Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №200/7596/23 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року справа №200/7596/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року (головуючий суддя І інстанції – Чекменьов Г.А.), складену в повному обсязі 30 грудня 2025 року, у справі № 200/7596/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 200/7596/23, з урахуванням змін, викладених в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , в тому числі, шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:

встановити та виплатити з 01 жовтня 2023 року до розміру пенсії щомісячну доплату в сумі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених су;

при здійснені перерахунку пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України в Донецькій області» від 26.12.2022 № 33/25-2984 застосувати основний розмір пенсії 80 відсотків від грошового забезпечення та виплатити різницю недоотриманої пенсії з 01.12.2019.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання зазначеного рішення суду здійснило перерахунок пенсії позивача та нарахувало заборгованість за період з 01.12.2019 по 30.06.2024 у загальній сумі 104043,25 грн та за період з 01.10.2023 по 30.09.2024 у загальній сумі 24000,00 грн, проте вона не виплачена. Суму заборгованості з пенсійних виплат, яка визначена відповідачем на виконання вказаного рішення суду, позивачем не оспорюється.

В зв`язку з невиплатою виниклої заборгованості представник позивача звернувся із заявою про зміну способу виконання судового рішення, замінивши зобов`язання виплати примусовим стягненням нарахованих коштів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 200/7596/23 задоволено.

Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного від 12 квітня 2024 року у справі № 200/7596/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 по 30.06.2024 у загальній сумі 104043 (сто чотири тисячі сорок три) грн 25 коп.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.10.2023 по 30.09.2024 у загальній сумі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу в якій просило її скасувати та відмовити у задоволенні клопотання позивача про заміну способу виконання судового рішення.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що зміна способу виконання рішення суду із зобов`язання здійснити виплату заборгованості пенсійних виплат на стягнення конкретної суми цієї заборгованості з визначенням певного періоду, є зміною рішення по суті.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частиною 3 статті 382-3 КАС України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу (частина 9 статті 382-3 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/7596/23 стосується пенсійних виплат, набрало законної сили. Вказане рішення залишається невиконаним.

Як зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в апеляційній скарзі, рішення суду є виконаним в частині перерахунку пенсії.

Однак, судами встановлено, що у зв`язку з невиконання рішення суду від 12 квітня 2024 року у справі № 200/7596/23 в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії, більше двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є підстави для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з відповідача нарахованої суми за період з 01.12.2019 по 30.06.2024 у загальній сумі 104043,25 грн та за період з 01.10.2023 по 30.09.2024 у загальній сумі 24000,00 грн.

Зважаючи на тривале невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/7596/23 щодо виплати позивачу заборгованості по пенсії, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу виконання цього рішення в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплатити заборгованість та стягнення цієї суми

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі № 200/7596/23 – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі № 200/7596/23 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 березня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць

І.В. Сіваченко