Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №620/2372/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/2372/25 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Бєлової Л.В., Штульман І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач/апелянт/ГУ ПФУ в Чернігівській області) про:

- визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713;

- зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області нарахувати та виплатити спірну допомогу з 01 квітня 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» № 713 від 14 липня 2021 року позивачу повинна виплачуватись доплата в розмірі 2 000, 00 грн, проте відповідач починаючи з 01 квітня 2023 року таку виплату не здійснює.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, в частині позовних вимог за період з 01 квітня 2023 року по 05 вересня 2024 року, позовну заяву в цій частині повернуто позивачу.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 06 вересня 2024 року щомісячної доплати у розмірі 2 000, 00 грн.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 06 вересня 2024 року щомісячну доплату у розмірі 2 000, 00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належить до кола осіб, на яких поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, оскільки пенсія у разі втрати годувальника була призначена їй до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, а отже має право на щомісячну доплату у фіксованому розмірі 2 000 грн. Перерахунок пенсії, здійснений відповідачем на виконання судового рішення, не є перерахунком у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на підставі нормативно-правового акта, а має на меті відновлення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, який існував до 01 березня 2018 року. Тому такий перерахунок не може розцінюватися як підстава для невиплати доплати, передбаченої абзацом третім пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713. Суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, відповідно до якої обмеження щодо виплати щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн стосується лише тих випадків, коли перерахунок пенсії відбувся внаслідок зміни складових грошового забезпечення, а не в результаті виконання судового рішення. Оцінюючи доводи відповідача про розподіл доплати між кількома утриманцями, суд дійшов висновку, що постанова Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 не містить положень про пропорційний поділ щомісячної доплати залежно від кількості осіб, які отримують пенсію у разі втрати годувальника. Навпаки, така доплата встановлюється до пенсії кожного непрацездатного члена сім`ї, якому призначено пенсію відповідно до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, і не може бути зменшена шляхом її роздрібнення між утриманцями. Крім того, суд встановив, що відповідач раніше здійснював виплату доплати (у розмірі 1 000 грн), визнаючи сам факт наявності у позивача права на таку доплату, а припинення її виплати після перерахунку пенсії на виконання судового рішення не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Чернігівській області просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права Пенсія у разі втрати годувальника, призначена за померлого ОСОБА_2 , виплачується не одній особі, а двом утриманцям - позивачу та її сину, а тому щомісячна доплата, передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, не може нараховуватися кожному утриманцю окремо у повному розмірі 2 000 грн, а підлягає поділу між ними рівними частками, тобто по 1 000 грн кожному. ГУ ПФУ посилається на положення статей 29-31, 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та вказує, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника є єдиною спільною пенсією, з якої за заявою може виділятися частка, а відтак суд безпідставно не врахував, що фактично йдеться про одну пенсійну виплату, а не про самостійні пенсії кожного члена сім`ї. Крім того, апелянт стверджує, що суд першої інстанції не дослідив належним чином обставину отримання пенсії іншим утриманцем та дійшов помилкового висновку про обов`язок Пенсійного фонду виплачувати позивачу щомісячну доплату у повному обсязі, що призводить до необґрунтованих додаткових бюджетних витрат. Тому щомісячна доплата у розмірі 1 000 грн була встановлена позивачу правомірно, а висновки суду про право на 2 000 грн ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та на підставі рішення відповідача від 13 червня 2018 року отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

16 липня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713, якою, зокрема вирішено установити з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2 000, 00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.

З 01 липня 2021 року до пенсії ОСОБА_1 установлено щомісячну доплату в сумі 1 000, 00 грн, оскільки за померлого ОСОБА_2 пенсія виплачується також сину - ОСОБА_2 .

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі № 620/8787/22, яке набрало законної сили, зокрема зобов`язано ГУ ПФУ в Чернігівській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988, на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернігівській області» від 16 вересня 2022 року № 33/45-417, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі № 620/8787/22 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 19 листопада 2019 року.

Після вказаного перерахунку пенсії ГУ ПФУ в Чернігівській області скасувало доплату у розмірі 2 000, 00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713.

На заяву представника ОСОБА_1 , зареєстровану 15 січня 2025 року, відповідач листом від 23 січня 2025 року відповідач відмовив у проведенні такого нарахування доплати, оскільки судовим рішенням не зобов`язано проводити щомісячну доплату до пенсії у розмірі 1 000, 00 грн, яка виплачувалась їй з 01 липня 2021 року, та постановою Кабінету Міністрів України № 713 не передбачено доплату до пенсії, розрахованої з грошового забезпечення, визначеного станом на 19 листопада 2019 року.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

За приписами частин третьої, вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, Кабінетом Міністрів України 14 липня 2021 року прийнято постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).

Пунктом 1 Постанови № 713 установлено особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 01 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

На виконання пункту 3 Постанови № 713 Пенсійний фонд України зобов`язано встановити з 01 липня 2021 року виплати, передбачені пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» (Офіційний вісник України, 2010 р., № 57, ст. 1968; 2018 р., № 48, ст. 1675; 2019 р., № 54, ст. 1880) для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту з 01 липня 2021 року особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000, 00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.

Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом 3 пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн, передбаченої Постановою № 713.

З матеріалів справи слідує, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі № 620/8787/22 відповідач у березні 2023 року здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року на підставі нової довідки.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 за подібних правовідносин перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме: зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а, від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі № 560/6528/22, від 08 серпня 2023 року у справі №580/245/22, від 12 вересня 2023 року у справі №580/5107/22, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню в цій справі.

У зв`язку із вказаним колегія суддів не може погодитись із твердженнями відповідача про те, що проведений на виконання судового рішення у справі № 620/8787/22 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового регулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду у справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення з урахуванням також додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якої у нього винило після 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови № 713, яка повинна виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року та після.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 160/13624/22.

Крім того, такі висновки були підтримані Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 320/8377/24, де зазначено, що перерахунок пенсії, проведений на виконання рішення суду у зв`язку з визнанням нечинними положень постанови Кабінету Міністрів України № 103, які звузили зміст і обсяг права на належне пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, не може розцінюватися як перерахунок у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії у розумінні статті 63 Закону № 2262-XII, оскільки він здійснений на підставі судового рішення, яким було відновлено дію правового регулювання, що існувало до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, і мав на меті усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на який виникло до 01 березня 2018 року.

В той же час, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що щомісячна доплата у розмірі 2 000 грн, встановлена Постановою № 713, підлягає виплаті кожному непрацездатному члену сім`ї окремо та не може бути поділена між утриманцями, з огляду на наступне.

За інформацією, наданою ГУ ПФУ в Чернігівській області, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20 листопада 2017 року та по теперішній час отримує пенсію в разі втрати годувальника за померлого батька ОСОБА_2 , в тому числі доплату за постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 у розмірі 1 000, 00 грн.

Відповідно до положень статей 36, 41 Закону № 2262-ХІІ пенсія у разі втрати годувальника є єдиною пенсійною виплатою, яка призначається за одного померлого годувальника членам його сім`ї.

Наявність декількох осіб, які мають право на таку пенсію, не трансформує одну пенсію у кілька самостійних пенсійних виплат, а лише зумовлює можливість розподілу її розміру між утриманцями.

Саме з цієї конструкції виходить законодавець, закріплюючи в статті 41 Закону № 2262-ХІІ механізм виділення частки пенсії, що підтверджує: базовою є одна пенсія, а не окремі пенсійні права кожного утриманця у відриві від спільного джерела.

Постанова Кабінету Міністрів України № 713, у свою чергу, встановлює щомісячну доплату до пенсії, а не до статусу окремої фізичної особи. У її тексті прямо не передбачено, що у разі призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника кільком утриманцям така доплата має виплачуватися кожному з них у повному розмірі 2 000 грн. Натомість доплата є похідною від основної пенсійної виплати та поділяє її правову долю.

Таким чином, якщо пенсія у разі втрати годувальника виплачується двом утриманцям, щомісячна доплата, встановлена до цієї пенсії, підлягає розподілу між ними пропорційно, а не множенню залежно від кількості осіб, які мають право на отримання пенсії.

Висновок суду першої інстанції про те, що щомісячна доплата у розмірі 2 000 грн не може бути поділена між утриманцями, фактично створює новий, не передбачений нормативними актами механізм пенсійного забезпечення, за якого розмір додаткової виплати перевищуватиме розмір, встановлений Постановою № 713 на одну пенсію годувальника ОСОБА_2 .

Такий підхід суперечить меті прийняття Постанови № 713, яка спрямована на зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, а не на кратне збільшення бюджетних виплат у межах однієї пенсійної справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема помилково вважав відсутніми підстави для поділу щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713, між утриманцями у разі призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника кільком особам.

За наведених обставин, відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні у частині визначення розміру щомісячної доплати до пенсії.

Виходячи із задоволення позовних вимог в частині, сплачений судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у даній справі, пропорційно до задоволених вимог.

Позивачем при зверненні до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн (квитанція № 8361-7896-1641-3666 від 21 лютого 2025 року), тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605, 60 грн.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі № 620/2372/25 змінити в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 1 000, 00 грн та в зобов`язальній частині.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 06 вересня 2024 року щомісячну доплату до пенсії у розмірі 1 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (адреса: 14005, місто Чернігів, вулиця П`ятницька, будинок 83а, код ЄДРПОУ 21390940) суму сплаченого судового збору у розмірі 605, 60 грн (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Бєлова Л.В.

Штульман І.В.