Вирок від 26 березня 2026 р. у справі №582/1390/25 — Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 1-кп/582/102/25

Справа № 582/1390/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , з участю: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Недригайлів кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025205510000106 від 12.09.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с. Курмани, Недригайлівського району Сумської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого водієм в Недригайлівському ліцею, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 162 КК України,

У С Т А Н О В И В:

15.06.2025 близько 20 год 30 хв. ОСОБА_5 , прийшов до домогосподарства ОСОБА_4 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де в нього виник умисел, спрямований на незаконне проникнення до території цього господарства.

Реалізуючи задумане, діючи без розриву в часі, ОСОБА_5 всупереч ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 30 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина на недоторканість житла особи, без будь-якого дозволу та всупереч волі власника чи іншого законного користувача, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, за відсутності визначених законом підстав, встановивши, що вхідні двері до домогосподарства перебувають у зачиненому стані, маючи намір на проникнення до його середини, направився до вхідних дверей та усвідомлюючи, що порушує недоторканність володіння особи, шляхом відкривання дверей воріт виготовлених з метало профілю проник до середини території домогосподарства, та перебуваючи там на протязі однієї години, вчинив сварку з власницею домогосподарства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також з її співмешканцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допитаний у відкритому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно 15.06.2025 заходив до домогосподарства ОСОБА_4 щоб побачитися із їх спільним сином.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що 15.06.2025 близько 20 год 30 хв. ОСОБА_5 без дозволу зайшов до належного їй домогосподарства на її прохання підти з території цього домогосподарства не реагував, поводив себе агресивно. Вказала, що бажає, щоб ОСОБА_5 поніс покарання.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 , надав суду показання, в якими підтвердив, що у зазначений у обвинувальному акті день та час ОСОБА_5 незаконного проник на територію домогосподарства ОСОБА_4 , поводив себе агресивно.

Незважаючи на заперечення винуватості стороною захисту, вина ОСОБА_5 повністю підтверджується наступними зібраними та дослідженими в ході судового розгляду належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а саме:

- даними витягу з кримінального провадження № 12025205510000106 про внесення до ЄРДР 12.09.2025 відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України, згідно якого: 15.06.2025 близько 20 год 30 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительс. АДРЕСА_1 , незаконно проник до території домогосподарства належного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , після чого вчинив сварку з власницею домогосподарства ОСОБА_4 та її співмешканцем ОСОБА_7 (а.с. 1-2);

- рапортом помічника чергового ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській з якого слідує, що 11.09.2025 до ЧЧ надійшла ухвала слідчого судді Недригайлівського районного суду якою зобов`язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 26.06.2025 щодо неправомірних дій ОСОБА_5 , який 15.06.2025 незаконно проник до її господарства тма висловлював погрози в її адресу та в адресу її співмешканця ОСОБА_7 (а.с. 7);

- протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 14.10.2025, проведеного з дозволу власника домоволодіння ОСОБА_4 , у присутності двох понятих, а саме домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 50-59);

- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею до нього від 14.10.2025, за участю потерпілої ОСОБА_4 , яка у присутності двох понятих розповіла та показала як саме 15.06.2026 ОСОБА_5 незаконно проник на територію її домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 64-70);

- постановою дізнавача ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 11.07.2025 якою визнано відеозаписи від 15.06.2025, які записано на два оптичні комп`ютерні диски DVD-R визнані документами по кримінальному провадженню (а.с. 75-76);

- протоколами огляду предмету з оптичними комп`ютерними дисками DVD-R до них від 11.07.2025, з яких слідує, що у кабінеті № 19 ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області, у присутності спеціаліста інженера програміста, було оглянуто нагрудну бодікамеру поліцейського № 0000548 на якій зафіксовані події які мали місце 15.06.2025 на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 77-89);

- заявою ОСОБА_4 про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ст. 162 КК України від 26.06.2025 (а.с. 98-99);

- протоколами огляду предмету з оптичним комп`ютерними дисками DVD-R до них від 17.10.2025, з яких слідує, що у кабінеті № 19 ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області, у присутності спеціаліста інженера програміста, було оглянуто DVD-R диск на якому містяться відеозаписи події які мали місце 15.06.2025 на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 102-107);

- постановою дізнавача ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 17.10.2025 якою визнано відеозаписи від 15.06.2025, які записано на оптичний комп`ютерний диск DVD-R визнані документами по кримінальному провадженню (а.с. 108-109).

