Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №641/291/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-др/641/10/26 Справа № 641/291/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді – Музиченко В.О.,

за участю секретаря - Микитюк В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі № 641/291/26 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» про стягнення безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слобідського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» про стягнення безпідставно набутого майна. Заочним рішенням суду від 12.03.2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

18.03.2026 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - Площенко Н.Ф. про ухвалення додаткового рішення. У заяві представник позивача просила ухвалити додаткове рішення по справі яким розподілити судові витрати, стягнувши з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначила, що при поданні позивачем по справі позовної заяви ним було вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн виходячи із розрахунку вартості правової допомоги адвоката: 1 година - 2 000,00 грн. Отже, під час розгляду цієї цивільної справи позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, які мають бути стягнуті саме з відповідача. Для захисту прав та законних інтересів позивач уклав з адвокатом Площенко Н.Ф., 08.12.2025 договір про надання правничої (правової) допомоги № 1. Відповідно до п. 3.1. Договору № 1 вартість однієї години роботи адвоката (гонорар) складає 2000 грн 00 коп. Факт надання адвокатом правової допомоги позивачу у цій справі в розмірі 10000 грн підтверджується: актом про надання правової допомоги від 17.03.2026; детальним описом робіт (наданих послуг) від 17.03.2026, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги за Договором № 1 від 08.12.2025, укладеним між адвокатом Площенко Н.Ф.. та ОСОБА_1 ; рахунком № 17/03/2026 від 17.03.2026 на суму 10000 грн.

В судове засідання позивач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

До судового засідання представник позивача Площенко Н.Ф. не з`явилася, в заяві про ухвалення додаткового рішення просила розглядати справу за відсутності позивача та за її відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Слобідського районного суду міста Харкова від 12.03.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9721 грн. 56 коп., як безпідставно отримані кошти, стягнуті в рамках виконавчого провадження № 61942712 з виконання виконавчого напису № 8223 від 02.03.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., який визнано таким, що не підлягає виконанню та стягнуто судовий збір в розмірі 1094 грн. 96 коп.

Відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги № 1 від 08.12.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали вказаний договір, Відповідно до п. 3.1. договору № 1 вартість однієї години роботи адвоката (гонорар) складає 2000 грн 00 коп.

Згідно до рахунку № 17/03/26 від 17.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 має сплатити ФОП ОСОБА_2 винагороду (гонорар) за надання правничої (правової) допомоги за договором про надання правничої (правової) допомоги № 1 від 08.12.2025, згідно акту про надання правничої (правової) допомоги від 23.02.2026 року в розмірі 10 000 грн.

З акту про надання правової допомоги за договором № 1 про надання правничої (правової) допомоги від 08.12.2025 року вбачається, що адвокатом Площенко Н.Ф. позивачу надано правничу (правову) допомогу на загальну суму 10 000 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п. 6 ст. 1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., представником позивача надано до суду: договір про надання правничої (правової) допомоги № 1 віж 08.12.2025 рок, акт про надання правової допомоги від 17.03.2026 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 17.03.2026 року, рахунок № 17/03/2026 від 17.03.2026 на суму 10000 грн.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 137 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 р.) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження № 61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Від представника відповідача заяв жодних заяв щодо не співмірності наданих послуг не надходило.

Суд, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, враховуючи відсутність заперечень представника відповідача, приходить до переконання, що заявлена відповідачем сума витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн. є співмірною із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витраченим представником позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява представника позивача підлягає.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 246, 258, 259, 263-266, 268, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - Площенко Наталії Федорівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі № 641/291/26 - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» про стягнення безпідставно набутого майна.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 (десть тисяч) грн. 00 коп.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О.Музиченко