Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №520/673/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року № 520/673/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх), які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/34575/24 з 01.02.2023 з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/34575/24 за оновленою довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2024 №ФХ-127056 без обмеження її граничним розміром з 01.02.2023, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.02.2023 без застосування при перерахунку та виплаті Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання рішень».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/34575/24 з 01.02.2023, винесеного на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2024 №ФХ-127056 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/34575/24 з 01.02.2023 з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, правом подання відзиву не скористався.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, зазначає таке.

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 по справі №520/13872/24, що набрало чинності 10.09.2024, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії - не менш ніж 140 відсотків, у довідку від 18 лютого 2024 року №ФХ-127056 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, а також зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та рішення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі №520/29746/23, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу - 8590,00 грн., окладу за військовим званням (капітан) - 1930,00 грн., надбавки за вислугу років 50% - 5260,00 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень 15% - 1288,50 грн., та із обов`язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, а саме: відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії - не менш ніж 140 відсотків, виходячи з визначених окладів, з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займала позивачка на час звільнення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії позивачки.

На виконання вказаного рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 09.09.2024 №ФХ-127056. Аналогічну довідку направлено на адресу відповідача для здійснення перерахунку. Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області перерахунок пенсії на підставі довідки 09.09.2024 №ФХ-127056 не був проведений, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/34575/24, яке набрало чинності 22.07.2025, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачки з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2024 №ФХ-127056, та зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачки з 01.02.2023 згідно оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2024 №ФХ-127056.

На виконання вказаного рішення суду відповідач перерахував пенсію позивача та повідомив, що пенсія позивача складає 23610,00 грн.

Тобто, на думку позивача вбачається, що при перерахунку розміру пенсії, здійсненого на виконання рішення суду від 19.06.2025 по справі №520/34575/24, Відповідачем було застосовано обмеження пенсії максимальним розміром.

Представник позивача звернувся до Відповідача із адвокатським запитом у якому просив перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження її розміру, а також здійснити виплату недоплаченої суми пенсії, яка виникла внаслідок неправомірного обмеження Відповідачем її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01.02.2023.

Проте листом №2000-0203-8/123331 від 14.08.2025 Відповідач повідомив, що рішення суду виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов`язань.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому, суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас, положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 17.02.2022 року по справі №640/11168/20 та від 02.08.2022 по справі № 240/1369/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

За таких обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області вчинено протиправні дії, які полягають в перерахунку пенсії на виконання рішення суду з 01.02.2023 з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, суд вважає позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію в подальшому зверненими на майбутнє. У вказаній частині права позивача не є порушеними, а отже позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

З огляду на протиправність дій відповідача та для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.02.2023.

Також, суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо здіснення перерахунку та виплати пенсії позивача без застосування при перерахунку та виплаті Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання рішень», як заявленою передчасно.

Суд зазначає, що статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2,,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх), які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/34575/24 з 01.02.2023 з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 по справі №520/34575/24 за оновленою довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2024 №ФХ-127056 без обмеження її граничним розміром з 01.02.2023, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.02.2023.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Дер-м,п.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) сплачену суму судового збору у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривені 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Заічко О.В.