Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №340/5975/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5975/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Щербака А.А., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026р. (суддя Петренко О.С) в адміністративній справі №340/5975/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 18 лютого 2025 р. через систему "Електронний суд" звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому, зокрема, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 15 днів за 2022 рік, за 20 днів за 2023 рік та за 30 днів за 2024 рік із урахуванням додаткової винагороди, яку військовослужбовець отримував під час проходження служби та із урахуванням вже виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 15 днів за 2022 рік, за 20 днів за 2023 рік та за 30 днів за 2024 рік із урахуванням додаткової винагороди, яку військовослужбовець отримував під час проходження служби та із урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 р. за цими позовними вимогами відкрито провадження в адміністративній справі №340/5975/25, а ухвалою від 05 грудня 2025 р. - залучено Військову частину НОМЕР_2 в якості другового відповідача.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р. позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України - у зв`язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать при звільненні, визначено статтею 233 КЗпП України, яка в редакції до 19 липня 2022 р. не обмежувала таке звернення будь - яким строком. Починаючи з 19 липня 2022 р., звернення до суду здійснюється у тримісячний строк, який обчислюється з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні та із урахуванням дії карантину відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск ОСОБА_1 строку звернення до суду із вимогами про нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2022 - 2024 роки із урахуванням додаткової винагороди, пов`язуючи початок обчислення тримісячного строку із днем ознайомлення його із грошовим атестатом. Водночас, грошовий атестат не містить розшифровку складових сум, виплачених при звільненні, а отже неможливо було отримати повну та зрозумілу інформацію про склад і розмір грошового забезпечення та дізнатися про порушення прав.

Письмові відзиви на апеляційну скаргу від відповідачів до суду апеляційної інстанції не надходили.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженої ухвали суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції керувався пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами якого суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3,4 статті 123 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно частини 4 цієї ж статті якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частина 2 статті 233 КЗпП України в редакції до 19 липня 2022 р. передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник може звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 р. № 2352-IX внесено зміни до статті 233 КЗпП України, які набули чинності з 19 липня 2022 р, і відповідно до яких працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Частина друга даної статі передбачає, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать при звільненні, працівник має звернутися у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

При цьому, відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 р. відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин.

Тобто, період до 01 липня 2023 р. строком не обмежується, натомість період з 01 липня 2023 р. обмежується трьома місяцями.

Отже, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про порушення позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог до 01 липня 2023 р.

Що стосується позовних вимог, які виникли після 01 липня 2023 р., то суд першої інстанції дійшов висновку, що про порушення своїх прав позивач дізнався після звільнення його з військової служби у вересні 2024 року та отриманні відповідного наказу і грошового атестату.

Однак, в наказі Військової частини НОМЕР_1 №283 від 23 вересня 2024 р. про звільнення позивача з військової служби, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 67), суми, які належать позивачу до виплати при звільнені, не зазначені, а грошовий атестат взагалі в матеріалах справи відсутній (до позовної заяви та відзиву на позовну заяву сторонами не додавався). Також, суд першої інстанції залишив поза увагою наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку обставини, які, за твердженням позивача, мають бути визнані поважними для поновлення строку звернення до суду.

Колегія суддів звертає увагу, що в оскарженій ухвалі суд не конкретизував, приписи якої частини (3 або 4) статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України стали підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

У випадку застосування положень частини 3 цієї статті суд мав би залишити позовну заяву без руху і запропонувати позивачу повідомити про обставини, які перешкоджали йому вчасній реалізації права на звернення до суду.

Така ухвала в матеріалах справи відсутня.

Для застосування положень частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України необхідною є наявність висновку суду в ухвалі про відкриття провадження у справі про поважність причин пропуску строку звернення до суду. Наслідком визнання судом такого висновку передчасним є також залишення позовної заяви без руху із наданням позивачу можливості повідомити інші обставини, які можуть бути визнані судом поважними.

В ухвалі про відкриття провадження у справі висновок про поважність причин пропуску строку звернення до суду - відсутній (а.с.50,51).

Ухвала суду першої інстанції від 24 лютого 2025 р. про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху у справі №340/1087/25 не може бути прийнята колегію суддів до уваги, оскільки, по -перше, вона постановлена в межах первісної справи (до роз`єднання позовних вимог), по-друге, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2025 р. скасована ухвала Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 р. про повернення позовної заяви підстави відмови у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування оскарженої ухвали ті направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, як це передбачено статтею 320 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 р. в адміністративній справі №340/5975/25 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 18 березня 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя А.А. Щербак

суддя Н.І. Малиш