Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №580/4126/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2026 року м. Дніпросправа № 580/4126/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Черкаського окружного адміністративного суду на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року (суддя Пасічник Ю.П.) в справі №580/4126/24 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу № 13-0 від 24 січня 2024 року у частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби заступнику начальника відділу управління персоналом та аналітично-статистичної роботи ОСОБА_1 на 2024 рік, а саме у період з 01 січня 2024 року на рівні 30% місячного посадового окладу; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року визначена підсудність адміністративної справи № 580/4126/24 за Кіровоградським окружним адміністративним судом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано наказ Черкаського окружного адміністративного суду № 13-0 від 24 січня 2024 року у частині встановленого розміру надбавки за вислугу років державної служби заступнику начальника відділу управління персоналом та аналітично-статистичної роботи ОСОБА_1 на 2024 рік, а саме у період з 01 січня 2024 року на рівні 30% місячного посадового окладу.

Зобов`язано Черкаський окружний адміністративний здійснити перерахунок та виплату заступнику начальника відділу управління персоналом та аналітично-статистичної роботи ОСОБА_1 надбавки за вислугу років державної служби з 1 січня 2024 року відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову.

Апелянт вважає, що ним правомірно застосовано відсоткове значення надбавки за вислугу років від посадового окладу залежно від стажу державної служби відповідно до вимог законів України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», «Про державну службу», при цьому відповідач не наділений правом самостійно, без правового регулювання та бюджетних асигнувань здійснювати нарахування та виплату надбавки за вислугу років.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 11 листопада 2008 року призначено на посаду секретаря судового засідання, 03 березня 2009 року переведена на посаду головного спеціаліста з судової статистики відділу кадрової та аналітично-статистичної роботи, з 30 серпня 2022 року призначена на посаду заступника начальника відділу управління персоналом та аналітично-статистичної роботи. 30 серпня 2022 року ОСОБА_1 присвоєно 6 (шостий) ранг державного службовця в межах категорії "Б" відповідно до ст. 39 Закону України "Про державну службу" на підставі наказу №104-0 від 22 серпня 2022 року.

Наказом керівника апарату суду від 03 січня 2023 року №1-О з 11 листопада 2023 року встановлено надбавку за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 45% місячного посадового окладу.

Наказом керівника апарату суду від 24 січня 2024 року №13-О встановлено з 01 січня 2024 року надбавку за вислугу років у розмірі 30% місячного посадового окладу на виконання абзацу другого пункту 12 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 № 3406-ІХ.

Відповідно до особової картки державного службовця №12 станом на час звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 має стаж роботи на державній службі 15 років 01 місяць 21 день.

Суд першої інстанції вважав, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» запроваджено норму, яка суперечить нормі ч. 1 ст. 52 Закону України «Про державну службу», а саме зменшує максимальну межу розміру надбавки за вислугу років на державній службі з 50 відсотків до 30 відсотків, та зменшує розмір самої надбавки з 3 до 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби.

Врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду стосовно того, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом, а спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про державну службу», а не закон про державний бюджету на відповідний рік, який звужує обсяг прав та гарантій державних службовців, визначених чинним законодавством, а відтак спірний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Належним та достатнім способом захисту порушеного права, на думку суду першої інстанції, є визнання протиправним та скасування спірного наказу із одночасним покладанням обов`язку на відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01 січня 2024 року надбавки за вислугу років на державній службі позивачу відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме, на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Суд визнає приведені висновки помилковими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30 серпня 2022 року працює на посаді заступника начальника відділу управління персоналом та аналітично-статистичної роботи Черкаського окружного адміністративного суду, має шостий ранг державного службовця в межах категорії «Б».

ОСОБА_1 має стаж державної служби 15 років 01 місяць 21 день.

Наказом керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року №1-О з 11 листопада 2023 року ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 45% місячного посадового окладу.

Наказом керівника апарату суду від 24 січня 2024 року №13-О ОСОБА_1 встановлено з 01 січня 2024 року надбавку за вислугу років у розмірі 30% місячного посадового окладу на виконання абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

Спірним в цій справі є питання правомірності розміру надбавки за вислугу років, встановленої державному службовцю у 2024 році.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII).

Відповідно до частини другої статті 50 Закону №889-VIII заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення).

