Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №289/468/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер провадження 3/289/225/26

Справа №289/468/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання в/ч НОМЕР_2 , командира 2 СВ1 СР 3 СБ в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП відсутній в матеріалах справи,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії НГУ №581225 від 07.03.2026 про військове адміністративне правопорушення, 06.03.2026 близько 08-00 години лейтенант ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння на території тимчасового розташування підрозділу в умовах особливого періоду по АДРЕСА_1 , від проходження медичного огляду відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що він не перебував у стані наркотичного сп`яніння, від огляду відмовився, так як йому не повідомляли про наявність ознак наркотичного сп`яніння, повідомили про необхідність проходження загального медичного огляду, про те, що він має пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в наркодиспансері йому стало відомо лише по прибуттю в цей заклад. Щодо його поведінки у керівництва жодних зауважень не було, ніяких заборонених речовин він не вживає. В той день він близько 4-ї години прокинувся, щоб своєчасно приїхати на службу після вихідних, тому можливо виглядав втомленим. Подав клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, зазначивши у клопотанні, що сам протокол було складено не в присутності ОСОБА_1 , копія протоколу йому не вручалася, про існування самого протоколу останній дізнався вже в суді за дві години до судового засідання, призначеного на 23.03.2026.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що в його присутності лейтенант ОСОБА_3 в медичному закладі в с. Зарічани в категорично, в агресивній формі відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Передувало необхідності проведення такого огляду те, що в той день близько 8-ї години ранку у лейтенанта ОСОБА_3 були наявні ознаки наркотичного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_4 подав до суду заяву про неможливість прибути в судове засідання по причині службового відрядження, від своїх письмових пояснень не відмовляється та підтримує їх.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка події, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

У відповідності до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Із наведених положень статті 256 КУпАП слідує, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю та змістом є ключовим і первинним документом, в якому викладено суть вчиненого особою обвинувачення, і яке має повністю відповідати змісту об`єктивної сторони диспозиції порушеного Закону чи статті КУпАП. Протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому також зазначаються інші відомості, необхідні для вирішення справи, до яких безумовно слід віднести відомості про особу, яка складає протокол, а також ознаки і склад правопорушення, який узгоджується із наявними в кодексі нормами статей.

В межах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися судовий розгляд.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, вимоги до оформлення якого мають бути на тому рівні, щоб забезпечити достатнє розуміння як особі, так і суду, а також недвозначне його тлумачення під час захисту та правозастосуванні при розгляді справи в суді.

Згідно протоколу про військове адміністративне правопорушення серії НГУ №581225 від 07.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 06.03.2026 о 08-00 год. перебував у стані наркотичного сп`яніння на території тимчасового розташування підрозділу в умовах особливого періоду, від проходження медичного огляду відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (а.с.4).

Враховуючи те, що в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 суть адміністративного правопорушення розкриває об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП, як перебування останнього на військовій службі у стані наркотичного сп`яніння, а також відмова останнього від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому судовий розгляд має бути проведений в зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення межах.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність: по-перше - за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів; по-друге - за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; по-третє - за виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння; по-четверте - за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідальність за ч. 3 цієї статті настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, останнє є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 .

Згідно положень ст. 266-1 КУпАП військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан сп`яніння.

Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп`яніння, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Складення висновків у закладі охорони здоров`я за результатами огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп`яніння проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення.

Порядок направлення військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 №32 затверджено «Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» (далі по тексту - Порядок).

Згідно пункту 5 Порядку огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) уповноваженою посадовою особою на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов спеціальну підготовку.

В п. 11 Порядку зазначено, що у разі відмови військовослужбовця/військовозобов`язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії військовослужбовця/військовозобов`язаного щодо ухилення від огляду.

Як було вказано вище відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується перебування на території тимчасового розташування підрозділу у стані наркотичного сп`яніння та відмова від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, при цьому кожне із зазначених діянь підпадає під ознаки об`єктивної сторони ч. 1 ст. 172-20 КУпАП як окреме правопорушення.

Суд зазначає, що встановлення стану сп`яніння відповідно до Інструкції про порядок оформлення і складання матеріалів про військові адміністративні правопорушення, передбачені ст.172-20 КУпАП, затвердженої наказом служби зовнішньої розвідки України від 14.08.2018 № 300, здійснюється шляхом направлення військовослужбовця до закладу охорони здоров`я на підставі письмового направлення військовослужбовця на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння уповноваженої посадової особи.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №63 від 06.03.2026 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду (а.с.12).

Інші докази, наявні в матеріалах справи, не підтверджують факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння на момент вчинення адміністративного правопорушення, із показів свідків вбачається, що ОСОБА_1 було виявлено у стані, схожому на наркотичне сп`яніння (а.с.10,11).

Водночас, всупереч вимог п. 11 Порядку в протоколі серії НГУ №581225 від 07.03.2026 про військове адміністративне правопорушення, зазначаючи про відмову від проходження медичного огляду не вказано жодної ознаки сп`яніння, які були виявлені у військовослужбовця ОСОБА_1 , та які стали передумовою для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

У зв`язку з цим суд не може вважати протокол серії НГУ №581255 від 07.03.2026 як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки в даному протоколі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення викладено не конкретно та двозначно, зазначені порушення слід визнати істотними, які унеможливлюють встановлення у його діях складу адміністративного правопорушення

При цьому суд зазначає, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013, та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладені обставини приходжу до висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження по даній справі відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ч. 3 ст. 172-20, ст.ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області.

Суддя Н. С. Сіренко