Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №243/2213/26 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/2213/26

Провадження № 2-а/243/49/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Рудь Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дьяченко Олег Валентинович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 02.03.2026 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № 478, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. З постановою категорично не згодний, вказав, що він був внутрішньо переміщеною особою, навесні 2022 року виїжджав з міста Слов`янськ до м. Києва, але восени 2022 року він повернувся до свого місця мешкання у м. Слов`янськ, але забув скасувати через додаток «ДІЯ» статус ВПО. На військовому обліку він перебуває у АДРЕСА_1 . Таким чином відповідачем винесена спірна постанова поза межами строків, передбачених ч. 9 ст. 38 КУпАП. 17.02.2026 його було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де складено адміністративний протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП, за те, що він не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО. Не погоджуючись з протоколом він надіслав на адресу відповідача клопотання про ознайомлення з матеріалами справи до початку розгляду справи по суті та залучення захисника ОСОБА_3 02.03.2026 о 14 год. 00 хв. він прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду складеного відносно нього адміністративного протоколу, але розгляду справи не відбулось, працівники відповідача йому повідомили про необхідність з`явитися через 2-3 доби. 09.03.2026 він знову з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та отримав копію спірної постанови, отже вважає, що фактично жодного розгляду справи не відбулось, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи відповідачем проігноровано, його захисник ОСОБА_3 не був допущений до розгляду справи, чим відповідач грубо порушив права позивача на захист. Тому просив суд скасувати постанову № 478 від 02.03.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Дьяченко О.В. у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача у позові просив провести розгляд справи без їх участі. Також представником позивача Дьяченком О.В. надано суду відповідь на відзив, в якій представник звертає увагу суду на відсутність доказів вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення та порушення права позивача на захист при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі та розглянути справу без його участі. Вказав, що ОСОБА_1 змінив місце мешкання та в порушення вимог статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» не став на військовий облік за новим задекларованим місцем мешкання. ІНФОРМАЦІЯ_3 невідомі причини щодо невиконання ОСОБА_1 свого військового обов`язку. ІНФОРМАЦІЯ_4 розцінює дане порушення як свідоме та триваюче, оскільки громадянин не став на військовий облік за новим місцем мешкання. До того ж як вбачається з адміністративного позову ОСОБА_1 стверджує що повернувся до міста Слов`янськ на постійне місце мешкання восени 22-го року але навмисно вводячи в оману Державу не знявся з обліку як внутрішньо переміщена особа. Відповідно у ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутні будь-які фактичні відомості щодо місця знаходження ОСОБА_1 . З чого випливає що притягнення до адміністративної відповідальності є цілком законним та не протирічить нормам діючого законодавства. Твердження позивача щодо ненадання йому можливості захисту є безпідставними. Уважно розглянувши його клопотання ІНФОРМАЦІЯ_4 не знайдено жодного прохання щодо повідомлення адвоката про час розгляду справи, є лише інформація про дату та номер протоколу за скоєне правопорушення та за якою частиною та статтею громадянин притягується до відповідальності, прохання про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та зробити їх копії, та бажання користуватися юридичною допомогою адвоката. ІНФОРМАЦІЯ_4 не заперечував щодо ознайомлення з матеріалами справи але громадянин з ними так і не ознайомився, ІНФОРМАЦІЯ_4 не заперечував щодо юридичної допомоги адвоката Дяченка О.В., але жодним приписом не передбачено що ІНФОРМАЦІЯ_4 повинен повідомляти адвоката за власною ініціативою про час розгляду справи, яка до речі зазначається у протоколі, тим паче що у клопотанні не зазначено дане прохання. Надане у якості доказів невідоме фото громадянина з двома протоколами не свідчить про його відвідування ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому не може бути використане у якості доказу, або якимось іншим чином вплинути на розгляд справи. Щодо спливу термінів притягнення, на які посилається позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , достеменно невідомо фактичне місце мешкання позивача увесь період до притягнення до відповідальності, та з якою метою він не виконував вимогу чинного законодавства, тобто інформація щодо його фактичного місця мешкання за реєстрацію або за місцем реєстрації як ВПО не надано. На момент складання протоколу інформація щодо ВПО була активна. Вважає, що дії відповідача, щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідають чинному законодавству.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається матеріалів справи, 17 лютого 2026 року старшим стрільцем відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_4 складено протокол № 478 за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 про те, що він не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Під час складання протоколу позивача ознайомлено зі ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також про дату, час та місце розгляд справи на 14 год. 00 хв. 02 березня 2026 року за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. № 48, каб. № 1, про що міститься підпис позивача. Копія протоколу вручена позивачу 17.02.2026.

02.03.2026 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 винесено постанову № 478, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. Згідно постанови суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення полягає в тому, що громадянин ОСОБА_1 не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Копія постанови вручена позивачу 09.03.2026.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно відомостей з «Резерв+» дата уточнення даних ОСОБА_1 - 28.02.2026.

25.02.2026 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачем було направлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про залучення захисника ОСОБА_3 , клопотання з додатками отримано відповідачем 02.03.2026.

Частиною 1 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На підставі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з ч. 3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 1487).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно п. 23 Порядку № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Громадяни, які підлягають взяттю на військовий облік та не можуть здійснити електронну ідентифікацію в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зобов`язані особисто прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Крім того Порядком № 1487 затверджено у додатку № 2 Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до п.п. 7 п. 1 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити зокрема: опис обставин, установлених під час розгляду справи; дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини ( ЄСПЛ ) від 14 лютого 2008 у справі « Кобець проти України » ( з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини » ( Avsar v. Turkey ), п. 282 ) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що спірна постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема не містить дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, зокрема відомостей про перебування позивача на обліку як внутрішньо переміщеної особи, часу з якого він став на облік, часу з якого позивач повинен був стати на військовий облік за новим місцем мешкання та взагалі інформації про змінене місце мешкання позивача, його адреси та інших суттєвих обставин інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення. Жодних доказів на підтвердження вищевказаних обставин та підтвердження правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачем суду не надано. При таких обставинах, суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини справи зокрема дату, час та місце вчинення інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення. Таким чином, враховуючи вищезазначене, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за вказаних у спірній постанові обставин є безпідставним. Зазначені обставини є достатніми для скасування спірної постанови та закриття провадження у справі.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що постанова № 478 від 02.03.2026 підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно позивача за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає закриттю.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-77, 90, 122, 246, 255, 268, 271-272, 286 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 478 від 02 березня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП – закрити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.Г. Пронін