Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №722/2424/25 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/2424/25

Номер провадження 3/722/38/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м.Сокиряни

Суддя Сокирянського районного суду Чернівецької області Суський О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 (м.Сокиряни) Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

22.10.2026 року до Сокирянського районного суду Чернівецької області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення з відділення поліції №1 (м.Сокиряни) Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, щодо ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025 року дана справа передана до провадження судді Ратушенка О.М.

Розпорядженням керівника апарату Сокирянського районного суду Чернівецької області Хорошенюка О.І. №42/2026 від 15 січня 2026 року «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», зобов`язано призначити повторний автоматизований розподіл між суддями судової справи.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2026 року, вказана справа про адміністративне правопорушення передана для розгляду судді Сокирянського районного суду Чернівецької області Суському О.І.

З протоколу серії ЕПР1 №484180 від 15.10.2025 року встановлено, що 15.10.2025 року біля 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 курував транспортним засобом марки «Мерседес Віто», д.н.з. НОМЕР_1 та під час оформлення ДТП встановлено, що водій перебував в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, результат позитивний 0,33, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення повістки про виклик до суду.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Батраков М.Ю., який діє на підставі ордеру серії СЕ №1130929 від 27.01.2026 року, в судовому засіданні пояснив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у підлягає закриттю. Зазначене захисник мотивував тим, що до протоколу додано роздруківку з газоаналізатора «Драгер» невідомої модифікації. Також вказана роздруківка поганої якості, ймовірно на ній зазначено тест номер якого нечитабельний, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, при цьому ні дати ні часу встановити не можливо. Додана до протоколу роздруківка з газоаналізатора «Драгер» не може бути належним та допустимим доказом по справі. Під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 виявлено рівень алкоголю в крові в кількості 0,33 проміле.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши захисника, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом встановлені наступні обставини, з яких вбачаються підстави для закриття провадження по вказаній справі.

Так до протоколу додано роздруківку результату тесту за допомогою газоаналізатора, однак у вказаній роздруківці окрім номеру тесту інші відомості не відображаються, тобто, роздруківка є неякісною, а тому з неї неможливо встановити дату та час проведення тесту, точну назву та модель газоаналізатора, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 , хоч до протоколу і додано акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проводився за допомогою алкотестера «Драгер №3580», однак вказане не підтверджується вище вказаною роздруківкою.

Водночас суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Таким чином визначити номер тесту та інші відомості, які не відображаються, тобто, роздруківка є неякісною, а тому з неї неможливо встановити дату та час проведення тесту, а особливо результат огляду на стан сп`яніння.

Так, згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, зокрема, винуватість особи поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеоматеріалами та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Алене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Інших належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 221, п.1 ч.1 ст. 247, 251, 283-284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області.

Суддя: