Постанова від 23 березня 2026 р. у справі №484/4956/25 — Миколаївський апеляційний суд

24.03.26

22-ц/812/654/26

Справа №484/4956/25

Провадження № 22-ц/812/654/26

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 березня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Коростієнко Н.С.

за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 січня 2026 року, ухвалене у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Маржиною Т.В., дата складання повного рішення не зазначена, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (далі -ТОВ «Південь Агро Інвест») про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власницею земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0320, 4825486300:01:000:0682, 4825486300:05:000:0414, 4825486300:01:000:1421, що знаходяться в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

03 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Т.Г. Шевченка (далі - ПСП ім. Т.Г. Шевченка) було укладено договір оренди землі.

Згодом, у 2017/2018 році між ОСОБА_1 та ПСП ім. Т.Г. Шевченка, і новим орендарем ТОВ «Південь Агро Інвест» було підписано додаткову угоду до договору оренди землі від 03 вересня 2013 року.

Відповідно до пункту 4.1 умов договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 22373,88 грн. Пунктом 4.5 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця. Згідно з пунктом 4.7 додаткової угоди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення. У пункті 9.4 Договору передбачено, що орендар земельної ділянки зобов`язаний вчасно сплачувати всі належні за договором оренди платежі.

Сплата орендної плати здійснювалась у безготівковій формі шляхом зарахування орендної плати на картковий рахунок доньки позивача на підставі довіреності AT «Приватбанк» із грубим порушенням строків сплати орендної плати у відповідності до умов Договору оренди землі.

Відповідно до виписки банку, орендна плата за 2021 рік була виплачена –19 травня 2023 року;орендна плата за 2022 рік –19 травня 2023 року, прострочення суми боргу становить понад 181 день, пеня за 181 день становить 4048,97 грн; орендна плата за 2023 рік була виплачена - 15 грудня 2023 року, прострочення суми боргу становить понад 105днів, пеня за 105 днів становить 2348,85 грн; орендна плата за 2024 рік була виплачена 06 вересня 2024 року та 06 лютого 2025 року, прострочення суми боргу становить понад 157днів, пеня за 157 днів становить 193,11 грн.

Сплата орендної плати здійснювалась у безготівковій формі шляхом зарахування орендної плати на картковий рахунок позивачки в AT КБ «Приватбанк» із грубим порушенням строків сплати орендної плати у відповідності до умов Договору оренди землі.

Відповідно до пункту 4.4 додаткової угоди обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати нарахування. Проте при виплаті/нарахуванні орендної плати ТОВ «Південь Агро Інвест» не враховувало індексацію.

На момент звернення до суду у відповідача виникла заборгованість перед позивачем що складається з пені - 6590,93 грн, індексації - 9770,06 грн. Загальний розмір заборгованості становить 16360,99 грн.

Порушення строків виплати орендної плати, які поряд з розміром орендної плати є істотною умовою договору оренди землі (частина І статті 15 Закону), є частковим невиконанням обов`язку зі сплати орендної плати, тобто таким порушенням умов оренди земельної ділянки, яке у разі систематичності (неодноразовості) дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, що виплачена заборгованість у подальшому.

Крім того, 30 жовтня 2025 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій вона зазначила, що у позовній заяві міститься вимога про стягнення пені за період з 2022 по 2024 роки, але оскільки у 2025 році відповідач продовжує обробляти земельні ділянки і продовжують діяти договірні відносини, то у відповідності до умов договору відповідач до 01 вересня 2025 року повинен був провести розрахунок по орендній платі за 2025 рік, але орендна плата у строки виплачена не була. Розмір невиплаченої орендної плати за 2025 рік становить 22373,88 грн., прострочення суми боргу становить 61 день. Тож просила збільшити розмір позовних вимог і стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по орендній платі в сумі 22373,88 грн., пеню в сумі 7955,51 грн., індексацію в сумі 11192,50 грн., що загалом становить борг в сумі 41521,89 грн.

Посилаючись на викладене, з урахуванням уточнення позовних вимог, позивачка просила суд розірвати договір оренди землі від 03 вересня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Південь Агро Інвест» (ПСП iм. Т.Г. Шевченка), кадастрові номери земельних ділянок 4825486300:07:000:0320, 4825486300:01:000:0682, 4825486300:05:000:0414, 4825486300:01:000:1421, зареєстрований у Державному реєстрі іншого речового права за номерами 4494185, 4494627, 4495033, 4495458 від 29 січня 2014 року.

