Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №212/210/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 212/210/26

Номер провадження: 2/365/304/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 березня 2026 року с-ще Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Солдатової Т.М.

за участі секретаря судових засідань Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

30.12.2025 (згідно з поштовим штемпелем) позивач ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29 жовтня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідачем ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, про що в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу зроблено відповідний актовий запис за №03, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Спільне життя з відповідачем стало неможливим. Причина розпаду сім`ї полягає в тому, що протягом останнього періоду спільного сімейного проживання позивач з відповідачем стали не розуміти один одного, не змогли знайти спільної думку між собою, через що постійно виникали сварки та конфлікти з будь-яких причин.

Шлюб на даний час має формальний характер. Позивач не володіє інформацією про місце перебування відповідача та протягом останніх 5 років не спілкується із останньою. В одному помешканні подружжя не проживає, спільне господарство не веде, спільний бюджет відсутній.

Спільних дітей, які б народилися за час перебування у шлюбі, подружжя не має.

Подальше спільне життя та збереження шлюбу за таких обставин позивач вважає неможливим, і є таким, що суперечить його особистим інтересам. Спільне господарство ними не ведеться, спору щодо розподілу майна, що є їхньою спільною власністю, немає.

Враховуючи вищевикладені обставини та за власним переконанням подальше спільне життя із відповідачем ОСОБА_2 є неможливим, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та, на думку останнього, за таких умов шлюб необхідно розірвати. Надання строку для примирення не виправить стан шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між сторонами в минулому не принесли жодних позитивних результатів.

Ухвалою судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 12 січня 2026 року цивільну справу №212/210/26 було передано до Згурівського районного суду Київської області за підсудністю.

Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 24 лютого 2026 року було відкрито провадження, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу призначено до розгляду по суті, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час, і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просив судові засідання проводити без участі позивача.

25 березня 2026 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 , в якій остання просила справу розглядати за її відсутності та зазначила, що позовні вимоги визнає повністю та не заперечує у їх задоволенні. Крім того, просила після розлучення залишити за нею прізвище « ОСОБА_4 ».

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд визнав можливим розглядати справу за відсутності учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено, що 29 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, про що 29 жовтня 2018 року складено відповідний актовий запис №03. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка – ОСОБА_4 , дружини – ОСОБА_4 (а.с. 5 – свідоцтво про шлюб).

Позивач стверджує, що спільне життя з відповідачем стало неможливим, збереження шлюбу вважає неспроможним та таким, що суперечить його особистим інтересам. Разом подружжя не проживає, спільного господарства не веде, спільного бюджету та спільних дітей вони не мають.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнала повністю, просила після розлучення залишити за нею прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до ч. 10 ст. 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом положень ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 21 СК України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно із ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зі змісту п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно зі ст. 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Дослідивши письмові докази у справі, враховуючи визнання позову відповідачем, прийняте судом, та те, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, разом не проживають, збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню.

В силу норми ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) (а.с. 1 – квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 1.321910291.1, а.с. 11 – виписка про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України).

В силу норми ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на вищезазначене суд вбачає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме грошові кошти у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок), який був сплачений ним 23.09.2025 згідно з квитанцією № 1.321910291.1, оригінал якої знаходяться в матеріалах цивільної справи № 212/210/26, номер провадження 2/365/304/26.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 21, 24, 56, 104, 105, 110, 112, 114 СК України, ст. 19, 27, 141, 142, 247, 263-265, 268, 274, 279, 280, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований 29 жовтня 2018 року виконавчим комітетом Малокучурівської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, актовий запис № 03, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 іменувати шлюбним прізвищем « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме грошові кошти у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок), який був сплачений ним 23.09.2025 згідно з квитанцією № 1.321910291.1, оригінал якої знаходяться в матеріалах цивільної справи № 212/210/26, номер провадження 2/365/304/26.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання (внутрішньо переміщена особа): АДРЕСА_3 .

Суддя Т.М. Солдатова