Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №202/299/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2026 року м. Дніпросправа № 202/299/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 30 січня 2026 року (суддя Бєсєда Г.В.) в справі № 202/299/26 за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпро з адміністративним позовом до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , про:

визнання протиправними дій сержанта поліції Дудорової В.О. щодо зупинки транспортного засобу MERCEDES-BENZ A 170 CDI, д.н. НОМЕР_1 , від 27 грудня 2025 року та вимоги пред`явити поліс ОС без законних підстав;

скасування постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6421183 від 27 грудня 2025 року про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 126 Кодексу України (далі - КУпАП) та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 425 грн, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра від 30 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

За позицією апелянта відсутність підстав для зупинки транспортного засобу поліцейським обумовлює висновок про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення, а суд першої інстанції дійшов неправильного висновку по відмову у задоволенні позову.

Зауважує, що відповідачем не доведено наявність підстав, передбачених законом, для зупинки транспортного засобу.

У відзиві на апеляційну скаргу Департамент патрульної поліції просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

У відповіді на відзив позивач викладає свою позицію, яка аналогічна позиції, викладеній в апеляційній скарзі.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.12.2025 поліцейською взводу 1 роти 1 батальйону 3 Управління Дудоровою В.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 в м. Дніпро, по вул. Калинова, біля буд. 37 керував транспортним засобом MERSEDES-BENZ A 170 CDI, днз НОМЕР_2 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних тз або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України.

Суд першої інстанції відхилив доводи позивача щодо відсутності у поліцейського повноважень для зупинки транспортного засобу та перевірки у позивача страхового полісу, окрім випадків складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, вказавши, що ці доводи не спростовують обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`являти на вимогу поліцейського для перевірки зазначений вище документ.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що поліцейський має право вимагати від водія надати для перевірки договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів незалежно від складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції вказав, що на підтвердження правомірності винесеної відносно позивача постанови відповідачем до відзиву на позовну заяву надано скріншот з офіційного сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України за результатами перевірки чинності полісу внутрішнього страхування, відповідно до якого поліс на ТЗ № НОМЕР_2 станом на 27.12.2025 (дата зупинки транспортного засобу і винесення оскаржуваної постанови серії ЕНА №6421183) відсутній.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 27 грудня 2025 року інспектором патрульної поліції Дудоровою В.О. винесено постанову серії ЕНА № 6421183 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, яким накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

В постанові зазначено, що 27 грудня 2025 року ОСОБА_1 в м. Дніпро, по вул. Калиновій, 37 керував транспортним засобом марки Mercedes-Benz A 170 CDI, номерний знак НОМЕР_2 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 ґ) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до інформації із сайту Моторного (транспортного) страхового бюро України за результатами перевірки чинності полісу внутрішнього страхування поліс на ТЗ № НОМЕР_2 станом на 27 грудня 2025 року відсутній.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі – Закон № 3353-ХІІ) водій зобов`язаний, зокрема, мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством;

Згідно з підпунктом ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, серед іншого, чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

Підпунктом а) пункту 2.4 Правил дорожнього руху встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначає Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21 травня 2024 року № 3720-ІХ (далі - Закон № 3720-ІХ), відповідно до пункту першого частини першої статті 9 якого перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

За положеннями абзацу п`ятого частини першої статті 9 Закону № 3720-ІХ перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначеного статтею 6 цього Закону, здійснюється на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 6 Закону № 3720-ІХ відповідно до цього Закону укладаються договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності таких видів, зокрема договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України (далі - внутрішній договір страхування).

Частиною першою статті 7 Закону №3720-ІХ установлено, що на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів.

Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону №3720-ІХ керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Невиконання власником транспортного засобу обов`язку з укладення внутрішнього договору страхування щодо такого транспортного засобу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Приведеними нормами права визначено обов`язок водія мати при собі страховий поліс та пред`явити такий страховий поліс посадовим особам органів, визначених у частині першій статті 9 Закону №3720-ІХ, на їх вимогу.

При цьому Закон №3720-ІХ не вказує на те, що поліс страхування може бути пред`явлений на вимогу уповноваженої особи лише у випадку складання нею протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Послідовність наведених правових норм, які визначають повноваження посадових осіб поліції та обов`язки водіїв транспортних засобів, дає підстави для висновку про те, що визначені статтею 9 Закону №3720-ІХ підстави контролю за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не є вичерпними, оскільки вказаний закон не є спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері безпеки руху та визначає повноваження підрозділів Національної поліції в цих правовідносинах.

Основні повноваження поліції визначені статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIIІ), до яких належить повноваження з регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (пункт 11 частини першої).

Відповідно до частини першої статті 35 Закону №580-VIIІ поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (пункт 1).

Отже, законодавцем надано поліцейським повноваження на зупинення транспортного засобу у разі порушення водієм Правил дорожнього руху.

Як вказано вище, до обов`язків водія, передбачених Правилами дорожнього руху, належить, серед іншого, належить мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”.

За положеннями абзацу п`ятого частини першої статті 9 Закону № 3720-ІХ перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначеного статтею 6 цього Закону, здійснюється на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних.

Абзацом першим частини першої статті 8 Закону №3720-ІХ передбачено, що з метою організації накопичення, зберігання інформації про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, обміну такою інформацією, забезпечення отримання потерпілими особами інформації щодо договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також забезпечення контролю за здійсненням обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності МТСБУ забезпечує функціонування Єдиної централізованої бази даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - Єдина централізована база даних).

Згідно з частиною другою статті 8 Закону №3720-ІХ МТСБУ з метою надання доступу до інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних, забезпечує використання інформаційних ресурсів Єдиної централізованої бази даних відповідно до законодавства.

Інформація, що міститься в Єдиній централізованій базі даних, надається безоплатно і відповідно до порядку доступу до неї поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Відтак, поліцейські, отримавши з Єдиної централізованої бази даних інформацію про відсутність чинного страхового полісу на транспортний засіб, яким керував позивач, мали обґрунтовані підстави для зупинки транспортного засобу, адже відсутність чинного страхового полісу вказує на порушення водієм транспортного засобу, яким в цьому випадку є позивач, підпункту ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху.

Наведені обставини спростовують доводи апелянта про протиправність дій третьої особи в частині безпідставного зупинення транспортного засобу як підстави для висновку про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення.

Також доводи апелянта стосовно протиправності, без наявності підстав, установлених статтею 35 Закону №580-VIIІ, зупинки транспортного засобу спростовуються відеозаписом, наданим відповідачем до матеріалів справи, переглядом якого установлено, що третя особа, зупинивши транспортний засіб під керуванням позивача, вже мала інформацію про відсутність на транспортний засіб чинного страхового полісу, про що й повідомила позивача.

Відповідно, суд визнає помилковими доводи позивача щодо відсутності у цьому випадку правових підстав у третьої особи для перевірки наявності у позивача полісу обов`язкового страхування, оскільки такі повноваження інспектора патрульної поліції передбачені чинним законодавством, і вказані повноваження кореспондуються з обов`язком водія мати при собі поліс обов`язкового страхування та пред`являти його на вимогу працівників поліції.

Відтак, оскільки позивач керував транспортним засобом, на який був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є правильним висновок суду першої інстанції про доведеність порушення позивачем підпункту ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху та правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення постановою серії ЕНА № 6421183 від 27 грудня 2025 року на підставі частини першої статті 126 КУпАП.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 30 січня 2026 року в справі № 202/299/26 залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 30 січня 2026 року в справі № 202/299/26 за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 30 березня 2026 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 березня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов