Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №361/9764/24 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/9764/24

провадження № 1-кп/361/1164/24

18.03.2026

ВИРОК

Іменем України

18 березня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

№ 12024111130002250 від 21 вересня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари, Київської обл., громадянин України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не депутата, не інваліда, не маючого на утримані малолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , 20.09.2024 приблизно о 14 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, біля буд. № 166 звернув увагу на рюкзак бежевого кольору який знаходився на лавці біля вказаного будинку та в якому знаходились мобільний телефон марки «Google» моделі «Pіxel 3a XL» та грошові кошти, а саме: 14000 гривень, 912 доларів США (що еквівалентно на час вчинення злочину 37756 грн. 80 коп) та 250 євро (що еквівалентно на час вчинення злочину 11550 грн.), що належать ОСОБА_5 , в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Надалі, близько 14 год. 05 хв. того ж дня, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи за вказаною адресою, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, діючи в умовах воєнного стану, введеного указом Президента України від 24 лютого 2022 року N?64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв?язку з агресією російської федерації проти України, який неодноразово продовжений та діє на всій території України до цього часу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з рюкзаку мобільний телефон марки «Google» моделі «Pіxel 3a XL» та грошові кошти, а саме: 14000 гривень, 912 доларів США (що еквівалентно на час вчинення злочину 37756 грн. 80 коп) та 250 євро (що еквівалентно на час вчинення злочину 11550 грн.), які належать ОСОБА_5 , після чого поклав до кишені, та утримуючи вказані мобільний телефон та грошові кошти при собі, залишив місце події, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.

Вказаними умисними діями ОСОБА_4 , завдав ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 67031 грн. 55 коп.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Обвинувачений показав, що на початку осені 2024 року(точної дати та часу не пам`ятає) він перебував у дворі поблизу кафе «Віктор» (точної адреси не пам`ятає), де побачив рюкзак, який висів на краю лавки біля смітника. Він сів на лавку та почекав кілька хвилин, але власник рюкзака не повернувся. Тоді він відкрив рюкзак і побачив там грошові кошти, а потім ще й мобільний телефон. Надалі він забрав цей рюкзак, дістав звідти гроші та мобільний телефон. Гроші він сховав у бур`янах для того щоб потім використати для купівлі продуктів харчування, а мобільний телефон віддав своїй співмешканці. Розкаюється у скоєному, розуміє що вчинив неправильно та просить суд суворо не карати.

За таких обставин суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 , за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Суд враховує, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті та що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження. Водночас судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Сторони кримінального провадження клопотали про розгляд кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Роз`яснивши учасникам провадження положення цієї норми КПК України, зокрема, про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, заслухавши думку учасників судового провадження, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статей 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Суд враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України є тяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України. Водночас суд бере до уваги, що ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, перебуває на обліку у лікаря нарколога, як особа з залежністю від алкоголю, за місцем проживання зарекомендував себе з посереднього боку, порушень громадського порядку не допускає, скарг від сусідів не надходило, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання згідно з ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України відсутні.

Враховуючи, перелічені вище обставини та інформацію про особу винного, суд дійшов висновку про те, що до обвинуваченого слід застосувати покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років, оскільки таке покарання буде достатнє для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, беручи до уваги критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, активне сприяння у розкритті злочину, щире каяття, відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину та обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому слід призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Отже, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю один рік, який є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення. На підставі ч. 1 ст. 76 КК України суд покладає на обвинуваченого обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стосовно процесуальних витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Тому, витрати на проведення: судової товарознавчої експертизи від 26.09.2024 № СЕ-19/111-24/55225-ТВ у розмірі 1193 грн. 85 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_4 .

Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Цивільний позов у справі не заявлявся. Майнова шкода завдана кримінальним правопорушенням частково відшкодована потерпілій шляхом повернення належного їй майна.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Звільнити ОСОБА_4 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 26.09.2024 № СЕ-19/111-24/55225-ТВ у розмірі 1193 грн. 85 коп.

Речові докази у справі: мобільний телефон марки «Google» моделі «Pіxel 3a XL» та грошові кошти, а саме: 712 доларів США, 60 євро, 2000 гривень, які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 – залишити у її власності.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1