Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №240/79/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/79/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

30 березня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась в суд із позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає у неприйнятті рішення за наслідком розгляду заяви про виплату десяти (10) розмірів місячних пенсій та нездійсненні виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій у відповідності з вимогами п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій у відповідності з вимогами п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 100000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 05.09.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій у порядку п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій у відповідності з вимогами п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції розгляд справи проведено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно досліджено наявні у справі докази та надано їм належну оцінку, а зроблені висновки у справі є правильними і законними.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 17.01.2024 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 15.08.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо нарахування і виплати грошової допомоги в розмірі десяти (10) місячних пенсій (відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Листом від 18.09.2024 року №23192-21006/П-02/8-0600/24 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило про неможливість розгляду питання виплати грошової допомоги, рекомендувало надати уточнюючі довідки про перебування у відпустках без збереження заробітної плати.

Листом від 08.11.2024 року №27256-25741/П-02/8-0600/24 на заяву позивачки, ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило, що прийняття заяв на призначення пенсії, надісланих поштою/електронною поштою, чинним законодавством не передбачено. Отже, для розгляду питання перерахунку пенсії необхідно, відповідно до вимог Порядку (Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов ’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №25.11.2005 №22-1) звернутися особисто до сервісного центру або через вебпортал з заявою та необхідними документами.

11.12.2024 ГУ ПФУ в Житомирській області, на адвокатський запит листом відмовило у наданні запитуваної інформації, оскільки надана в подальшому інформація може являти собою персональні дані, а відтак необхідна окрема згода позивача на обробку та надання персональних даних.

25.12.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом №0600-0202-8/159564 повідомило позивача, що рішення про нарахування/виплату у розмірі 10 місячних пенсій іншим громадянам України за наслідком звернення громадян із такими заявами саме шляхом поштового відправлення не приймалося.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про виплату грошової допомоги у відповідності з вимогами п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1.

Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

За правилами пункту 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Відповідно до пункту 4.1. Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Згідно вимог пунктів 4.3 та 4.7 Порядку № 12-1 результат розгляду заяви про призначення пенсії повинен бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

Проаналізувавши норми Порядку № 22-1, вказаний порядок не містить окремої встановленої форми заяви для виплати одноразової грошової допомоги, визначеної п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як встановлено судом першої інстанції, ГУ ПФУ в Житомирській області не заперечує факт наявності стажу позивача для визначення права на виплату спірної грошової допомоги.

Зокрема, зі змісту листів пенсійного органу та наданого суду відзиву на позовну заяву слідує, що позивачці відмовлено у призначенні грошової допомоги з огляду на те, що в матеріалах пенсійної справи відсутні уточнюючі довідки про перебування у відпустках без збереження заробітної плати та те, що прийняття заяв на призначення пенсії, надісланих поштою/електронною поштою, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, позивачкою додатково до заяви про отримання одноразової грошової допомоги була надана довідка Трудового архіву Лугинської селищної ради від 04.10.2024 року №279, де вказано, що в документах архівного фонду по Літківській восьмирічній школі в книгах наказів тривалого строку зберігання за період роботи з 01.09.1980 по 27.10.1986 роки, накази про надання відпусток без збереження заробітної плати на ОСОБА_2 відсутні.

В свою чергу, відповідач не скористався повноваженнями, передбаченими частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV, не витребував від підприємств відповідних документів або відомостей стосовно фактів надання позивачці відпустки без збереження заробітної плати.

Поряд із цим, в даному випадку відповідач, розглянувши заяву про нарахування і виплату грошової допомоги в розмірі десяти розмірів місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера, верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.