Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №160/2785/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 рокуСправа №160/2785/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька виправна колонія(№80)" про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька виправна колонія(№80)", в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» (код ЄДРПОУ – 08562915) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати Державну установу «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» (код ЄДРПОУ – 08562915) провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням виплачених сум

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» (код ЄДРПОУ – 08562915) щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року індексації-різниці грошового забезпечення 4463,15 гривень в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

- зобов`язати Державну установу «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» (код ЄДРПОУ – 08562915) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року індексацію - різницю грошового забезпечення 4463,15 гривень в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 , з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», не виплачувалася як «поточна» індексація грошового забезпечення так і щомісячна фіксована індексація. Позивачем наголошено, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін та у зв`язку з підвищенням тарифної сітки у березні 2018 року є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на їх необгрунтованість. Зауважує, що у спірний період нарахування індексації здійснювалося відповідно до вимог спеціального законодавства. Посилається на те, що з 01 січня 2017 року відбулось підвищення розмірів посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань згідно із постановою КМУ №1036 від 28.12.2016 року.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що ОСОБА_2 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 27.10.2005 року та був звільнений еї 05.11.2025 року з посади начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» наказом Міністра Юстиції України № 2448/к від 01.11.2025 року (копію додаю) відповідно до ч.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію»

Вважаючи, що відповідачем протиправно у період проходження служби за період з 01.01.2016 по 28.01.2020 року не виплачувалася як «поточна» індексація грошового забезпечення так і щомісячна фіксована індексація, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, нормами статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально виконавчу службу України» від 23 червня 2005 року №2713-IV (далі - Закон №2713-IV) умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Частиною п`ятою статті 23 Закону №2713-IV встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон - № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01 січня 2016 року - 103 відсотка).

Статтею 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Частиною другою статті 6 цього ж Закону визначено Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (стаття 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01 січня 2016 року - 103 відсотки).

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Отже, приписами наведених нормативно-правових актів встановлено, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 викладено в новій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078, якою, в тому числі, внесено зміни, якими поширено його положення для новоприйнятих працівників, які застосовується з 1 грудня 2015 року:

«Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник».

При цьому, загальне правило визначення базового місяця для нарахування індексації встановлено у п. 5 Порядку № 1078:

«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення».

Відповідно до пункту 14 цього Порядку роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Мінсоцполітики в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає у тому, що «…обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник».

Тобто, з 1 грудня 2015 року змінились правила визначення базового місяця, у тому числі й військовослужбовців, і Порядок № 1078 з вказаної дати більше не містив правила, що таким базовим місяцем є місяць прийняття особи на роботу.

Єдиним правилом визначення базового місяця стало таке: базовим для нарахування індексації є місяць підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник (військовослужбовець).

Іншого правила з 1 грудня 2015 року чинне законодавство не містило.

Відтак, для особи, яка проходила службу, обчислення індексу споживчих цін з 1 грудня 2015 року мало здійснюватися з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає така особа.

Кабінетом Міністрів України ухвалена постанова від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб».

28 вересня 2012 року наказом Міністерства юстиції України №1438/5 затверджено Схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до пункту 5 наказ №1438/5 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України від 22.10.2012, № 78, стор. 108, стаття 3173, код акта 63763/2012), тобто є датою, встановлення базового місяця для індексації грошового забезпечення зазначених в ній категорій осіб.

Отже, з жовтня 2012 року визначення розміру посадових окладів рядового та начальницького складу осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, здійснювалося відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 28 вересня 2012 року №1438/5 «Про затвердження Схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України».

Визначення розміру посадових окладів осіб рядового та начальницького складу здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року №1294 (далі - постанова № 1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів.

Пунктом 1 постанови №1294, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В свою чергу пунктом 3 постанови №1294 затверджені:

- схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками 1-8, 30-32;

- схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 9-23;

- схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатком 23;

- додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28, 33.

Не зважаючи на те, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб передбачені однією постановою №1294, визначення та встановлення розмірів посадових окладів, у них різне і для кожної категорії осіб затверджені окремою схемою зазначеною в пункті 3 постанови №1294.

Отже, для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, схеми посадових окладів затверджені Додатками 9-23.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1036 внесено зміни до постанови № 1294.

Згідно з пунктом 2 постанови №1036, яка набрала чинності з 1 січня 2017 року, затверджено нову схему посадових окладів особам начальницького складу установ виконання покарань.

На підставі змін, внесених до постанови №1294 постановою №1036 14 лютого 2017 року, наказом №372/5 Міністерства юстиції України затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (чинний з 01 січня 2017 року).

Отже, саме 01 січня 2017 року є датою встановлення базового місяця для індексації грошового забезпечення зазначених в ній категорій осіб.

Відтак, оскільки підвищення посадового окладу позивача з січня 2017 року відбулось у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови від 28 грудня 2016 року №1036, якою змінено (підвищено) розміри посадових окладів військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби, саме січень 2017 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, є місяцем підвищення доходів (базовим місяцем) для подальшого нарахування індексації грошового забезпечення позивачу.

Отже, суд погоджується з аргументами відповідача та зазначає, що схема посадових окладів особам начальницького складу кримінально-виконавчої служби, у спірний період (01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року) змінювалась.

