Вирок від 18 березня 2026 р. у справі №361/14423/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/14423/25

Провадження № 1-кп/361/532/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025111130002010 від 29.10.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Саврань, Савранського району, Одеської області, громадянка України, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , з 15.05.2023 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, з вищою освітою, не депутатка, не інвалід, маюча на утриманні 2 дітей, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, 29.10.2025 о 08 год. 22 хв. молодший лейтенант поліції, поліцейський СРПП відділу поліції No 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, ОСОБА_6 , перебував біля будинку АДРЕСА_2 , де виконував свої службові обов`язки, будучи у форменому одязі із знаками розрізнення, а саме перевірку документів громадян з метою виявлення осіб, які можуть ухилятися від проходження військової служби. В цей же час при перевірці документів у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було встановлено, що він є особою, яка ухиляється від проходження військової служби. В цей час молодшого лейтенанта поліції, поліцейського СРПП відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , помітила ОСОБА_4 , у якої виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу.

29.10.2025 о 08 год. 24 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі вул. Слави, біля будинку № 5, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, розуміючи, що перед ним знаходиться працівник поліції, який виконує свої службові обов`язки, та перебуває у форменому одязі встановленого зразка, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи настання шкідливих наслідків, посягаючи на недоторканість особи та нормальну діяльність правоохоронних органів, тримаючи в своїй правій руці дерев`яну палицю, підійшла до поліцейського СРПП відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, ОСОБА_6 , та вказаною дерев`яною палицею нанесла один удар в праву частину голови останньому, чим спричинила йому тілесні ушкодження у вигляді рани на волосистій частині голови в тім`яній ділянці голови справа ближче до скроневої ділянки, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк більше 6-ти, але менше 21-го днів.

Таким чином дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

11.12.2025 потерпілий ОСОБА_6 надав згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості між ним та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025111130002010 від 29.10.2025.

11.12.2025 року між прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 була досягнута угода про визнання винуватості.

Обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненому нею кримінальному правопорушенні та активно сприяла у його розкритті.

Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Така угода відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України. Угода про визнання винуватості, містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 345 КК України.

ОСОБА_4 під час судового розгляду беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України (умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків).

Між сторонами зазначеної угоди узгоджено покарання ОСОБА_4 , за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 у вигляді позбавленням волі на строк три роки із застосуванням ст. 75, ст. 76 КК України.

Сторони розуміють наслідки ст. ст. 394 ,424 КПК України та наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст. 476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом (ст. 389-1 КК України).

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила добровільність укладення угоди про визнання винуватості між нею та прокурором, просила її затвердити і призначити їй узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості їй зрозумілі. Зазначила, що щиро розкаюється за вчинене. Вину визнала, обіцяла більше такого не вчиняти.

Прокурор в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченій узгоджену міру покарання.

Захисник ОСОБА_5 просив угоду затвердити.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а також зі згоди потерпілого.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушенння за ч. 2 ст. 345 КК України. Вказаний злочин відносяться до не тяжкого злочину.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.

Судом враховано, що обвинувачена не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, що підтверджується відповідними довідками. Відповідно до характеристики за місцем проживання обвинувачена характеризується позитивно, скарг від мешканців на неї не надходило, до зловживання алкогольними напоями та наркотичними засобами не схильна. До адміністративної чи кримінальної відповідальності згідно з довідок з баз даних не притягувалася.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, постільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченої, який раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно.

Тому слід затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , згоду на яку надав потерпілий ОСОБА_6 та призначити обвинуваченій узгоджену сторонами міру покарання у вигляді позбавлення волі строком три роки. Застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Майнова шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

У кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11.12.2025, укладену між прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 , досягнутої у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025111130002010 від 29.10.2025.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення ч. 2 ст. 345 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді позбавленням волі на строк три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 зобов`язання в період іспитового строку: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази: дерев`янe скалкe (палиц.), яка поміщена до спеціального пакету №PSP 7136210 - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, через Броварський міськрайонний суд Київської області з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом 30 діб з дня його оголошення.

Суддя ОСОБА_8