Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №560/10951/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10951/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

30 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гармонія Героїв Крут» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гармонія Героїв Крут» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації житлового будинку,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації житлового будинку.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 позов задоволено.

Застосовано захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації багатоквартирного житлового будинку «Гармонія Героїв Крут», що розташований за адресою: місто Хмельницький, вулиця Героїв Крут 4/1-Б, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в пункті 8 Висновку про причини виникнення пожежі від 18.06.2025.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що в квартирі № 43 багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом (Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Гармонія Героїв Крут» (код ЄДРПОУ 44077952)), яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Героїв Крут, 4/1-Б, 16.06.2025 виникла пожежа. На виконання вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 № 2030, пункту 9 розділу І та пунктів 3, 6 розділу V Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов`язаних з пожежами, затвердженого наказом МВС України від 24.07.2017 №621 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2017 за №998/30866), наказу ДСНС України від 16.08.2017 № 445 «Про забезпечення ведення обліку пожеж та їх наслідків» (зі змінами, внесеними наказом ДСНС України, від 07.02.2023 № 109) та наказу ДСНС від 11.06.2025 № НС-657 «Про організацію перевірок заяв та повідомлень про пожежі уповноваженими посадовими особами ДСПС» позивачем складено Акт про пожежу від 16.06.2025 та Висновок про причини виникнення пожежі від 18.06.2025. За результатами обстеження об`єкта пожежі було встановлено ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, а саме:

- не забезпечено можливість під`їзду та проїзду пожежних автомобілів з усіх сторін Об`єкту, зокрема допускається влаштування огорожі та воріт, паркування транспортних засобів на проїздах;

- приміщення гаражів (паркінгу) Об`єкту не обладнані системами пожежної сигналізації, керування евакуюванням, протидимного захисту, автоматичною системою пожежогасіння та внутрішнім протипожежним водопроводом;

- не забезпечено захист 1-го та 2-го під`їзду Об`єкту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;

- не забезпечено справність та утримання в постійній готовності систем пожежної сигналізації, керування евакуюванням, протидимного захисту та системи створення різниці тисків у 3 та 4 під`їздах Об`єкту;

- не забезпечено пожежні кран-комплекти 3 та 4 під`їздів Об`єкту пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів важелем для полегшення відкривання вентиля, на кранах відсутні елементи з`єднання (відсутні пожежні з`єднувальні головки);

- допущено влаштування на сходових клітках (площадках сходових клітин) І та 2 під`їздів Об`єкту приміщень (по 1 позаквартирній коморі на кожній площадці);

- усі приміщення Об`єкту та квартира № 43 не забезпечені первинними засобами пожежогасіння;

- двері на шляхах евакуації на сходових клітинах 3 та 4 під`їздів Об`єкту відкриваються не в напрямку виходу з будівлі.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).

Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Отже Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

При цьому визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно матеріалів справи, у висновку про причини пожежі від 18.06.2025 встановлено 8 окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Під час розгляду справи судом першої інстанції та апеляційним судом відповідачем не були надані суду докази усунення вищевказаних порушень або намірів вчинення ним дій, направлених на таке усунення.

Згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - стан захищеності життя та здоров`я людини, майна, навколишнього природного середовища від пожеж, що характеризується досягненням прийнятного рівня ризику виникнення пожежі.

Відповідно до пункту 24 вищезазначеної правової норми надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Відповідно до підпункту 4.3.7 пункту 4 Терміни та визначення понять ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 09.06.2006 №162, небезпечний чинник пожежі, небезпечний фактор пожежі - це прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи гибелі людей і (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. Примітка. До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Системний аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Суд зауважує, що позивач як орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, а оскільки позивачем були встановлені відповідні порушення, такий захід реагування як зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є доцільним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 823/589/16.

В апеляційній скарзі апелянт вказує про те, що не отримував повідомлення про розгляд справи в суді першої інстанції, тому не мав можливості надати докази та обґрунтування щодо суті спору. Суд зазначає, що згідно матеріалів справ судом першої інстанції вжито всіх належних та необхідних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, зокрема направлено поштове відправлення, направлено електронне повідомлення та зафіксовано факт повідомлення засобами телефонного зв`язку. Тобто відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції.

Також в апеляційній скарзі відповідач просить прийняти нові докази щодо суті спору. Зазначено, що пожежа, яка мала місце у квартирі за № 43, ніяк не пов`язана з діяльністю ОСББ «Гармонія Героїв Крут».

Проте, вказана обставина ніяк не спростовує недотримання відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні, які ставлять під загрозу життя та здоров`я людей, зокрема під час евакуації з приміщення під час виникнення небезпечних умов.

Разом з тим в апеляційній скарзі відповідач не погоджується із виявленими порушеннями оскільки розташований за адресою: м. Хмельницький, вул.Героїв Крут, 4/1-Б був прийнятий в експлуатацію, що підтверджується відповідними Сертифікатами.

Стосовно таких доводів відповідача, то суд враховує пояснення позивача щодо відсутності доказів усунення виявлених порушень, а саме:

- не забезпечено можливість під`їзду та проїзду пожежних автомобілів з усіх сторін Об`єкту, зокрема допускається влаштування огорожі та воріт, паркування транспортних засобів на проїздах (розділ ІІІ, глава 1 пункт 1.3 ППБУ) (фото №5 та 6 фототаблиці за результатом огляду місця пожежі).

Додані до апеляційної скарги матеріали не підтверджують усунення даного порушення, на фото №8 наявний транспортний засіб який унеможливить під`їзд пожежного автомобіля у випадку пожежі. Також, згідно п.15.3.1, рисунок 9 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» для пожежних автомобілів слід передбачати смуги завширшки не менше ніж 6 м, які повинні бути розраховані на відповідні навантаження від пожежного автомобіля, відстань від краю проїзду до зовнішньої стіни будинку слід приймати 9-11 м для будинків з умовною висотою понад 26,5 м.

Відтак під`їзди до житлового будинку не відповідають вимогам.

- Приміщення гаражів (паркінгу) Об`єкту не обладнані системами пожежної сигналізації, керування евакуюванням, протидимного захисту, автоматичною системою пожежогасіння та внутрішнім протипожежним водопроводом (розділ V глава 1 пункт 1.2 та розділ ІІ пункт 22 ППБУ, частина 5 статті 55 КЦЗУ) (фото №7 та 8 фототаблиці за результатом огляду місця пожежі).

Додані Головним управлінням до позову фотоматеріали спростовують доводи апелянта щодо врахування під час будівництва вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», оскільки на фото відображено відсутність систем протипожежного захисту.

- не забезпечено захист 1-го та 2-го під`їзду Об`єкту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (розділ ІV глава 1 пункт 1.21 ППБУ).

Відповідачем не надано належних доказів щодо наявності пристроїв блискавкозахисту.

- Не забезпечено справність та утримання в постійній готовності систем пожежної сигналізації, керування евакуюванням, протидимного захисту та системи створення різниці тисків у 3 та 4 під`їздах та не забезпечено пожежні кран-комплекти 3 та 4 під`їздів Об`єкту пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів, важелем для полегшення відкривання вентиля, на кранах відсутні елементи з`єднання.

Надані відповідачем сертифікати не підтверджують виконання вимог пожежної безпеки та усунення вказаних порушень.

- Допущено влаштування на сходових клітках (площадках сходових клітин) 1 та 2 під`їздів Об`єкту приміщень (по 1 позаквартирній коморі на кожній площадці) (розділ ІІІ глава 2 пункт 2.37 ППБУ) (фото №14 та 15 фототаблиці за результатом огляду місця пожежі).

Згідно Правил пожежної безпеки в Україні не допускається улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення (кіоски), обладнання. Також, надані відповідачем сертифікати не підтверджують виконання вимог пожежної безпеки.

- Усі приміщення Об`єкту та квартира № 43 не забезпечені первинними засобами пожежогасіння (розділ V, глава 3 пункт 3.6 ППБУ).

Суд враховує пояснення позивача, що Головне управління частково погоджується з доводами апелянта, а саме в частині забезпечення пожежної безпеки в житлових приміщеннях, оскільки питання житлових приміщень не стосуються позовної вимоги Головного управління. Однак відповідно до пункту 7 статті 55 Кодексу цивільного захисту України обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в багатоквартирному будинку (крім житлових приміщень та нежитлових приміщень громадського призначення) покладається на житлово-будівельний кооператив, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та/або управителя багатоквартирного будинку;

- Двері на шляхах евакуації на сходових клітинах 3 та 4 під`їздів Об`єкту відкриваються не в напрямку виходу з будівлі (розділ ІІІ, глава 2 пункт 2.27 ППБУ) (фото №16 фототаблиці за результатом огляду місця пожежі).

Також суд враховує, що евакуація через незадимлювану сходову клітину типу Н1 відбувається через зовнішню повітряну зону по відкритих назовні переходах до сходової клітки.

Колегія суддів зауважує, що ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано жодних доказів усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, встановлених під час позапланової перевірки, тому на даний час існує загроза життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання, а щодо фізичних осіб - підприємців - особисто.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Пожежна і техногенна безпека в цілому є прямо пропорційним та тотожним поняттям до життя та здоров`я людини, оскільки відсутність заходів, передбачених нормативно-правовими актами у даній сфері, призводить до загибелі та травмування громадян.

Вище зазначені порушення створюють пряму або опосередковану загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.

Обов`язок держави - захищати життя людини також закріплено і у статті 27 Конституції України.

Основною метою поданого позивачем позову є встановлення умов для безпеки людей, відсутності неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

Суд зауважує, що виявлені порушення створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, а поданий позивачем позов направлений на попередження виникнення негативних наслідків у разі виникнення надзвичайної ситуації.

При цьому важливо, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 по справі № 826/1024/18.

Суд наголошує на тому, що неусунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення негативних наслідків від надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. При збереженні таких умов та неусунення порушень існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю в звичайних умовах та особливо в умовах воєнного стану.

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідний захід реагування передбачений Законом №877 та Кодексом цивільного захисту України (тобто відповідає вимозі «законності»); направлений на попередження виникненню та поширенню надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки життя та здоров`я людей (відповідає ознаці «суспільної необхідності») та є тимчасовим заходом, метою якого є спонукання відповідача дотримуватися обов`язкових положень законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки. Застосування такого заходу реагування не унеможливлює та не створює перешкод у використанні об`єктів права власності та користування, оскільки не позбавляє відповідача можливості реалізувати такі правомочності після усунення порушень законодавства та приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя та здоров`я від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення, а тому право користування ліфтовою шахтою та цокольним поверхом вказаного об`єкту може бути тимчасово обмежено з огляду на необхідність забезпечення безпечних умов для життя та здоров`я людей. Наведене свідчить про відповідність заходу реагування критерії «пропорційності» втручання.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних доказів на підтвердження усунення відповідачем порушень, які виявлені в ході проведення перевірки та створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації багатоквартирного житлового будинку «Гармонія Героїв Крут», що розташований за адресою: місто Хмельницький, вулиця Героїв Крут 4/1-Б, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в пункті 8 Висновку про причини виникнення пожежі від 18.06.2025, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гармонія Героїв Крут» залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.