Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №718/564/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/564/26

Провадження 2-а/718/7/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області як адміністративний суд в особі судді Нагорного В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

До Кіцманського районного суду Чернівецької області через свого представника - адвоката Мазура О.Л. звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві представник позивача просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 272 від 20.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень; закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення; витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву ОСОБА_1 від 20.02.2026 року про надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності; стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень та витрати по сплаті судового збору 665,60 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, представник позивача зазначає, що вважає постанову №572 від 20.02.2026 року не законною, оскільки у постанові №572 від 20.02.2026 року установлено, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним не з`явився 20.02.2026 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, в той же час в протоколі серії ЧРТЦК №112 від 14.02.2026 року зазначено, що ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 14 год. 07.07.2025 року.

Представник позивача у позовній заяві стверджує, що відсутня подія адміністративного правопорушення оскільки особа не може з`явитися за повісткою, якщо така повістка не направлялася особі на адресу, за якою він проживає: АДРЕСА_1 , а повістка для уточнення даних направлялася ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена на відмітці рекомендованого повідомлення та на конверті.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05.03.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 березня 2026 року постановлено прийняти до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

20 березня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 572 від 20.02.2025 - відмовити за безпідставністю.

У відзиві відповідач не визнав позовних вимог, зазначивши, зокрема, що відповідно до п.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, що також передбачено п.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідач у відзиві стверджує, що ОСОБА_1 не з`явився 07.07.2025 о 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_4 за електронною повісткою №4118593, виходячи з відмітки посадової особи Укрпошти «одержувач відсутній за вказаною адресою» від 01.07.2025 є належним підтвердженням оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За змістом відзиву, своїми протиправними винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги ст.22 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в подальшому ОСОБА_1 було притягнуто до адіміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Як вбачається з паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Кіцманським РВ УМВС України в Чернівецькій області 12березня 2011 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується долученим до позовної заяви військово-обліковим документом, сформованим у "Резерв +" 22.02.2026.

У зазначеному військово-обліковому документі, сформованому у "Резерв +" 22.02.2026, вказано, що ОСОБА_1 має відстрочку відповідно до п.10 ч.1 ст.23 до завершення мобілізації, дата уточнення даних 01.12.2025.

На рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з датою подання 23.06.2025 зазначено, що поштова адреса ОСОБА_1 : Шевченка Тараса 75 Дубівці, Чернівецька обл., 59334.

У повістці № 4118593 від 24.06.2025 зазначено адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

14 лютого 2026 року оператором групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_3 складено протокол серії ЧРТЦК № 112 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за те, що вінбудучи військовозобов`язаним під час дії воєнного стану, оголошення загальної мобілізації не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14:00 07.07.2025 за повісткою №4118593 від 24.06.2025, своїми діями порушив ч.3 ст.210-1 КУпАП, яка носить бланкетний характер та відсилає до порушення вимог п.1 ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Постановою № 572 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20лютого 2026 р. встановлено, що ОСОБА_1 ,будучи військовозобов`язаним не з`явився 20.02.2026 р. о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за електронною повісткою №4118593, чим порушив вимоги абзацу 1 ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

У відповідності до частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно частини 3 вказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Отже, на дату винесення відповідачем спірної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У позовній заяві представник позивача стверджує, що відсутня подія адміністративного правопорушення оскільки особа не може з`явитися за повісткою, якщо така повістка не направлялася особі на адресу, за якою він проживає: АДРЕСА_1 , а повістка для уточнення даних направлялася ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена на відмітці рекомендованого повідомлення та на конверті.

Крім того, в оскаржуваній постанові №572 від 20.02.2026 року зазначено, що ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним не з`явився 20.02.2026 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, тоді як у протоколі серії ЧРТЦК №112 від 14.02.2026 року зазначено, що ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 14:00 07.07.2025 року.

Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом встановлено, що електронна повістка №4118593 від 24.06.2025 не направлялася ОСОБА_1 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку: за адресою: АДРЕСА_1 , а була направлена за адресою, яка не є місцем проживання позивача: АДРЕСА_1 .

Таким чином, відповідачем не доведено належними доказами належне підтвердження оповіщення ОСОБА_1 про його виклик на 07.07.2025 о 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 20.05.2020 справа №524/5741/16-а).

Згідно статті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки судом встановлено, що відсутні докази, які б вказували на належне підтвердження оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про його виклик на 07.07.2025 о 14:00 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не надано належної оцінки всім обставинам справи в їх сукупності,у зв`язку з чим суд вважає, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю.

Окрім того, на підставі ст. 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 665,60 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись статтями 5-9, 19, 25, 77, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 572 від 20.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя В.В. Нагорний