Доказів того, що з січня 2017 року підвищення посадового окладу не відбулося, останнім не надано.

Зважаючи на викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо не проведення позивачу перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року задоволенню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року суд зазначає, що позивачем в період з 01 березня 2018 року оскаржується сума індексації, яка виплачується у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а не поточна індексація.

З цього приводу суд враховує, що Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2020 року у справі №816/1728/16 за результатом аналізу п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, зазначив: Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Отже, є таке поняття як фіксована сума індексації, яка залишається після підвищення посадових окладів, якщо сума підвищення грошового доходу не перевищила суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів, та виплачується до наступного підвищення посадових окладів (абз. 4 п. 5постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078).

Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що у період існування спірних правовідносин Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Так, абзацом 3 пункту 5 Порядку №1078 визначено: «Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу».

Отже, абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 стосується конкретно суми індексації. Абзацом 3 пункту 5 Порядку №1078 чітко визначено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується лиш за умови, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Тобто, підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах, оскільки лиш за умови, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу індексація не нараховується.

Абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 визначено порядок розрахунку індексації грошового забезпечення в місяці підвищення посадових окладів: “Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу”.

Абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 визначено: “У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру”.

Тоді як абзацами 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 визначено: “У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення”.

Тобто, абзаци 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 стосуються виключно порядку обчислення величини приросту індексу споживчих цін. 01 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Порядок №704), якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.

А абзацом 6 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що дана індексація грошового забезпечення у фіксованому розмірі виплачується до наступного підвищення тарифних ставок разом з індексацією, яка виникає внаслідок перевищення порогу індексації 103% (поточна індексація у військовослужбовців виникла тільки в грудні 2018 року в сумі 71,08 грн.): “До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку”.

Судом встановлено та відповідачем фактично не заперечується, що з 01 березня 2018 року проігноровано вимоги абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, а виконано тільки вимоги абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078.

Знову ж таки, в період з 01 березня 2018 року позивачем не оскаржується розрахунок величини приросту індексу споживчих цін. Так звана “поточна” індексація грошового забезпечення у військовослужбовців виникла тільки в грудні 2018 року в сумі 71,08 грн. внаслідок перевищення порогу в 103%, що не заперечується позивачем.

Позивачем в період з 01 березня 2018 року оскаржується сума індексації яка виплачується у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, які проігноровано відповідачем при розрахунку індексації в березні 2018 року.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен установити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) - визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) - визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку, як уже зазначалося, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 05.02.2024 у справі № 360/383/23, від 04.04.2024 у справі № 160/4155/22, від 18.04.2024 у справі № 280/4812/23, від 30.04.2024 у справі № 360/700/23, від 06.06.2024 у справі № 280/4745/23, від 27.06.2024 у справах № 440/1497/22, № 580/602/22 та інших.

Із довідки про грошове забезпечення позивача за 2018 рік слідує, що розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року складав 15 429,72 грн, а у березні 2018 року – 14 317,29 грн. Сторонами не заперечується, що в обидві ці суми враховувалися складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру. Отже, підвищення доходу позивача в березні 2018 не відбулося.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,3%, який обчислений як добуток щомісячних індексів споживчих цін, визначених Держстатом з лютого 2008 року по березень 2018 року.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100, а саме: 1762,00 грн. * (253,30% / 100) = 4463,15 грн.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме:

4 463,15 грн. – 0,00 грн. = 4 463,15 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3,4, п. 5 Порядку №1078 мала виплачуватися позивачеві у розмірі 4 463,15 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.

Натомість, відповідачем таких дій вчинено не було, що свідчить про допущення ним порушення означених вище правових норм. Як наслідок, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум «індексації-різниці» грошового забезпечення, суд звертає увагу на таке.

Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі № 420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Так, у позовній заяві позивач просив суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити «індексацію-різницю» грошового забезпечення у конкретному, обрахованому ним щомісячному розмірі.

Верховний Суд у цій категорії спорів, зауважував, що такий спонукаючий спосіб захисту (зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в конкретних, розрахованих сумах), враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 08.05.2025 року у справі №380/6610/24, від 11.04.2025 року у справі №560/752/24 та інших).

У цих постановах Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача,

З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.05.2025 року у справі №560/15993/24: «Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з доводами касаційної скарги про помилковість позиції судів попередніх інстанцій, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може визначати конкретної суми індексації».

Приймаючи до уваги висновки Верховного Суду викладені в постановах від 08.05.2025 року у справі №380/6610/24, від 11.04.2025 року у справі №560/752/24, від 07.05.2025 року у справі №560/15993/24, з метою ефективного захисту прав у цій частині позовних вимог суд зобов`язує відповідача нарахувати і виплатити позивачеві індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року включно в розмірі 4463,15 щомісячногрн, відповідно до абзаців 3 - 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у визначений судом спосіб.

Стягнення судових витрат не здійснюється, з огляду на те, що позивач був звільнений від їх сплати.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» (код ЄДРПОУ – 08562915) щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року індексації-різниці грошового забезпечення 4 463,15 гривень в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Зобов`язати Державну установу «КРИВОРІЗЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№80)» (код ЄДРПОУ – 08562915) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року по 28.01.2020 року індексацію - різницю грошового забезпечення 4 463,15 гривень щомісячно, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна