Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №725/1895/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Справа № 725/1895/26

Номер провадження 2-а/725/60/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретаря Соболевської А.В.

розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Шеромов Владислав Дмитрович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що згідно інформації, викладеної у Постанові №1111, 13.06.2025 о 16:24 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 стрільцем 1 відділення охорони взводу охорони ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №1111. Разом з цим, позивачеві не відомо про складення 13.06.2026 будь-яких протоколів щодо позивача. У оскаржуваній постанові зазначається, що матеріали адміністративної справи відповідають вимогам 235 КУпАП; протокол складено правильно; правопорушник повідомлений про час і місце розгляду справи; права, визначені ст. 268 КУпАП, роз`яснені. Також у оскаржуваній постанові зазначається, що позивач, перебуваючи «у статусі обмежено придатного до військової служби у воєнний час, не з`явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 року для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_3 порушив вимоги: абз. 4 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», яким визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-ІХ від 21.03.2024 відповідно до якого громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до 04.05.2024 року (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби…»

Оскаржувана постанова відповідача, на їхню думку, є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю, з наступних підстав: позивач є особою з інвалідністю 2-ї групи з дитинства, про що відповідачеві було відомо на момент винесення оскаржуваної постанови (підтверджується витягом із акту огляду у МСЕК, а також роздруківкою електронного військовооблікового документу від 12.06.2025, копії яких додаються), а тому позивач не міг порушити вимоги п. 2 розділу ІІ Закону №2621, про що йдеться у оскаржуваній постанові; щодо позивача не приймалось рішення ВЛК до 05.06.2025 щодо необхідності проходження ним медичного огляду, а тому позивач не порушував абз. 4 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»; протокол №1111 не складався, позивачеві не було відомо про дату, час та місце розгляду його справи про адміністративне правопорушення, що є грубим порушенням процедури, передбаченої КУпАП, а також прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, просив скасувати постанову.

Представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, у зв`язку із чим підлягають задоволенню.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу»,Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі -Порядок).

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями ч.3 ст.210-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, полягає у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, з оскаржуваної постанови встановлено, що позивач перебував у статусі «обмежено придатного до військовї служби у воєнний час».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 24 березня 2024 року № № 3621-IX в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12 лютого 2025 року № 4235-ІХ установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Вказана норма закону зобов`язувала громадян від 25 до 60 років, які визнані обмежено придатними до військової служби пройти повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби шляхом самостійного звернення до відповідного ТЦК та СП.

Тобто: вказана норма не стосується осіб, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.

Позивач був визнаний обмежено придатним до військової служби, є особою з інвалідністю, а саме: інвалідом II групи, інвалідність з дитинства, безтерміново, що підтверджується Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААД № 556555 від 06.03.2013 року.

Відомості про наявність у позивача інвалідності була в повному розпорядженні відповідача, оскільки в Єдиному державної реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів міститься інформація про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з наявністю інвалідності.

Таким чином, у відповідача було достатньо інформації про те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, від так на підставі 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 24 березня 2024 року № № 3621-ІХ в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12 лютого 2025 року № 4235-ІХ не мав обов`язку повторного проходження медичного огляду військово-лікарською комісію для визначення ступеня придатності до військової служби.

Відповідно до п.69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Однак, позивач не направлявся для проходження медичного огляду, що виключає факт наявності нібито його відмови від проходження такого огляду. Тобто: факту відмови від проходження медичного огляду має передувати вручення відповідної повістки та наявність направлення. Однак, позивачу такі повістки не вручались, направлення не надавалось.

Таким чином, в даному випадку взагалі відсутні подія адміністративного правопорушення, а в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно п.1 ч.1 ст.274 КУпАП.

В матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Правом на подання відзиву та надання доказів в обґрунтування своєї позиції відповідач не скористався.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є: наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Отже, враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов`язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.8-9,72-77,241,242-246,250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Шеромов Владислав Дмитрович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови- задовольнити.

Скасувати постанову №1111 від 23.06.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , і закрити справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 -1 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Стоцька Л. А.