Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №737/98/26 — Куликівський районний суд Чернігівської області

Номер провадження 1-кп/737/26/26 Справа № 737/98/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Куликівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270340003165 від 03.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобровиця Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

- за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.11.2025 о 18 год 00 хв, солдат ОСОБА_4 , перебуваючи біля адреси: АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, діючи таємно, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, привласнив банківську картку з картковим рахунком НОМЕР_1 та номером картки НОМЕР_2 , який відкритий в АТ "Ощадбанк" на ім`я потерпілої ОСОБА_6 з наявною на ній безконтактною технологією "PayPass" (безконтактною технологією проведення платежів), після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на привласнення вище вказаної банківської картки.

З цією метою, діючи умисно, протиправно, не маючи наміру повертати потерпілій дану банківську картку, керуючись корисливим мотивом, з метою подальшого використання для таємного викрадення грошових коштів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, привласнив банківську картку з картковим рахунком НОМЕР_1 та номером картки НОМЕР_2 , який відкритий в АТ "Ощадбанк" на ім`я потерпілої ОСОБА_6 , яка в силу вимог ст. 1 Закону України "Про інформацію", п. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та примітки до ст. 358 КК України є електронним платіжним документом та офіційним документом, залишивши її при собі, після чого заволодівши нею, почав розпоряджатися банківською карткою на власний розсуд, шляхом використання у власних цілях з метою викрадення грошових коштів з неї.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та зазначив, що у скоєному щиро розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд кримінального провадження без її участі. Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким із учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведене і вірно кваліфіковане за ч. 1 ст. 357 КК України як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що він розлучений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, офіційно не працює, військовослужбовець за мобілізацією з 2024 року, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується негативно.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд у відповідності до вимог ст. 66 КК України визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, як ним, так і іншими особами.

При визначенні міри покарання обвинуваченому суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України виходить із загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком, наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, відношення обвинуваченого до скоєного та вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України. Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення і перевиховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою скасовано ухвалою суду від 30.03.2026 і підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки з покладенням на ОСОБА_4 наступних обов`язків:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речовий доказ: банківську картку жовтого кольору АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_2 , термін дії 04/29, імітована на ОСОБА_8 , яка передана на відповідальне зберігання ОСОБА_9 - залишити у ОСОБА_9 .

Документи, долучені до матерів справи: два диски DVD-R марки "Verbatim" з відеозаписом з камер відеонагляду - зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1