Оцінюючи докази досліджені та перевірені в судовому засіданні в їх сукупності, суд вважає що вина обвинуваченого ОСОБА_5 доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Зокрема, Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням, а для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили (ст. 1 Кримінального кодексу України).

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ст. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

Відповідно ч. 1-2, 6 ст. 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

За приписами ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65, 66, 67 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_5 раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, місце постійного проживання та реєстрації, офіційно працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, скарг та заяв на його поведінку не надходило.

Обставин, що відповідно до ст. 66, 67 КК України пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Отже, обвинуваченому ОСОБА_5 суд вважає за доцільне призначити покарання, за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу в межах санкції вказаної статті Кримінального кодексу України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_4 звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням та просила суд стягнути із останнього на її користь моральну шкоду в сумі 20 000,00 гривень та матеріальну шкоду в сумі 3 060,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що незаконним проникненням до належного їй домогосподарства їй спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що з часу проникнення до її житла обвинуваченим у неї існують душевні страждання, тривожні думки, постійні хвилювання та неприємні спогади про протиправні дії ОСОБА_5 . Таким чином, нею втрачено почуття безпеки в особистому просторі, вона постійно відчуває свою вразливість та невпевненість в захищеності свого домоволодіння, її постійно супроводжує тривожність та побоювання за своє житло.

Крім того, порушено її звичний спосіб особистого життя, їй довелося звертатися до правоохоронних органів (поліції), приймати участь в досудовому розслідуванні та приймати участь в судових засіданнях, цим самим вимушено відволікається від своїх особистих справ.

Також, позивач зазначила, що під час незаконного проникнення обвинувачений пошкодив внутрішній паркан завдавши їй матеріальної шкоди у загальному розмірі 3 060, 00 грн (три листи металопрофілю (профнастилу) - 1 860,00 грн та витрати щодо ремонту паркану - 1 200,00 грн).

У судовому засіданні потерпіла поданий позов підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених у ньому та просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник, адвокат ОСОБА_6 проти задоволення цивільного позову заперечували, оскільки вважають, що обвинувачений жодних противправних дій не вчиняв, а потерпілою не надано доказів того, що їй спричинена моральна та матеріальна шкода. Відтак вважають, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи цивільний позов, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має право виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.3 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд переконаний, що вчинення кримінального правопорушення, завжди з неминучістю завдають моральних страждань потерпілому. Це презумпція, яка не лише витікає з положень ст. 23 ЦК України, але й ґрунтується на здоровому глузді.

Оцінюючи вимоги потерпілої ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди, яка оцінена нею в сумі 20 000,00 грн, суд виходить з характеру і обсягу фізичних страждань потерпілої, що виникли в результаті протиправних дій обвинуваченого, моральної шкоди у вигляді змін нормального ритму життя, морально-психологічного хвилювання у зв`язку з його проникненням до її приміщення, принципів виваженості та справедливості, враховує те, що потерпіла в результаті вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення понесла душевні страждання, пов`язані з проникненням до її володіння, змінила звичний спосіб життя, приймаючи вимоги розумності, справедливості і співмірності завданої моральної шкоди, з огляду на особливості й конкретні обставини справи, суд вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди не є завищеним та приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Також на підставі ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На позивача покладений обов`язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог. Тобто, відповідно до вимог ст.12,13 ЦПК України саме позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 78-80 ЦПК України, зазначені нею обставини.

Так, під час розгляду кримінального провадження судом було встановлено, що ОСОБА_5 незаконно проник до іншого володіння потерпілої ОСОБА_4 . Разом з тим причетність ОСОБА_5 до пошкодження паркану не була доведена, навіть не була йому інкримінована.

Таким чином, доводи позивача про заподіяння відповідачем матеріальної шкоди в розмірі 3 060,00 грн не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди, на думку суду, не підлягає задоволенню.

Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили, відсутні.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні, арешт на майно не накладався.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368-371, 373, 374, 392, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1