Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 26 березня 2026 р.
Справа: №640/26715/21
Суддя: Штульман Ігор Володимирович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/26715/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бездрабко О.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Штульман І.В.
суддів: Кобаля М.І.,
Черпака Ю.К.,-
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.С.Л." до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В ИВ :
21 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "М.С.Л." (далі - позивач) звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "М.С.Л." (код ЄДРПОУ 30109292)".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року прийнято позовну заяву ТОВ "М.С.Л." до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року №399, акту приймання-передачі від 29 січня 2025 року, розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду № 1 від 03 лютого 2025 року "Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 18 квітня 2025 року справа №640/26715/21 розподілена на суддю Бездрабка О.І.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 21 квітня 2025 року справу №640/26715/21 прийнято до провадження суддею Бездрабко О.І. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року адміністративний позов ТОВ "М.С.Л." задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18 травня 2021 року №351 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "М.С.Л." код за ЄДРПОУ 30109292)". Стягнуто з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ "М.С.Л." судовий збір у сумі 2270 гривень.
Задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у цій справі перевірку позивача проведено всупереч дії мораторію, встановленому пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що нівелює її наслідки, а тому спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "М.С.Л." відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що вимога про скасування наказу про проведення перевірки не може бути предметом окремого позову.
Позивачем ТОВ "М.С.Л." подано письмові пояснення, в яких зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у м.Києві сформовано проект плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік засобами інформаційно-телекомунікаційних систем, який згідно листа ДПС України від 24 грудня 2020 року №23704/7/99-00-07-04-02-07 затверджено Головою Державної податкової служби України 23 грудня 2020 року (а.с.29).
ТОВ "М.С.Л." включено до плану-графіку у зв`язку із наявністю критеріїв відбору платників податків-юридичних осіб, перелік яких наведено у пункті 5 розділу ІІІ Порядку формування плану-графіку, а саме:
- високого ступеня ризику: декларування від`ємного значення фінансового результату від операційної діяльності - 1131000 грн.; інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці - 17826000 грн.; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці 30 відсотків - 19924,6 відсотків;
- середнього ступеня ризику: декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів, за умови якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду, за умови, якщо податковим (звітним періодом є календарний рік - 116088755 грн.
24 грудня 2020 року на сайті ДПС України опубліковано план-графік проведення документальних планових перевірок на 2021 рік, відповідно до якого ТОВ "М.С.Л." було включено до такого плану графіку із відміткою "Запланований місяць перевірки - травень 2021 року".
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу (далі - ПК) України та згідно з планом-графіком проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято наказ від 18 травня 2021 року №351 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "М.С.Л." код за ЄДРПОУ 30109292) з 31 травня 2021 року тривалістю 30 робочих днів за період діяльності з 01 липня 2017 року по 31 березня 2021 року з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства та з метою контролю за правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2021 року.
Вважаючи оспорюваний наказ про призначення перевірки документальної протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ТОВ "М.С.Л." звернулося в суд з цим позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи, серед іншого, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнено пунктом 52-2.
Зазначеною нормою установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України і абзац перший цього пункту замінено сімома новими абзацами такого змісту: «Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу».
29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами «по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.
Водночас, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №909-ІХ), пунктом 4 розділу ІІ якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
На виконання вказаного Закону, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою ухвалив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Таким чином, виникла суперечність між нормами ПК України та постановою Кабінету Міністрів України №89 в частині можливості здійснення контрольно-перевірочних повноважень податковим органом шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію.
У постанові від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21 Верховний Суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до цього Кодексу. Відповідно, зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.
З огляду на зазначене, Верховний Суд прийшов до висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.
У постанові від 27 квітня 2022 року у справі №140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови Кабінету Міністрів України №89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України №89 прийнята не на підставі та не на виконання ПК України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом 3.1 статті 3 ПК України не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що податковий орган призначив і провів документальну виїзну перевірку позивача ТОВ "М.С.Л." за відсутності визначеного законом права та під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Щодо посилань відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
У постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що у вищезазначеному висновку Великої Палати Верховного Суду не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок. Разом з тим, постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 також підтримала усталену в судовій практиці позицію, що нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.
Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформовано висновок, що невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
У подальшому з урахуванням наведених висновків щодо наслідків процедурних порушень Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що ТОВ "М.С.Л." не допустило посадових осіб податкового органу до перевірки. З цього приводу відповідачем складено відповідні акти від 28 вересня 2021 року, а представниками позивача - відповідні пояснення, а отже фактично податкова перевірка не розпочалася і проведена не була, тому оспорюваний наказ не було реалізовано і його дія не вичерпана.
Отже, висновки суду першої інстанції у цій справі не суперечать висновку Великої Палати Верховного Суду наведеному у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, на який посилається контролюючий орган в апеляційній скарзі.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі №160/14976/21, від 13 вересня 2023 року у справі №300/629/22, від 27 вересня 2023 року у справі №280/958/22 та від 28 травня 2025 року у справі №640/15214/22, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що документальна планова виїзна перевірка позивача ТОВ «М.С.Л.» призначена не в порядку та не у спосіб, встановлений законом, а тому спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків висновків суду першої інстанції не спростовують, то колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду залишає апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 року по справі №640/26715/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: М.І. Кобаль
Ю.К. Черпак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua