Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №755/6276/24 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/209/2026

Справа №755/6276/24

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, про визначення способу участі батька у вихованні дитини та встановлення графіка зустрічей з дитиною, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст пред`явленого позову.

В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який обґрунтував тим, що 21 вересня 2013 року між ним та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб. Від цього шлюбу вони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2017 року шлюб між сторонами по справі був розірваний. Починаючи з літа 2021 року ОСОБА_1 втратив будь-яку можливість спілкуватись з дочкою, внаслідок конфлікту щодо визначення місця проживання дитини. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року, місце проживання малолітньої ОСОБА_3 визначено разом з матір`ю ОСОБА_2 . В ході розгляду справи про визначення місця проживання дитини позивачу стало відомо про те, що дочка разом з матір`ю проживає в США. Протягом трьох років ОСОБА_1 здійснював безліч заходів з метою встановлення місця перебування дитини та налагодження контакту і спілкування з дитиною. Зважаючи на введення в Україні воєнного стану, який забороняє виїзд чоловіків призовного віку за межі України, тобто фактичну неможливість ОСОБА_1 відвідати США з метою зустрічі з дитиною, а також враховуючи, що ОСОБА_1 невідоме фактичне місце проживання дитини на території США, єдиним способом забезпечити спілкування позивача з дочкою є ухвалення рішення про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні з дочкою та встановлення графіку спілкування з нею.

Тому ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом визначення наступних способів участі у вихованні та спілкуванні з дочкою: вільне спілкування з батьком особисто через мережу Інтернет за допомогою програмних застосунків та додатків Skype, Zoom, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal, в будні дні з 16.00 по 17.00 годину (по часу м. Нью-Йорк США) кожні понеділок, середа та п`ятниця місяця з 23.00 по 24.00 годину (по часу м. Київ Україна) та кожну неділю місяця з 10.00 по 11.00 годину (по часу м. Нью-Йорк США) з 19.00 по 20.00 годину (по часу м. Київ Україна) протягом 1 години; спільний відпочинок з дочкою щорічно тридцять днів поспіль в період шкільних літніх канікул з 01 липня по 30 липня без присутності матері, для чого матір зобов`язується передати (привезти) дитину батьку на територію України за місцем проживання батька, а батько зобов`язується покривати всі витрати, пов`язані з організацією цього відпочинку (харчування, проїзд, витрати на відвідування місць відпочинку); спільний відпочинок з дочкою щорічно десять днів поспіль в період шкільних зимніх канікул без присутності матері, з попереднім наданням відомостей матері про місце перебування дитини з батьком; деталі зустрічей попередньо узгоджувати з урахуванням стану здоров`я дитини та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди зустрічам.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2024 року цивільну справу №755/6276/24 направлено за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду Київської області (т.2 а.с.170-171).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2024 року цивільна справа №755/6276/24 передана для розгляду судді Журавському В.В. (т.2 а.с.177).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, було витребувано від служби у справах дітей виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району письмовий висновок щодо розв`язання спору між батьком та матір`ю малолітньої ОСОБА_3 щодо участі батька у вихованні дитини (т.2 а.с.209-211).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2025 року було зобов`язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району надати висновок щодо розв`язання спору між батьком та матір`ю малолітньої ОСОБА_3 щодо участі батька у вихованні дитини (т.2 а.с.218-219).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (т.2 а.с.239).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2025 року було відмовлено в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову (провадження №2-з/359/142/2025, справа №755/6276/24).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 про виклик відповідача у судове засідання для надання особистих пояснень (т.2 а.с.241-243).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2026 року було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т.3 а.с.6-7).

3. Ставлення учасників цивільного процесу до пред`явленого позову.

Представник позивача ОСОБА_4 підтримала пред`явлений позов у повному обсязі та наполягала на його задоволенні.

Відповідач надала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що вона не заперечує проти можливості спілкування батька з дитиною через мережу Інтернет тільки в присутності матері та не з такою періодичністю та тривалістю як зазначено в позовній заяві, оскільки спілкування позивача наодинці з дитиною буде перешкоджати її нормальному розвитку. Крім цього, відповідач категорично заперечувала проти задоволення позовних вимог про визначення за батьком систематичних спільних відпочинків разом з дочкою.

Представник відповідача ОСОБА_5 також надав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтував тим, що за зверненням відповідача Бориспільським РУП ГУНП в Київській області було порушено кримінальне провадження за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України. ОСОБА_6 неодноразово зверталася до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області про умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо малолітньої онуки ОСОБА_3 з боку батька ОСОБА_1 , що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, емоційної залежності або погіршення якості життя малолітньої особи. Крім цього, ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру, а в подальшому обвинувальний акт в межах кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361-2 КК України. ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання малолітньої дочки. Враховуючи вказані обставини представник відповідача ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні пред`явленого позову у повному обсязі.

Начальник служби у справах дітей виконавчого комітету Гірської сільської ради Яструб Н.І. направила до суду лист, яким просила вирішити спір за наявними матеріалами справи та проводити розгляд справи за відсутності представника служби у справах дітей (т.2 а.с.179).

4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 . Батьками якої є: батько – ОСОБА_1 та матір – ОСОБА_7 , згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 01 липня 2015 року ВДРАЦС Дніпровського РУЮ у м. Києві (т.1 а.с.18).

28 вересня 2018 року ОСОБА_7 змінила своє прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені (т.1 а.с.17).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року, визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 (т.1 а.с.19-25).

На даний час малолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю та з березня 2022 року перебуває на території Сполучених Штатів Америки. Вказана обставина підтверджується відомостями Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби України, отриманими на адвокатський запит від 09 травня 2024 року (т.2 а.с.49), копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон, виданого на ім`я ОСОБА_3 (т.2 а.с.52-53), листом Посольства США в Україні від 25 липня 2023 року (т.2 а.с.56). Крім цього, дана обставина визнана сторонами по справі, тому в силу ч.1 ст.82 ЦПК України, додатковому доказуванню не підлягає.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.13 «Особисті немайнові права і обов`язки батьків та дітей» СК України.

5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

За принципами, закріпленими в Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до положення ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом ст.9 Конвенції прав дитини передбачає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч.1 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

В силу ч.2, ч.3 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до ч.2 ст.159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За правилами ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1, ч.4 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно положення ч.1, ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

Всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України позивачем та його представником ОСОБА_4 не доведено належними та допустимими доказами обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_9 чинить перешкоди ОСОБА_1 в спілкуванні з малолітньою дочкою. Вказані перешкоди у спілкуванні позивача з малолітньою дочкою зумовлені фактичним місцем проживання дитини за межами України, а саме на території Сполучених Штатів Америки, а також обставинами щодо введення на всій території України воєнного стану та пов`язаними з цим обмеженнями щодо перетинання державного кордону чоловіками призовного віку.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині покладення зобов`язання на ОСОБА_2 не чинити перешкоди у вихованні та спілкуванні малолітньої дочки слід відмовити.

За змістом рішення виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району №94 від 03 червня 2025 року, яким затверджений висновок щодо розв`язання спору між батьком та матір`ю малолітньої ОСОБА_3 щодо участі батька у вихованні дитини, вбачається, що з червня 2022 року ОСОБА_2 разом з малолітньою дочкою ОСОБА_3 не проживають за адресою: АДРЕСА_1 . З червня 2022 року ОСОБА_3 перебуває на території Сполучених Штатів Америки. ОСОБА_3 навчається в Гірському ліцеї на сімейній формі навчання у зв`язку з перебуванням за кордоном. Оскільки, ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_3 не проживають на території Гірської сільської територіальної громади, у працівників служби у справах дітей виконавчого комітету Гірської сільської ради не має можливості провести обстеження умов проживання малолітньої дитини та скласти висновок щодо розв`язання спору між батьком та матір`ю малолітньої ОСОБА_3 щодо участі батька у вихованні дитини (т.2 а.с.226-228).