Стягнути з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь позивача заборгованість по орендній платі в сумі 22373,88 грн, пеню в сумі 7955,51 грн, індексацію в сумі 11192,50 грн, що загалом становить борг в сумі 41521,89 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 січня 2026 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_2 пеню в сумі 2 555,51 грн, судовий збір в сумі 73,88 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що виплата відповідачем позивачу орендної плати за період з 2022 - 2024 рр. підтверджується випискою АТ КБ “ПриватБанк” з банківського рахунку позивачки, згідно якої вона отримала орендну плату за 2022 р. в сумі 22 058,70 грн., за 2023 р. – 22 058,72 грн., за 2024 р. – 22 058,72 грн., що разом становить орендну плату в сумі 67 298,70 грн та доводить про наявність переплати в сумі 5 400 грн., тож вказує на відсутність будь-якої заборгованості ТОВ «Південь Агро Інвест» перед ОСОБА_1 з орендної плати разом зі складовою її індексації.

Тому заявлений до стягнення розмір заборгованості по орендній платі (індексація) у сумі 9 770,06 грн. є необґрунтованим, не підтверджений належними доказами, тож задоволенню не підлягає.

Матеріалами справи не підтверджено істотного порушення умов договору оренди земельної ділянки з боку ТОВ “Південь Агро Інвест” в частині сплати позивачу орендних платежів у розмірах, нарахованих орендарем. Тобто, відповідач виконував умови договору оренди земельної ділянки в частині сплати орендних платежів.

Оскільки у пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати орендарем, відтак, відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку із систематичною несплатою орендних платежів.

Фактично, позивач вважає, що спір стосується проведення неправильного розрахунку ТОВ “Південь Агро Інвест” індексації орендної плати та стягнення недоплачених сум та розрахунку пені.

Порушення нарахування і виплати орендних платежів з урахуванням індексації, допущені орендарем, є наслідком здійснення ним неправильних розрахунків при обчисленні сум орендних платежів, що не є істотним порушенням умов договору з огляду на розмір недоплаченої суми та факт добровільного суттєвого збільшення розміру орендної плати як у відсотковому так і у номінальному вираженні, який значно перевищував недоплачену суму індексації орендної плати. Такі обставини не можуть бути підставою для розірвання оспорюваного договору оренди земельної ділянки.

Помилки у нарахуванні орендної плати за договором оренди земельної ділянки з урахуванням індексації орендної плати не можуть тлумачитися як систематична несплата орендних платежів та, відповідно, не можуть бути підставою для розірвання договору оренди.

Таким чином, часткова несплата відповідачем складової орендної плати у виді її індексації у вищезазначених роках не призвела до істотного порушення умов укладеного між сторонами спору договору, а систематична недоплата частини орендної плати у виді її індексації не є підставою для констатації систематичної повної несплати орендної плати за вищезазначений період, тому підстав для розірвання договору оренди землі не має.

Встановлено, що ТОВ «Південь Агро Інвест» було сплачено позивачу орендну плату за спірний період 2022–2024 роки, а саме за 2022 рік - 19.05.2023 року в сумі 22 058,70 грн. з простроченням на понад 181 день (за позовом), за 2023 рік - 15.12.2023 року в сумі 22 058,72 грн. з простроченням на 105 днів, за 2024 рік - 06.09.2024 року в сумі 22 058,72 грн. з простроченням на 5 днів, також за 2024 рік здійснена доплата 06.02.2025 року в сумі 1 122,56 грн з простроченням на 157 днів (за позовом), що підтверджується вищезгаданою випискою АТ КБ “ПриватБанк” з банківського рахунку позивачки.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволені позову в частині розірвання договору оренди землі з підстави його необґрунтованості, оскільки ТОВ «Південь Агро Інвест» було сплачено позивачу орендну плату за спірний період за 2022–2024 роки, систематичної несплати орендної плати у визначений договором строк за вказані роки судом не встановлено, наявне істотне порушення лише за 2022 рік та 2023 рік, однак в подальшому відповідачем було виплачену позивачу всю суму заборгованості, крім того, з переплатою в грошовому еквіваленті.

Враховуючи те, що розмір орендної плати за 2025 р. становить 22 373,88 грн., а також суми її індексації 1 422,44 грн., загалом становить 23 796,32 грн., після вирахування податків та зборів в розмірі 23%, сума орендної плати яка підлягає до виплати ОСОБА_1 складає 18 323,16 грн.

Відповідач надав суду платіжну інструкцію № 5833 від 14.08.2025 року, якою підтверджується факт виплати позивачу орендної плати за 2025 рік в повному розмірі з урахуванням сплати військового збору та податків, тож зазначена вимога задоволенню не підлягає, оскільки така заборгованість була виплачена добровільно, та ще й на 7 656,29 грн. більш, ніж було потрібно.

Суд першої інстанції виснував, що вимога позивача про розірвання договору № 040802200123 оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0320, 4825486300:01:000:0682, 4825486300:05:000:0414, 4825486300:01:000:1421, укладеного 03.09.2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Південь Агро Інвест» (ПСП ім. Т.Г. Шевченка), не підлягає задоволенню, оскільки існування підстав для дострокового розірвання договору належними та допустимими доказами не підтверджено та судом не встановлено. З тих самих підстав задоволенню не підлягає й вимога про стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати в сумі 22 373,88 грн., індексації в сумі 11 192,50 грн.

Водночас наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 2 555,51 грн.

Не погодившись з рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, де посилаючись на ті ж самі обставини, які зазначала у позовній заяві та на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Південь Агро Інвест» зобов`язане щорічно до 01 вересня провести розрахунок по орендній платі.

Вказувала, що сплата орендної плати здійснювалась у безготівковій формі шляхом зарахування орендної плати на карткові рахунки позивачів із грубим порушенням строків сплати орендної плати у відповідності до умов Договору оренди землі.

Відповідно до виписки банку позивача відповідач щороку систематично порушував умови договору оренди відносно виплати орендної плати. Тобто, станом на перше вересня кожного року орендна плата не була виплачена. У відповідності до умов договору оренди здійснювати розрахунок орендної плати не пізніше 01 вересня поточного року відповідач у 2021 році остаточно розрахувався аж 19.05.2023 року. Орендна плата за 2022 рік була виплачена аж 19.05.2023 року. Орендна плата за 2023 рік була виплачена аж 15.12.2023 року. Орендна плата за 2024 рік була виплачена позивачу 06.09.2024 року та 06.02.2025 року.

Зазначені обставини свідчать про наявність систематичної несплати орендної плати, а також про порушення строків виплати орендної плати та її розміру, що є істотним порушенням умов договору через не виконання відповідачем обов`язку щодо виплати орендної плати в строк передбачений договором, а отже є підставою для розірвання договору оренди, незважаючи на те, що заборгованість була виплачена в подальшому.

Додатково зазначала, що позивач відноситься до вразливих верств населення, бо є малозабезпеченою особою, шо підтверджується довідкою сільської ради та є пенсіонером. У зв`язку з грубим та систематичним порушенням умов договору відповідач позбавив позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельні ділянки використовує інша особа, шо є істотним порушенням умов договору оренди землі.

За такого, такі порушення утворюють системність та дають підстави для розірвання договору оренди.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Справу розглянуто за відсутності учасників справи, що не суперечить приписам частини 2 статті 372 ЦПК України, оскільки ними направлено до суду заяви про розгляд справи за без їх участі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржуване рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, посвідчених 22 січня 2011 року державним нотаріусом Другої первомайської державної нотаріальної контори Усатюк Л.В., ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0320 площею 4,90 га, 4825486300:01:000:0682 площею 0,77 га, 4825486300:05:000:0414 площею 0,12 га, 4825486300:01:000:1421 площею 0,01 га, що знаходяться в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а.с.12-15/.

Між ОСОБА_1 та ПСП ім. Т.Г. Шевченка 03 вересня 2013 року було укладено договір оренди землі №№000656, 000657,000658,000659, за якими в оренду останньому було передано земельні ділянки: кадастровий номер 4825486300:07:000:0320 площею 4,90 га, кадастровий номер 4825486300:01:000:0682 площею 0,77 га, кадастровий номер 4825486300:05:000:0414 площею 0,12 га, кадастровий номер 4825486300:01:000:1421 площею 0,01 га, що знаходяться в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва( а.с.107-118).

Державну реєстрацію іншого речового права ( права оренди) проведено за номерами 4494185, 4494627, 4495033, 4495458 від 29.01.2014 року.

21 квітня 2017 року між позивачкою та ПСП ім. Т.Г. Шевченка було підписано додаткові угоди до договорів оренди землі №№000977, 000978, 000979, 000980, відповідно до яких було змінено термін дії договорів оренди до 30 листопада 2028 року та розмір орендної плати (а.с.89-100).

03 вересня 2018 року між позивачкою, ПСП ім. Т.Г. Шевченка і новим орендарем ТОВ «Південь Агро Інвест» було підписано додаткову угоду до договору оренди землі, за умовами якої договір оренди викладено у новій редакції, орендарем є ТОВ «Південь Агро Інвест».

За пунктом 3.1 договору оренди землі у новій редакції, цей договір укладено строком до 30 листопада 2028 року, але в будь-якому випадку цей договір та право оренди триває за цим Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

Відповідно до пункту 4.1 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12,37% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає: ділянка 1 - 18911,19 грн., ділянка 2 - 2959,97 грн., ділянка 3 - 454,46 грн., ділянка 4 - 48,26 грн., що разом становить 22 373,88 грн ( 101-103).

Пунктом 4,5 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надсилання на адресу орендодавця поштових переказів або в іншій формі, погодженій сторонами. Орендна плата може бути перерахована орендодавцю як орендарем, так і за його дорученням, третьою особою, що буде належним виконанням умов даного договору.

