Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №635/2927/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2927/26

Провадження № 1-кп/635/946/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222130000029 від 20 березня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Мерефа, Харківського району, Харківської області, громадянка України, українка, освіта середня-спеціальна, не працююча, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення(проступку), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України

встановив:

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку березня 2026 року в денний час доби більш точного часу та дати під час досудового розслідування встановлено не було ОСОБА_4 , перебувала в гостях у ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_4 побачила у ОСОБА_5 робот пилосос – МІ Robot Vacuum-Mop P модель: STYTJO2YM з зарядною док – станцію модель: STYTJO2YM, і в неї виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння вказаним роботом пилососом шляхом зловживання довірою.

Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, використовуючи довірливі відносини з ОСОБА_5 , шляхом зловживання довірою, звернулась до останньої з проханням надати робот пилосос разом з зарядною док – станцією для використання за місцем свого мешкання, який завідомо не збиралась повертати.

В свою чергу, ОСОБА_5 , не усвідомлюючи дійсний злочинний умисел ОСОБА_4 , погодилась на прохання останньої та добровільно передала їй робот пилосос – МІ Robot Vacuum-Mop P модель: STYTJO2YM з зарядною док – станцію модель: STYTJO2YM.

Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного, корисливого умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, покинула будинок з вказаним робот пилосос – МІ Robot Vacuum-Mop P модель: STYTJO2YM вартістю 3900грн. 00 коп. та зарядною док – станції модель: STYTJO2YM вартістю 2250 грн. 00 коп., не збираючись його повертати ОСОБА_5 , та таким чином зникла з місця скоєння злочину, розпорядившись майном на власний розсуд.

Своїми умисними та протиправними діями, спрямованими на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_4 заподіяла ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 6150 грн. 00 коп.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство).

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 надійшов до суду з клопотанням прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_4 надала письмову заяву, складену в присутності захисника ? адвоката ОСОБА_7 згідно якої вона беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 ст. 381 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою.

Злочини проти власності становлять одну із найнебезпечніших злочинних діянь, оскільки вони посягають на право власності, що є об`єктом злочину статті 190 Закону України про кримінальну відповідальність.

Особливістю предмета шахрайства є те, що ним може бути як чуже майно, так і право на таке майно.

Об`єктивна сторона виражається у заволодінні чужим майном шляхом обману.

Обман — повідомлення неправдивих відомостей (дія) або замовчування відомостей, які мають бути повідомлені (бездіяльність), з метою заволодіння чужим майном.

Особливості шахрайства полягають у тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, що він зобов`язаний це зробити. Тому обман за часом передує передачі майна або права на майно і викликає у потерпілого усвідомлення правомірності такої передачі.

Закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном.

Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом, корисливим мотивом і метою.

Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Матеріали кримінального провадження відповідають вимогам частини третьої статті 302 КПК України, встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження. За таких обставин суд ухвалює вирок у спрощеному провадженні.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, а відтак не має постійного джерела доходу.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , передбачені статтею 66 Кримінального кодексу України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 Кримінального кодексу України судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов`язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину ; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.

Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронних органів не допустити безкарності злочинних діянь та спроможності виконати його обвинуваченим.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Перевіркою даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , встановлено, що вона на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, раніше не судима, за місцем мешкання скарг та зауважень стосовно обвинуваченої не надходило.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини та наслідки, особу винної, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про можливість виконання обвинуваченою покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт, адже обвинувачена ОСОБА_4 офіційно не працевлаштована.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді пробаційного нагляду на 1 рік, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Відповідно до ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Виходячи з аналізу вказаної норми закону, структура покарання у виді пробаційного нагляду полягає у накладені певних обов`язків на винного з визначенням строку у продовж якого засуджена має виконувати вказані обов`язки.

Отже, призначення покарання у виді пробаційного нагляду не може існувати без встановлення відповідних обов`язків.

Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Згідно з ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засуджену такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.1 ст. 49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем її проживання.

Роз`яснити ОСОБА_9 , що за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судово товарознавчої експертизи у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 00 коп.

Речовий доказ, визнаний постановою дізнавача СД відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_10 від 21 березня 2026 року – робот пилосос МІ Robot Vacuum-Mop P модель: STYTJO2YM з зарядною док – станцію модель: STYTJO2YM, який передано на зберігання ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику – ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його на скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя – ОСОБА_1