Таким чином, у висновку служби у справах дітей виконавчого комітету Гірської сільської ради від 03 червня 2025 року не вирішено питання про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки, висновок щодо вирішення спору у цій частині не надано.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2023 року справа №523/19706/19 передбачена частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України обов`язковість висновку органу опіки та піклування у відповідних категоріях цивільних справ не може абсолютизуватися. У разі, якщо з тих чи інших причин такий висновок отримати не можна, суд має вирішити спір за наявними у справі доказами. Якщо з тих чи інших причин орган опіки та піклування відмовиться надати свій висновок у справі, де за приписами частин четвертої та п`ятої статті 19 СК України надання ним такого висновку є обов`язковим, ця обставина не означає неможливості розгляду та вирішення спору. Протилежний підхід є рівнозначним відмові у доступу до правосуддя і означав би порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин відсутність висновку служби у справах дітей виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району не може бути підставою для відмови в задоволенні пред`явленого позову.

Разом з цим, в силу положення абз.3 ч.2 ст.159 СК України, суд враховує відомості, які характеризують особу позивача.

З довідок-розрахунків заборгованості, наданих головним державним виконавцем Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Гаркавенко А.В. (т.1 а.с.192, т.2 а.с.139) вбачається, що станом на 31 січня 2024 року у позивача наявна заборгованість зі сплати аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_3 . Розмір заборгованості становить 41419 гривень 89 копійок. При цьому, з червня 2017 року, тобто з часу присудження ОСОБА_1 аліментів ним жодного разу не сплачені аліменти на утримання малолітньої дочки.

Крім цього, відносно позивача існують два кримінальних провадження щодо притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.361-1 КК України та ч.2 ст.146 КК України.

Вказані обставини підтверджуються вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року, яким ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.361-2 КК України, та йому призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік з покладеннями на нього обов`язків відповідно до ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вказаний вирок не набрав законної сили внаслідок подання апеляційної скарги прокурором Офісу Генерального прокурора та захисника ОСОБА_1 – ОСОБА_4 (т.2 а.с.192-203,206), а також підтверджуються ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2024 року (т.2 а.с.159-160), згідно з якою триває розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.

Зі змісту довідки Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 20 червня 2024 року (т.1 а.с.176) вбачається, що ОСОБА_6 неодноразово зверталася з заявами щодо умисного систематичного вчинення фізичного, психологічного насильства щодо малолітньої онуки ОСОБА_3 з боку батька ОСОБА_1 , що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров`я, емоційної залежності або погіршення якості життя малолітньої особи. Відомості про даний факт внесені до ЄРДР за №12022111100000756 від 09 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126-1 КК України.

На переконання суду, спілкування дитини з батьком є необхідною умовою здійснення виховання дитини та водночас необхідною умовою для засвоєння дитиною моральних та духовних цінностей, розвитку її природних здібностей, підготовки дитини до самостійного життя. У випадку усунення батька від виховання малолітньої дочки, з яким у неї існує природній зв`язок, може лише негативно вплинути на соціальну адаптацію дитини та її розвиток.

З урахуванням віку ОСОБА_3 , якій виповнилося вже 10 років, а також необхідність збереження сталих родинних зв`язків з батьком, суд вважає за можливе визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні дочки шляхом встановлення графіку дистанційного спілкування через мережу Інтернет за допомогою програмних застосунків Skype, Zoom, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal.

Разом з цим, судом враховується та обставина, що з 2022 року, тобто протягом майже чотирьох років поспіль, ОСОБА_1 не спілкувався з малолітньою дочкою. З урахуванням цієї обставини та з метою забезпечення психологічного та емоційного комфорту дитини при спілкуванні з батьком, суд вважає, що таке спілкування має відбуватися за присутності матері.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність встановлення порядку участі позивача у спілкуванні та вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 шляхом періодичного дистанційного спілкування через мережу Інтернет за допомогою програмних застосунків Skype, Zoom, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal з 16.00 по 17.00 годину (по часу м. Нью-Йорк США) кожного понеділка, середи та п`ятниці та кожної неділі місяця з 10.00 по 11.00 годину (по часу м. Нью-Йорк США) з 19.00 по 20.00 годину (по часу м. Київ Україна) (з урахуванням можливих відхилень в часовому поясі за місцем фактичного проживання дитини).

В той же час, враховуючи тривалість відсутності особистого спілкування між позивачем та малолітньою ОСОБА_3 , а також обставини, встановлені рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 березня 2024 року, щодо особливостей та характеру стосунків ОСОБА_3 з батьком, а саме: порушення прихильності до батька, високому рівні тривожності, наявності негативного емоційного відторгнення батька, великої кількості страхів. З цих міркувань суд вважає, що встановлення способу участі позивача у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою, що полягає у спільному відпочинку протягом шкільних літніх та зимніх канікул, не відповідатиме інтересам дитини, в тому числі, зокрема враховуючи умови воєнного стану України, дитині беззаперечно безпечніше проводити канікули за місцем фактичного проживання, тобто на території Сполучених Штатів Америки.

7. Докази, які відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

З доводів ОСОБА_2 , викладених у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 , яка доводиться бабою малолітній ОСОБА_3 , б`ють дитину, чинять психологічне та фізичне насильство. Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами випадків агресії ОСОБА_1 по відношенню до малолітньої дочки, в тому числі факт нанесення тілесних ушкоджень. Наявні в матеріалах справи листування за допомогою месенджера з ОСОБА_10 з зображенням синців у малолітньої ОСОБА_3 (т.1 а.с.33-34) не свідчать про те, що вони виникли внаслідок застосування до неї фізичної сили. В силу свого віку малолітня ОСОБА_3 могла отримати вказані синці враховуючи власну фізичну активність.

Фотоілюстрації, надані відповідачем та приєднані до відзиву на позовну заяву, в якості доказів негідної та аморальної поведінки позивача (т.2 а.с.26-29), суд не приймає до уваги та оцінює критично в якості належного доказу. Зважаючи на те, що на вказаних фотоілюстраціях не вбачається дати та часу, коли вони були здійснені, а також на більшості вказаних фото зображений виключно позивач без присутності малолітньої дочки, що ставить під сумнів присутність малолітньої дитини під час подій, які зафіксовані на фото.

8. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З квитанції від 04 квітня 2024 року (т.1 а.с.10) вбачається, що при зверненні до суду ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок. Пред`явлений ним позов задоволений частково. Тому, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст.141, ст.153, ч.1 ст.157, ч.2 та ч.3 ст.157, ч.1, ч.2 ст.158, ч.1 ст.159, ч.1 ст.161 СК України, ч.1, ч.4 ст.77, ч.1 та ч.6 ст.81, ч.1 та ч.2 ст.89, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визначити способи участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом дистанційного спілкування через мережу Інтернет за допомогою програмних застосунків Skype, Zoom, WhatsApp, Viber, Telegram, Signal, в будні дні з 16.00 по 17.00 годину (по часу м. Нью-Йорк, США) кожні понеділок, середа та п`ятниця місяця з 23.00 по 24.00 годину (по часу м. Київ Україна) та кожну неділю місяця з 10.00 по 11.00 годину (по часу м. Нью-Йорк США) з 19.00 по 20.00 годину (по часу м. Київ Україна) (з урахуванням можливих відхилень в часовому поясі за місцем фактичного проживання дитини) за обов`язкової присутності матері.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду – 27 березня 2026 року.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський