Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №390/2769/25 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/2769/25

Провадження № 3/390/808/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі судді Підгірської Г. О, розглянувши матеріали, які надійшли з Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Кропивницького районного суду Кіровоградської області від КРУП ГУНП в Кіровоградській області надійшла адміністративна справа щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Згідно наданих документів 20.10.2025 о 14: 29 в м. Кропивницькому, вул. Джерельна, 2А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВА 2111 днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому порядку проводився із застосуванням приладу драгер, результат тесту № 755 склав 1,38 проміле. Від проходження огляду в найближчому медичному закладі водій відмовився. Отже, водій порушив пункт 2.9.а Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 та його захисниця Олійник С.В. в судовому засіданні пояснили. що фабула протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 488909 від 20.10.2025 за своїм змістом є невизначеною та протирічливою, а також не відповідає змісту п.2.9 а ПДР, оскільки протокол складений з підстав керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а далі зазначається про відмову від проходження огляду в медичному закладі, тобто об`єктивна сторона зазначеного правопорушення п.2.5 ПДР не узгоджується з пунктом 2.9 а ПДР. Фабула протоколу фактично не дає можливості встановити наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Тому вважають, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом у справі, а всі інші зібрані докази є похідними від нього, і відповідно також є неналежними та допустимими доказами. Крім того відсутні документально підтверджені докази правомірності зупинки ОСОБА_1 , такі дії працівників поліції являються незаконними та недопустимими оскільки вони не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР зупиняти автомобіль, та як наслідок вимагати проходження перевірки на стан сп`яніння. Вважають, що докази, які б достеменно та «поза розумним сумнівом» свідчили про порушення ОСОБА_1 п.2.9.а ПДР в матеріалах справи відсутні, тому просили справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні переглянуто відеозаписи з боді-камер поліцейських, де відображено, що 20.10.2025 ОСОБА_1 був зупинений капітаном поліції Богатирем М.А., який, повідомивши про ведення відеофіксації, пред`явив вимогу надати документи на перевірку. Після перевірки довідки про надання відстрочки ОСОБА_1 пред`явили вимогу прослідувати до КРТЦК та СП для уточнення даних.

Далі, ОСОБА_1 їхав за кермом автомобіля ВА 2111 у супроводі автомобіля поліцейських. Авто ОСОБА_1 зупинилось з причини пошкодження колеса. На запитання поліцейських : «Чому ви їдете по всій дорозі», останній не відповів. З причин поведінки, що не відповідала обстановці та запаху алкоголю з порожнини рота працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти перевірку на стан алкогольного сп`яніння на місці. Після продуття приладу «драгер» результат тесту № 755 склав 1,38 проміле, з яким водій погодився і від пройти огляд в найближчому медичному закладі не захотів.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, КРУП ГУНП в Кіровоградській області надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 488909 від 20.10.2025; тестування на стан алкогольного сп`яніння приладом «драгер» з результатом 1,38 проміле; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, де зафіксовано позитивний результат 1,38 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його власноручний підпис; диск із відеофіксацією події з нагрудних камер працівників поліції.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 2,9 а. водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оскільки поліцейськими за допомогою приладу «драгер» встановлено керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, ними правильно зазначено про порушення водієм пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність доказів правомірності зупинки автомобіля, суд констатує, що водія було перевірено і виявлено стан алкогольного сп`яніння після того, як він сам вимушено зупинився внаслідок пошкодження колеса автомобіля.

Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 33 КУпАП суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється Законом України «Про судовий збір», сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.

Зважаючи на наведене, керуючись статтями 33, 38, 247 , 277, 130 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у вказаний строк постанова надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Г.О. Підгірська