Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №320/12491/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/12491/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року, суддя Панова Г.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за його заявою від 22.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.04.2023 № 2600-0212-8/65606 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за заявою від 22.03.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи на «шахті ім. Калініна ДП «ДВЕК» з 02.11.1987 по 19.08.1992;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням Київського окружного адміністративного суду, Головне управління ПФУ в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для виходу із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

З огляду на вищезазначене відсутні підстави для розгляду справи у режимі відеоконференції як те просив в апеляційній скарзі скаржник.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України. Згідно із відомостями, виклапденими у довідці від 29.10.2014 № 3005/1428, позивач має статус внутрішньо-переміщеної особи.

22.03.2023 позивач звернуся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV. До вказано заяви позивач додав: копію паспорта громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копію трудової книжки, копію військового квитка, копію диплома про навчання, що підтверджується розпискою-повідомленням від 22.03.2023 виданою спеціалістом Управління.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 05.04.2023 №2600-0212-8/65606 відділ обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) ГУ ПФУ в м. Києві повідомило про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон) по заяві від 22.03.2023.

При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило, що страховий стаж на момент звернення становить 34 роки 10 днів, пільговий стаж роботи по Списку № 1 не визначено. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 по 30.06.1990 відповідно диплому НОМЕР_1 , оскільки навчання перетинається з періодами роботи та проходженням строкової військової служби. Для зарахування зазначеного періоду навчання за денною формою здобуття освіти необхідно надати довідку про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки із зазначенням даних про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 02.11.1987 по 19.08.1992 відповідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки відсутні документи повної зайнятості протягом робочого дня на підземних роботах, пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 02.11.1987 по 19.08.1992 необхідно надати уточнюючу довідку про пільговий стаж додаток №5 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637. У разі ліквідації підприємства, необхідно звернутись із відповідною заявою та документами для підтвердження пільгового стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи.

Також, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило, що відповідно до рішення від 30.03.2023 за № 262540011434, яке прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для призначення даного виду пенсії.

Отже, спірним у даній справі є рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 30.03.2023 № 262540011434, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Додатково відповідачем зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період з 02.11.1987 по 19.08.1992 згідно з трудовою книжкою від 02.11.1987 НОМЕР_3 , оскільки відсутні документи повної зайнятості протягом робочого дня на підземних роботах, пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Для зарахування до пільгового стажу періодів згідно з трудовою книжкою від 02.11.1987 серія НОМЕР_4 , надати уточнюючу довідку про пільговий стаж згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової, книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, із зазначенням періоду роботи, що зараховується до пільгового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, зайнятість повний чи неповний робочий день, відпусток без збереження заробітної плати, участь у страйках та прогулів, із посиланням на Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинні на період роботи, а також накази про результати проведення атестації робочого місця та перелік атестованих робочих місць. У разі ліквідації підприємства, необхідно звернутись із відповідною заявою та документами для підтвердження пільгового стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи

Вважаючи таке рішення протиправним з підстав незарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача на шахті ім. Калініна ВО «Донецькуголь» з 02.11.1987 по 19.08.1992, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт шостий частини першої статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Преамбулою Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788- XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Відповідно до статті 1 Закону №1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За правилами пункту «а» частини першої ст.13 Закону №1788-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом від 02.03.2015 №213-VIII, було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, до внесення Законом від 02.03.2015 №213-VIII змін до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ, тобто до березня 2015 року, право на пільгову пенсію мали працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими умовами праці за професією, передбаченою Списком №1, зокрема чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до пункту 3 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок) застосування Списків №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1,2).

Згідно зі статті 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_5 , ОСОБА_1 працював:

- з 02.11.1987 прийнятий підземним електриком 4 розряду в електромеханічну службу;

- 06.10.1988 переведений учнем гірноробочого очисного забою 5 роз. З повним робочим днем шахти;

- з 06.10.1998 по 31.01.1989 навчався на курсах гірноробочих очисного забою;

- 31.01.1989 переведений підземним гірноробочим очисного забою 5 розряду з повним робочим днем;

- 11.03.1991 переведений підземним гірним майстром добичного участку з повним робочим днем в шахті;

- 19.08.1992 звільнений по статті 38 КзПП УССР за власним бажанням .

Таким чином, у період часу з 02.11.1987 по 19.08.1992 позивач працював на підземних роботах з повним робочим днем у шахті ім. Калініна ВО «Донецькуголь».

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Позивач, як громадянин України, стаж якого підтверджений трудовою книжкою, яка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, має право на відповідний соціальний захист з боку держави.

Поряд з цим, коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, основними підтверджуючими відомостями є трудова книжка.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.

Підрозділом 1 Підземні роботи Розділу І Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, [...] на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців [...].

Згідно з пунктом 1010100а підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, та пунктом 1010100а підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (який діяв до 16 січня 2003 року), правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що саме записи в трудовій книжці ОСОБА_1 , як основного документу, що підтверджує стаж роботи, містять характер роботи позивача на шахті та підтверджують наявність пільгового стажу періоду роботи на шахті ім. Калініна ВО`Донецкуголь» з 02.11.1987 по 19.08.1992.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Донецька вугільна енергетична компанія є підприємством вуглевидобувної галузі промисловості, була підпорядкована Міністерству вугільної промисловості України від 1961 - комбінат (від 1975 - ВО) «Донецьквугілля» до 1996.

У наданій до справи ксерокопії трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 , має місце запис під №2-7 російською мовою: «шахта имени М.И. Калинина производственного обьединения «Донецкуголь».

Роботи здійснював повний робочий день в шахті.

Запис про роботу на шахті ім. Калініна ДП «ДВЕК» за цей період у трудовій книжці відсутній.

Отже, позивач у період з 02.11.1987 по 19.98.1992 згідно із записом у трудовій книжці працював на шахті імені М.І. Калініна виробничого об`єднання «Донецьквугілля».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду, зазначивши вірно у мотивувальній та резолютивній частинах найменування шахти де працював позивач у спірний період відповідно до записів трудової книжки, а саме: «шахта імені М.І. Калініна виробничого об`єднання «Донецьквугілля».

Що стосується доводів скаржника про відсутність документів, які підтверджують повну заяйнятість позивача протягом робочого дня на підземних роботах, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, то колегія суддів вважає їх помилковими, так як вже зазначено колегією суддів вище, у цей період роботи позивача у трудовій книжці має місце запис про те, що він здійснював роботи на шахті повний робочий день.

Та обставина, що лист від 05.04.2023 №2600-0212-8/65606 видано Головним управлінням ПФУ в м. Києві, а не Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області, колегія суддів вважає не має вирішального значення, оскільки рішення, яке позивач в уточненій позовній заяві просив визнати протиправним та скасувати, приймалось саме Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Отже, оскільки саме Головне управління ПФУ в Хмельницькій області відмовило позивачу в призначенні пенсії, то є вірним рішення суду про визнання рішення саме цього органу протиправним та зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи на шахті імені Калініна з 02.11.1987 по 19.08.1992.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Змінити мотивувальну та резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року, зазначивши правильно період роботи ОСОБА_1 з 02.11.1987 по 19.08.1992 на «шахті імені М.І. Калініна виробничого об`єднання «Донецьквугілля».

В решті рішення суду залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Мельничук В.П.