Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №953/12735/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 26 березня 2026 р.

Справа: №953/12735/25

Суддя: Проценко Л. Г.

27 березня 2026 року

Справа № 953/12735/25

Провадження № 2/642/570/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Проценко Л.Г.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент Банк» (скорочена назва «А-Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2025 до Київського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.03.2020 року у розмірі 223825,40 грн. станом на 30.11.2025 року, яка складається з наступного: 189855,79 грн. - заборгованість за кредитом; 33969,61 грн. - заборгованість по відсоткам; та судові витрати у розмірі 2685,90 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2025 цивільну справу передано за підсудністю до Холодногірського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 05.01.2026 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.

20.01.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого вказано, що не заперечує той факт, що звернулась до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку з встановленням кредитного ліміту на банківський рахунок та отримала платіжну картку. Умови договору Акціонерного товариства «Акцент-Банк» виконувала належним чином і не відмовляюсь їх виконувати надалі сплачуючи заборгованість постійно окремими платежеми. Однак, через довготриваючу військову агресію зі сторони російської федерації, тимчасовий переїзд в інше місто, наявність малолітньої дитини, відсутність стабільного заробітку, значно погіршився її матеріальний стан, та вона не змогла в повній мірі погашати заборгованість у зв`язку з чим неодноразово зверталась до банку з проханням розстрочити заборгованість, остання заява датована від 10.01.2026, де попросила банк провести перерахунок основної суми заборгованості за кредитом та

списання відсотків (надавши банку документи підтверджуючі право на пільги, як

дружини військовослужбовця). Не погоджується з вимогами позивача про стягнення заборгованості з таких підстав, шо частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачені певні пільги, зокрема, щодо відсутності нарахувань штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини). Із заявою про списання відсотків за вищевказаним кредитом та переліком документів, в підтвердження того, що вона є дружина військовослужбовця, звернулась до Акціонерного товариства «Акцент-Банк», однак від банку до цього часу відповіді не отримала, а натомість отримала повідомлення із суду про дату розгляду справи. Із позовної заяви вбачається, що відсотки за вищевказаним кредитом на сьогоднішній день не списані.

Вона є дружиною військовослужбовця, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який починаючи з 2012 року і по сьогоднішній день проходить військову службу захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, визнаний учасником бойових дій з 04.09.2018 року, а тому, як дружина військовослужбовця має право на пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме звільнена від нарахування і сплати відсотків за кредитним договором б/н від 04.03.2020 року.

Просила відзив залучити до матеріалів цивільної справи та врахувати при розгляді; в задоволені позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення 189 855,79 грн.- заборгованості за кредитом та 33969,61 грн,- заборгованості по відсоткам відмовити у повному обсязі; справу розглядати без її участі.

26.01.2026 від представника позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» надійшов відповідь на відзив, згідно якого, підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, саме в якій містилась наступна інформація: «Я згоден (на) з тим, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між мною і банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.abank.com.ua. Я зобов`язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті А-Банку www.abank.com.ua. Також підтверджую, що ознайомлена і згодна з Умовами та Правилами надання послуги накопичення Скарбничка і згодна оформити дану послугу. Підписуючи дану заяву, я даю дозвіл на обробку банком всіх моїх персональних даних з метою та на умовах, встановлених у договорі про надання банківських послуг. Підтверджуючи, що я повідомлений (на) про свої права, пов`язаних із зберіганням та обробкою моїх персональних даних, визначених чинним законодавством, про мету збору даних та осіб, яким передаються мої персональні дані. Я не планую здійснення угод за дорученням третіх осіб і в інтересах третіх осіб. Можливість вирішального впливу з боку інших осіб на проведення мною фінансових операцій відсутня. У разі появи такої особи (контролера) зобов`язуюсь повідомити про це банк.

Наявна у позивача заборгованість нарахована у відповідності до умов кредитування, які складаються із Анкети-Заяви, Тарифів та Умов і Правил.

На підтвердження вірності розрахунку в матеріалах справи наявна банківська виписка, яка є первинним бухгалтерським документом відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік», де в тому числі відображено використання Відповідачем кредитного ліміту.

Також до позову було додано довідку про видачу картки та довідку про встановлення/ зміну кредитного ліміту, та звертаємо увагу суду, що ініціатором встановлення/зміни кредитного ліміту може бути як Банк, так і сам клієнт, та заборгованість виникла в результаті витрачання кредитних коштів, а встановлення кредитного ліміту є лише можливістю їх використання (відповідно до всіх умов договору). Просила задовольнити позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в повному обсязі.

У судове засідання позивач не з`явився, в позові просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просила розглядати справи без її участі.

Враховуючи неявку всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04.03.2020 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.

На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.2 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви.

АТ «А-БАНК» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Отже, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 30.11.2025 року має заборгованість - 223825.4 грн., яка складається з наступного: 189855.79 грн. - заборгованість за кредитом; 33969.61 грн. - заборгованість по відсоткам;

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитним договором 04.03.2020 ОСОБА_1 порушує взяті на себе зобов`язання за цим договором.

Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Стосовно доводів відповідача ОСОБА_1 , які викладені нею в відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, в статтях 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Дійсно, згідно ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідач ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 2012 року проходить військову службу захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, визнаний учасником бойових дій з 04.09.2018 року, що

підтверджується наступними документами, а саме: свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 05.08.2016; військовим квитком серія НОМЕР_2 від 03.02.2012; посвідченням Учасника Бойових дій; витягом з Протоколу №20 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 04.09.2018; довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України від 14.02.2024 №1400; довідкою про участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення від 19.11.2019 №5614; довідкою про участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення від 01.10.2020 №4531; довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 22.07.2023 №13893; довідкою військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України від 29.09.2022 №8880; довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.01.2026 року №5/12/07/1; довідкою від 09 лютого 2024 року №5136-7001960894 про взяття на облік Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. ОСОБА_2 ; довідкою від 10 лютого 2024 року №5136-5003116824 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .

Тобто, на відповідача ОСОБА_1 , як на дружину військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, оскільки ці положення внесені до Закону №2011-ХІІ згідно із Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року.

На час виникнення спірних правовідносин, а саме: 04 березня 2020 року частина п`ятнадцята статті 14 Закону №2011-ХІІ була викладена в такій редакції: «Військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Тобто на момент укладення сторонами кредитного договору та строку його дії дружини (чоловіки) військовослужбовців, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, та військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, не звільнялися від сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, а саме це випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно якої закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп).

Відповідно до частини 2 статті 5 ЦПК України акт цивільного законодавства не має зворотної сили у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність.

Як встановлено з умов договору б/н від 04.03.2020 року, проценти не є цивільною відповідальністю боржника за невиконання зобов`язань за цим договором, а є процентами за користування кредитними коштами, тому в даному випадку до цих правовідносин не може бути застосовано принцип зворотної сили закону у часі.

Крім того, конструкція частини 15 статті 14 Закону № 2011-ХІІ не передбачає звільнення військовослужбовців та членів їхніх сімей від сплати відсотків за користування кредитом, а лише визначає умови, за яких такі відсотки не нараховуються. Законодавець чітко встановив, що ці умови пов`язані з певними періодами проходження військової служби. Враховуючи це, підстав для застосування принципу зворотної дії закону в часі до спірних правовідносин не вбачається.

З огляду на викладене, на ОСОБА_1 не поширюються положення частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у межах строку дії договору з моменту укладення до набрання чинності змінами до зазначеної норми Закону.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця на час укладення договору (04.03.2020 року), тому на неї поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» з 18 травня 2024 року.

З огляду на це, до відповідачки не може бути застосовано штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також наявні підстави для звільнення від обов`язку щодо сплати процентів за користування кредитом після 18 травня 2024 року.

Проценти за кредитним договором б/н від 04.03.2020 року слід нараховувати за період з 04.03.2020 року по 17.05.2024 року

Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем при зверненні до суду із позовом, вбачається, що станом на 30.11.2025 року має заборгованість – 223825,40 грн., яка складається з наступного: 189855,79 грн. - заборгованість за кредитом; 33969,61 грн. - заборгованість по відсоткам.

Позивачем починаючи з 18.05.2024 по 30.11.2025 (дата подання позову) неправомірно нараховано відповідачу ОСОБА_1 55349,46 грн. відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом. Внесені платежі після 18.05.2024 відповідачем на погашення кредитної заборгованості вже враховані в розрахунку заборгованості, наданого позивачем. Відповідач власного контррозрахунку до суду не надала.

У зв`язку з вищевикладеним, суд доходить висновку, що розмір заборгованості відповідача станом на 30.11.2025 становить 223825,40 грн. – 55349,46 грн. (відсотки нараховані після 17.05.2024 року) = 168475,94 грн.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором від 04.03.2020 у добровільному порядку. Також відповідач розрахунок Банку не спростувала, свого контррозрахунку суми заборгованості не. надано не було.

Отже, оскільки відповідач порушила зобов`язання, встановлені зазначеним кредитним договором, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за цим договором в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку про наявність боргу 168475,94 грн., то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2685,90 грн., у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, які задоволені на 75,27%, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2021,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04.03.2020 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 04.03.2020 в розмірі 168475 (сто шістдесят вісім тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн. 94 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2021,68 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлено 27.03.2026.

Повне найменування учасників процесу (сторін по справі):

позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ: 14360080;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.Г. Проценко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua