п.7-1 ч.1 ст.7 Закону, можливо отримати в електронному вигляді лише від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, порядок взаємодії з яким у Міністерства оборони України на теперішній час відсутній.

Крім того, абзац 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» у першу чергу встановив, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити саме адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

Суду позивачем не надано жодних доказів того, що станом на дату попереднього, до 01.06.2025, уточнення, в персональних даних ОСОБА_1 були зазначені актуальні на момент виникнення обов`язку з оновлення адреса проживання, номер засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.

З огляду на це суд відкидає твердження позивача, що в інформаційно-комунікаційних системах, реєстрах (у тому числі публічних) та базах даних, держателем яких є державні органи, зазначені в ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» наявна вся інформації щодо персональних даних стосовно нього, яка могла бути самостійно перевірена відповідачем, а, отже, відсутня підстава для застосування примітки до ст.210 КпАП України.

Щодо не складання протоколу про адміністративне правопорушення.

За правилом ч. 7 ст. 258 КУпАП (з урахуванням внесених змін Законом № 4316- ІХ), протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

В такому випадку уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 написав заяву від 31.05.2025, у якій визнав факт скоєного порушення.

Також не є слушними доводи позивача про порушення процедури прийняття оскаржуваної постанови, а саме, без дотримання вимог статті 277-2 КпАП України, адже названа норма передбачає строк повідомлення особи про розгляд справи за допомогою повістки.

Особливістю спірних правовідносин є те, що про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений шляхом подання відповідної заяви, у якій наявний його підпис.

Щодо доводів позивача про прийняття постанови за його відсутності, то належні і допустимі докази цього в матеріалах справи відсутні.

Під час розгляду цієї справи судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, проаналізувавши надані докази та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає.

Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ч.9 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відтак, позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Враховуючи положення чинного законодавства, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному й безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що відповідач, ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, діяв у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, визначені законом.

У ході розгляду справи судом встановлено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною нормою. Матеріали адміністративної справи містять належні, допустимі й достовірні докази, що підтверджують факт вчинення правопорушення. Розгляд адміністративної справи здійснювався відповідно до вимог чинного законодавства, а права особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, порушені не були.

З огляду на встановлені обставини й відсутність правових підстав для скасування постанови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат з урахуванням висновків суду про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати у справі слід покласти на позивача згідно з вимогами ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня складення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_12 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 30 березня 2026 року.

Суддя Л.Р.Сас