Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №154/2/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/2/26

2/154/537/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

при секретарі: Баранюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.05.2026, який 20.10.2009 розірвано. Від спільного подружнього життя мають дочку ОСОБА_3 .

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області у справі №0301/328/2012 від 20.02.2012 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини дочки ОСОБА_3 в розмірі 550 гривень на дитину щомісячно до досягнення нею повноліття.

Позивачка разом з донькою проживають у Республіці Польща. ІНФОРМАЦІЯ_1 дочці ОСОБА_3 виповнилось 18 років, вона продовжує навчання у навчальному закладі. Термін навчання до 30.09.2028. У зв`язку із навчанням, донька не має можливості працювати та самостійно себе забезпечувати.

Позивач офіційно працює та сплачує з доходу соціальні платежі до Управління соціального страхування — ZUS. Українці, котрі сплачують внески, мають право на безкоштовне медичне обслуговування в державних медичних установах. Це включає загальні медичні консультації, невідкладну допомогу, лікування та навіть спеціалізовану медичну допомогу. Можливість додати дитину до страховки діє для всіх зазначених категорій дітей до 18 років. Якщо дитина продовжує навчання (в школі, університеті або на докторантурі), страховка може поширюватися до досягнення 26 років.

Згідно довідки Управління соціального страхування до членів сім`ї позивача належить мати ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5 .

Крім цього, згідно п.3 розділу 3 (права та обов`язки орендаря) договору оренди від 19.10.2019 орендар може використовувати помешкання лише для задоволення своїх житлових потреб. У помешканні проживають : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Відповідно до умов договору розмір орендної плати за житло становить 2000 злотих ( 23780 гривень). Орендну плату та інші витрати у розмірі 50% покриває позивач. Хоч навчання є безоплатним, проте донька не отримує стипендії та відсутній будь-який дохід. Продовжуючи навчання після досягнення повноліття, дочка проживає спільно з матір`ю та перебуває на її повному утриманні, що пов`язано з відсутністю можливості отримання власного доходу у зв`язку з навчанням. Відтак позивач змушена щомісячно нести витрати пов`язані як її утриманням, зокрема одягу, потрібного для навчання канцелярського приладдя, харчування та засобів догляду.

Просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання їх повнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 5000,00 гривень.

Позивач у судове засідання не з`явилась, однак представник позивача - адвокат Кушнірук Ю.П. подала заяву з проханням розгляд справи проводити без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, представник відповідача — адвокат Павлюк Р.С. подав заяву в якій позовні вимоги визнали частково, не заперечують проти стягнення з відповідача 2500,00 гривень на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. Просить розгляд справи провести за їх відсутності.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

У відповідності до ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів,у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки, сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року, справа №199/9339/16-ц, провадження № 61-32330 св 18.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Аналогічний правовий висновок викладений постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20).

На підставі ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, саме на позивачеві в даному випадку лежить обов`язок доведення в суді обставин, які мають юридичне значення, зокрема можливостей відповідача надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Відповідно вказаним документом підтверджується і той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 досягла повноліття.

З довідки виданої Інститутом польської культури, факультету польської філології Варшавського університету від 02.12.2025, вбачається, що ОСОБА_5 навчається в даному навчальному закладі за спеціальністю культурологія — знання про культуру на денній формі навчання, першого рівня, 3 роки навчання. Дата початку навчання: 01.10.2025. Запланована дата закінчення навчання : 30.09.2028.

Стаття 199 СК України пов`язує надання матеріальної допомоги для повнолітніх дочки або сина лише з необхідними витратами на навчання і не зобов`язує батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання на тих умовах, що і неповнолітніх дітей. При цьому суд повинен враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження, тощо.

Разом з тим згідно пояснень позивача вбачається, що хоч навчання є безоплатним, проте донька не отримує стипендії та відсутній будь-який дохід. Продовжуючи навчання після досягнення повноліття, дочка проживає спільно з матір`ю та перебуває на її повному утриманні, що пов`язано з відсутністю можливості отримання власного доходу у зв`язку із навчанням. Відтак позивач змушена щомісячно нести витрати пов`язані як її утриманням зокрема, одягу, потрібного для навчання канцелярського приладдя, харчування та засобів догляду.

Відповідач ОСОБА_1 , згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 одружений та має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 . Згідно довідки №50 від 19.02.2026, дочка навчається у 8-му класі опорного ліцею с. Зимне, Володимирського району, Волинської області. На даний час відповідач ніде не працює. Згідно акту №280 від 11.12.2025 зайнятий постійним стороннім доглядом за своєю хворою матір`ю, котра за станом здоров`я не може самосійно обслуговуватися й відповідно до висновку ЛКК №536 від 05.12.2025 потребує такого догляду. Компенсації за догляд від держави, відповідач не отримує, що підтверджується довідкою №1896 від 10.12.2025.

При наданні оцінки судом наявності можливості відповідача сплачувати аліменти на утримання своєї повнолітньої доньки на період навчання, судом взято до уваги обов`язок щодо утримання доньки не лише матір`ю, а й батьком.

За таких підстав, беручи до уваги матеріальне становище позивача та відповідача, у зв?язку з частковим визнанням відповідачем позову, суд вважає можливим задовольнити позов частково та ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 2500,00 гривень щомісячно, починаючи від дня подання позову.

Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень ч.6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України), якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача на користь держави слід стягнути 665,60 гривень судового збору.

На підставі ст.ст. 75, 82, 84, 180, 181, 182, 199, 200СК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 28, 77, 81, 141, 263-265, 268, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 01.01.2026 і до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення нею віку 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 30.03.2026.

Головуючий: Олександр ЛЯЩЕНКО