За таких обставин ТОВ «Південь Агро Інвест» зобов`язане щорічно до 01 вересня провести розрахунок по орендній платі.

Відповідно до виписки АТ КБ “ПриватБанк” з банківського рахунку позивачки, відповідачем орендна плата була виплачена за 2022 рік - 19.05.2023 року в сумі 22 058,70 грн. з простроченням на понад 181 день (за позовом), за 2023 рік - 15.12.2023 року в сумі 22 058,72 грн. з простроченням на 105 днів, за 2024 рік - 06.09.2024 року в сумі 22 058,72 грн. з простроченням на 5 днів, також за 2024 рік здійснена доплата 06.02.2025 року в сумі 1 122,56 грн з простроченням на 157 днів (за позовом) ( а.с.24-28).

Із платіжної інструкції № 5833 від 14 серпня 2025 року, вбачається сплата відповідачем позивачці орендної плати за 2025 року у розмірі 25979.45 коп ( а.с.180).

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення в частині задоволення позову про розірвання договору оренди землі, на думку колегії суддів, зазначеним вимогам закону не відповідає, про що треба зазначити наступне.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня 2024 року у справі № 629/2698/23).

Суд першої інстанції, розглядаючи спір сторін, дійшов висновку, що відповідач виплатив позивачеві орендну плату за 2022-2025 рік у повному обсязі, а тому підстави для стягнення орендної плати та її індексації за спірний період відсутні.

Відмовляючи у розірванні договору оренди землі, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ПІВДЕНЬ АГРО ІНВЕСТ» було сплачено позивачу орендну плату за спірний період 2022–2024 роки, а саме за 2022 рік було сплачено 19.05.2023 року в сумі 22 058,70 грн. з простроченням на понад 181 день (за позовом), за 2023 рік - 15.12.2023 року в сумі 22 058,72 грн. з простроченням на 105 днів, за 2024 рік - 06.09.2024 року в сумі 22 058,72 грн. з простроченням на 5 днів, також за 2024 рік здійснена доплата 06.02.2025 року в сумі 1 122,56 грн. з простроченням на 157 днів (за позовом), що підтверджується вищезгаданою випискою АТ КБ “ПриватБанк” з банківського рахунку позивачки.

У рішенні, що переглядається суд першої інстанції констатує, що орендна плата за 2022 рік була зарахована 19 травня 2023 року, тобто прострочка склала 181 день, орендна плата за 2023 рік була зарахована 15 грудня 2023 року тобто прострочка склала 105 днів, орендна плата за 2024 рік була зарахована 06 вересня 2024 року, тобто прострочка склала 5 днівтакож за 2024 рік здійснена доплата 06.02.2025 року в сумі 1 122,56 грн. з простроченням на 157 днів

Умовами договору передбачена виплата орендної плати щорічно, тобто кожного року, прострочка виплати: за 2022 рік за 181 день, за 2023 рік 105 днів, за 2024 рік 5 днів.

Отже, невиплата орендної плати обліковується не роками, а днями.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Отже, закон визначає поняття такої істотності через оціночну категорію - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, зокрема, й виплати орендної плати у більшому розмірі, ніж передбачено договором оренди землі, та наведених норм права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що затримка у виплаті орендної плати за 2022 -2024 роки на кілька місяців (шість та три місяці, п`ять днів відповідно) не є істотним порушенням умов договору оренди землі, та є неістотним, тобто незначним, порушенням умов договору, яке б було достатнім для правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору оренди землі в судовому порядку.

При цьому колегія суддів також зауважує, що правова природа відносин оренди землі, яка зазвичай передбачає тривале використання такого об`єкта цивільних прав і сталість таких відносин, відповідає інтересам цивільного обігу загалом. Більш того, використання земельної ділянки завжди пов`язане з неодмінними витратами орендаря на її утримання відповідно до цільового призначення цієї ділянки.

Крім того, договір оренди землі від 03 вересня 2018 року передбачає відповідальність за порушення його умов у вигляді штрафних санкцій.

Так, пунктом 4.7 Додаткового договору від 03 вересня 2018 року передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0.1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Отже, за прострочку орендаря виплати орендної плати за 2022-2024 роки передбачена сплата пені, що дає змогу компенсувати понесені збитки іншій стороні, якщо такі були завдані.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені на підставі пункту 4.7 Додаткового договору від 18 вересня 2018 року за визначений судом час та у тому розмірі, якому обрахував суд.

ТОВ «Південь Агро Інвест» не заперечує ні час, за який нараховувалася пеня, ні розмір такої пені, що підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Орендна плата за 2025 рік виплачена у строк визначений договором та у повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому зміні або скасуванню не підлягає.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 січня 2026 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 30 березня 2026 року.