Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №531/3112/25 — Карлівський районний суд Полтавської області

30.03.2026

єдиний унікальний номер справи 531/3112/25

номер провадження 1-кп/531/48/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

законного представника малолітнього потерпілого – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Абрамівка Машівського району Полтавської області, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , громадянинка України, освіта базова- середня, незаміжня, не працююча, не депутат, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , 23.10.2025 року близько 13:00 год., перебуваючи у будинку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в спальній кімнаті, разом із малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який тимчасово мешкає за вказаною адресою разом із матір`ю ОСОБА_7 , де в ході сварки, діючи умисно, з метою заподіяння тілесного ушкодження, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, розлютившись взяла на столі планшетний пристрій марки “Lenovo” в праву руку, та нанесла ним один удар по обличчю малолітнього ОСОБА_6 з лівої сторони, а саме побіля лівого ока. В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , малолітній потерпілий ОСОБА_6 , відповідно до висновку експерта від 03.11,2025 року, отримав тілесне ушкодження у вигляді синця побіля лівого ока з розповсюдженням на скроневу ділянку, яке згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» кваліфікується як легке тілесне ушкодження (пункт 2.3.5. Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнала в повному обсязі та повністю підтвердила час, обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення. У скоєному щиро розкаялась.

Прокурор просив визнати ОСОБА_5 винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Законний представник малолітнього потерпілого не заперечувала проти призначення покарання, зазначеного прокурором.

ОСОБА_5 не заперечувала проти призначення покарання, зазначеного прокурором.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнаного судом доведеним, крім визнання нею своєї вини, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

-протоколом допиту малолітнього від 30.10.2025 року;

-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань №12025175450000253 від 24.10.2025 року;

-протоколом огляду DVD-R диску від 26.11.2025 року

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.10.2025 року;

- рапортом від 24.10.2025 року;

- рапортом від 17.06.2025 року;

- висновком експерта №199 від 3.11.2025 року;

- постановою про визнання речовими доказами від 01.12.2025 року;

-протоколом проведенні слідчого експерименту від 03.12.2025 року;

- висновком психолога;

- висновком експерта №215 від 04.12.2025 року;

Суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене обвинуваченій знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а її дії органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, кваліфіковане правильно, вину повністю доведеною.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як обставини, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставина, що обтяжує покарання, згідно 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_5 не є особою з інвалідністю, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не судима. За місцем проживання характеризується нейтрально.

Згідно ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_5 є проступком.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої: її вік, соціальне становище, відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра, характеристику обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченої після вчинення кримінального правопорушення, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, наслідки суспільно-небезпечних діянь, відсутність намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції: ч.1 ст. 125 КК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді у вигляді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин. Запобіжний захід не обирати.

Судові витрати відсутні.

Речові докази – планшетний пристрій марки “Lenovo” в чорному корпусі

ІМЕІ: НОМЕР_1 , розміром 13 X 9 см, переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 , вважати повернутим.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1