Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №362/9674/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальинй номер № 362/9674/25

Провадження № 1-кп/362/385/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№ ЄРДР №12025111140000437 від 23.06.2025) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Васильків Київської області, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ, не судимий в силу ст. 89 КК України,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурор ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинувачений ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

21.06.2025 під час дії в Україні воєнного стану близько 15 год 05 хв ОСОБА_2 перебував поблизу банкомату АТ КБ «ПриватБанк», що розташований за адресою: в/м № 11, буд. 5-А, м. Васильків Обухівського району Київської області, де в цей час також перебував потерпілий ОСОБА_5 , який потребував допомоги у знятті з банкомату АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів зі своєї банківської картки АТ «ОщадБанк» з реквізитами № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

В цей час у ОСОБА_2 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів з банківської картки АТ «ОщадБанк», належній потерпілому ОСОБА_5 для особистого збагачення.

Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, пересвідчившись, що його дії не помітні стороннім особам, ОСОБА_2 під приводом надання допомоги потерпілому ОСОБА_5 у знятті грошових коштів з його банківської картки, самостійно зняв з банківської картки АТ «ОщадБанк» з реквізитами № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) грошові кошти в загальній сумі 5500 грн. 00 коп., які належали потерпілому ОСОБА_5 . В подальшому ОСОБА_2 залишив місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденими грошима, розпорядився ними на власний розсуд, чим потерпілому ОСОБА_5 завдав майнової шкоди на суму 5500 грн.

Позиція учасників судового провадження

Позиція сторони захисту

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю і, не оспорюючи фактичні обставини, про які зазначено в обвинувальному акті, місця та часу їх вчинення, з приводу пред`явленого йому обвинувачення показав, що дійсно ОСОБА_5 попросив його допомогти із зняттям коштів з картки. Він зняв гроші, однак залишив їх собі, а не віддав потерпілому. На даний час ним шкода відшкодована добровільно в повному обсязі.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

В судових дебатах обвинувачений вказав, що у вчиненому щиро розкаюється, просив строго його не карати, оскільки він служить з 2022 року, неодноразово був поранений, зараз потребує тривалої реабілітації.

Позиція сторони обвинувачення

В судовому засіданні прокурор зазначив, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами.

Зважаючи на те, що свою вину за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_2 визнав повністю, прокурор просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КК України.

В судових дебатах прокурор просив визнати обвинуваченого винним, врахувати його щире каяття, відшкодування шкоди, стан його здоров`я, те, що він є учасником бойових дій, мав поранення, сприяв досудовому слідству та суду, і призначити покарання ОСОБА_2 у виді 5 років позбавлення волі, звільнити на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки, а також покласти на нього обов`язки на підставі ст. 76 КК України, покласти контроль за виконанням обов`язків на військову частину НОМЕР_3 , за якою рахується обвинувачений, як військовослужбовець.

Позиція потерпілого

Потерпілий в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, призначення покарання ОСОБА_2 покладає на розсуд суду, матеріальна шкода відшкодована йому обвинуваченим в повному обсязі, цивільний позов він не подавав, скарг матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого, та матеріалів щодо судових витрат.

Висновки суду щодо пред`явленого обвинувачення

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, визнанням своєї вини.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав повністю, відшкодував заподіяну шкоду), особу обвинуваченого, а саме: в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є військовослужбовцем ЗСУ, на даний час перебуває на лікуванні.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого, а також буде достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи наявність пом`якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, відношення до скоєного, відсутність тяжких наслідків, позицію потерпілого та прокурора, висловлену на судових дебатах, суд вважає за можливе відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, –

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або роботи;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України, нагляд за ОСОБА_2 здійснювати командиром військової частини НОМЕР_3 , у разі зміни місця служби - командиром військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби, нагляд за ОСОБА_2 покласти на уповноважений орган з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_2 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 26 березня 2026 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду, окрім з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1