Згідно з частиною першою статті 46 Закону №889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

За положеннями частини першої статті 52 Закону №889-VIII надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Частиною восьмою статті 50 Закону №889-VIII передбачено, що особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Стаття 130 Конституції України визначає, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Згідно із частинами першою - п`ятою статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1402-VIII) фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, зокрема, здійснює ДСА України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та ДСА України.

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.

Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначають окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також загалом щодо апеляційних, місцевих судів.

Згідно з частиною першою статті 150 Закону № 1402-VIII призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ (далі - Закон № 3460-ІХ) установлено, у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

В абзаці четвертому пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-ІХ зазначено, що норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, Законом №3460-IX запроваджено норму, яка суперечить приписам частини першої статті 52 Закону №889-VIII, в частині зменшення межі розміру надбавки за вислугу років на державній службі з 50 відсотків до 30 відсотків та зменшення розміру самої надбавки з 3 до 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2026 року у зразковій справі № 240/7215/24, розглядаючи питання визначення порядку обчислення надбавки за вислугу років державним службовцям та її максимального розміру, починаючи з 01 січня 2024 року, зазначила таке:

«У справі, яка переглядається, пізніше прийнятим Законом № 3460-ІХ визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

До того ж у цьому Законі визначено, що норми раніше прийнятого Закону № 889-VIII про умови та порядок оплати праці державних службовців застосовуються лише в тій частині, що не суперечить цьому Закону.

З наведеного логічно випливає, що норми Закону № 889-VIII щодо оплати праці державних службовців, які суперечать Закону про державний бюджет, не застосовуються, бо їхню дію зупинено на період чинності відповідних приписів Закону № 3460-ІХ.

Таке тлумачення дозволяє зробити висновок, що у спірних правовідносинах немає колізії, а відтак немає потреби у віднайденні механізму її подолання, оскільки є пряма норма Закону № 3460-ІХ, яка зупинила дію норми Закону № 889-VIII та чітко врегульовує особливості оплати праці певних категорій державних службовців, що виключає потребу у відшукуванні іншої норми права для регулювання цих відносин.

Щодо конкуренції правових норм, яка не пов`язана з колізією у законодавстві, то варто зазначити, що вона існує, втім, вирішуючи її, знову ж таки потрібно враховувати те, що частина перша статті 52 Закону № 889-VIII з 01 січня 2024 року з огляду на пряму вказівку в пункті 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-ІХ не застосовується на період чинності останнього. Тобто дія однієї конкуруючої норми фактично зупинена, а інша норма, запроваджена новішим законом, діє та регулює спірні відносини.

Тож визначення механізму обчислення надбавки за вислугу років та її граничного розміру з 01 січня 2024 року врегульоване винятково Законом № 3460-ІХ, а ситуації, за якої одні й ті ж правовідносини по-різному впорядковуються окремими нормами права, не спостерігається.

Регулювання спірних суспільних відносин є однозначним, передбачуваним і чітким, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності в питанні нарахування та виплати державним службовцям надбавки за вислугу років.».

У цій зразковій справі Велика Палата Верховного Суду виклала наступний висновок: «Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX - на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.».

Справа, яка переглядається зараз в апеляційному порядку, є типовою, адже відповідає ознакам типової справи, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду, тому при вирішенні справи відповідно до частини третьої статті 291 КАС України суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Враховуючи наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, визнає помилковим висновок суду першої інстанції, що в межах спірних правовідносинах застосуванню підлягає норма спеціального нормативно-правового акту, а саме частини першої статті 52 Закону №889-VIII, а не пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону 3460-ІХ, яким звужується обсяг прав та гарантій державних службовців, визначених чинним законодавством, та, відповідно, про протиправність наказу № 13-0 від 24 січня 2024 року у частині встановленого позивачу розміру надбавки за вислугу років державної служби на 2024 рік на рівні 30% місячного посадового окладу, та доходить до висновку про правомірність нарахування та виплати позивачу як державному службовцю у 2024 році надбавки за вислугу років з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX - на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:

1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;

2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Черкаського окружного адміністративного суду на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року в справі №580/4126/24 задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року в справі №580/4126/24 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити у справі №580/4126/24 нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 30 березня 2026 року та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 291 КАС України.

Повне судове рішення складено 30 березня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко