Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №560/1183/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1183/26

РІШЕННЯ

іменем України

30 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просить стягнути з військової частини НОМЕР_1 на мою користь грошове забезпечення у сумі 177071,30 грн. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на мою користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 неодноразово виникали спори щодо правильності нарахування та виплати грошового забезпечення. Раніше було розглянуто чотири адміністративні справи, у кожній з яких відповідачем виступала військова частина НОМЕР_1 , а рішення ухвалювались на його користь. Усі справи розглядались одним і тим самим суддею окружного адміністративного суду. Зокрема, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справах №560/2653/25, №560/2654/25, №560/2655/25, №560/1851/25 військову частину НОМЕР_1 було зобов`язано провести перерахунок та виплатити належне грошове забезпечення. У резолютивній частині рішення конкретний розмір виплат не визначено, тому сума підлягала визначенню відповідачем шляхом проведення перерахунку. На виконання зазначеного судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено перерахунок грошового забезпечення. За результатами перерахунку визначено заборгованість у сумі 177071,30 грн, що підтверджується відповідною довідкою. Незважаючи на це, виплата зазначеної суми станом на день подання позову не здійснена, що свідчить про наявність у відповідача грошового боргу перед позивачем.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що військова частина НОМЕР_1 знаходиться у підпорядкуванні та фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 . Військова частина НОМЕР_2 є розпорядником коштів третього рівня, що утримується за рахунок кошторису Міністерства оборони України та фінансується за рахунок і в межах коштів державного бюджету. Через відсутність належного фінансування Збройних Сил України, пов`язана з необхідністю вирішення насамперед завдань по забезпеченню фінансування витрат на ведення бойових дій та утримання військ, залучених до відбиття збройної агресії російської федерації проти України, а також через затримку з фінансуванням на виконання судових рішень, пов`язану з веденням військового стану в Україні, своєчасність виплати здійснено не було. Фінансування військової частини НОМЕР_2 здійснюється за рахунок коштів з державного бюджету та проводиться у встановленому порядку. Командуванням військової частини НОМЕР_2 постійно вживаються всі необхідні заходи щодо виділення Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України кошторисних призначень для здійснення фінансування військової частини НОМЕР_2 з метою виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справах №560/1851/25, № 560/2653/25, № 560/2654/25, № 560/2655/25 від 29 вересня 2025 року.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Позивач, ОСОБА_1 з 05.02.2020 по 21.11.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що знаходиться у підпорядкуванні та фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року по адміністративній справі № 560/1851/25, за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, адміністративні позови задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 05.02.2020 по 31.12.2020, грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу з спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.02.2020 по 31.12.2020, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 рік та з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року по адміністративній справі № 560/2653/25, за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, адміністративні позови задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу з спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 рік та з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року по адміністративній справі № 560/2654/25, за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, адміністративні позови задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 31.12.2022, грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу з спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 рік та з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року по адміністративній справі № 560/2655/25, за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, адміністративні позови задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 19.05.2023, грошового забезпечення, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу з спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, а також всіх належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 рік та з урахуванням виплачених сум.

Позивач вказує, що на виконання вказаних рішень за відповідачем утворилась заборгованість щодо виплати грошового забезпечення у сумі 177071,30 грн., яка залишається невиплаченою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частинами другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Суд встановив, що на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по адміністративних справах № 560/1851/25, № 560/2653/25, № 560/2654/25, № 560/2655/25 у відповідача виникла заборгованість по їх виконанню в сумі 177071,30 грн.

При цьому, вказаними рішеннями було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за різні періоди.

Відповідно до постанови Старшого державного виконавця від 12.12.2025 року виконавчим провадженням № 79805262 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виконати рішення суду протягом десяти робочих днів у спосіб та порядок визначений виконавчим документом по справі № 560/1851/25.

Згідно постанови Головного державного виконавця від 12.12.2025 року виконавчим провадженням № 79805180 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виконати рішення суду протягом десяти робочих днів у спосіб та порядок визначений виконавчим документом по справі № 560/2653/25.

Відповідно до постанови Старшого державного виконавця від 12.12.2025 року виконавчим провадженням № 79805124 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виконати рішення суду протягом десяти робочих днів у спосіб та порядок визначений виконавчим документом по справі № 560/2654/25.

Згідно постанови Головного державного виконавця від 12.12.2025 року виконавчим провадженням № 79805028 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 виконати рішення суду протягом десяти робочих днів у спосіб та порядок визначений виконавчим документом по справі № 560/2655/25.

Отже, в даному випадку позивач звернувся до державного виконавця за для виконання вказаних вище судових рішень.

Крім того, суд зазначає, частина перша статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, такі види судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (статті 382); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383).

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Суд також зазначає, що відповідно до статті 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою цієї статті визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15.

Фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду по справах № 560/1851/25, № 560/2653/25, № 560/2654/25, № 560/2655/25 стосовно не здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення позивачу.

Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Наявність спеціальних правових норм КАС України, направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду у іншому провадженні, проте, на стадії виконання такого судового рішення.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, у справі № 522/10140/17 від 22.08.2019, від 21.12.2020 у справі № 440/1810/19.

Згідно ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно статті 56 Конституції України, якою визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, приписами ч.ч 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України де передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини частина 1 статті 1167 Цивільного кодексу України).

Пункт 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно з пунктами 4, 5 зазначеної постанови у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Дану частину позовних вимог позивач мотивував тим, що неправомірними діями відповідача, йому нанесено моральні збитки.

З урахуванням обставин справи, наявних у справі письмових доказів факт заподіяння моральної шкоди позивачем не доведено, позаяк позивачем не зазначено, в чому саме полягають моральні страждання, їх характер та тривалість, з яких міркувань останній виходив визнаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )

Головуючий суддя О.П. Шевчук