Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №346/465/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/465/26

Провадження № 2-а/346/29/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Сольського В.В.

за участю: секретаря судових засідань – Пігуляк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

У С Т А Н О В И В:

04 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову начальника ОСОБА_2 №R318959 від 26.01.2026р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваною постановою №R318959 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не прибув до 28.07.2025 року до 1-го ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду, чим порушив правила військового обліку в особливий період. Позивач свою вину заперечує та вказує, що вчасно оновив свої військово-облікові дані. Позивач стверджує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся формально, оскільки відповідач не встановив дійсних обставин справи, не з`ясував чи є його вина у скоєнні інкримінованого йому правопорушення та не з`ясував інших обставин справи. Позивач наполягає на тому, що жодної повістки він не отримував та підстав уникати явки до ТЦК в нього не було, оскільки він мав право на відстрочку від мобілізації, а тому вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення. Крім цього зазначає, що на час розгляду його справи та винесення постанови минув строк притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому накладене на нього стягнення є незаконним

27 лютого 2026 року до суду надійшов відзив, в якому начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Свою позицію відповідач мотивував тим, що позивач не виконав обов`язок, встановлений у ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для направлення для проходження медичного огляду. ОСОБА_1 25.01.2026 року добровільно через мобільний додаток Резерв+ подав заяву від 25.01.2026 року №SE94437C4-2474-F011-AB23-00505684C39D, у якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності. У зв`язку із чим, добровільне подання особою заявки на сплату адміністративного штрафу через мобільний за стосунок Резерв + свідчить про його обізнаність із постановою та фактичне визнання наміру її виконання. Отже, позивач порушив вимоги ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. За результатом розгляду справи було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яку відповідач вважає законною, а всю процедуру проведеною згідно вимог КУпАП та чинного законодавства.

04 березня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначила, що відповідачем не надано жодного доказу надіслання на адресу позивача повістки. Також зазначила, що наявність у постанові заяви особи про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, без доказів його винуватості не може бути безумовною підставою для притягнення такої особи до відповідальності. Будь-яких доказів, що позивач отримав повістку матеріали справи не містять. При накладенні стягнення не враховані відомості про особу правопорушника, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.02.2026р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання з викликом сторін.

В судовому засіданні позичав пояснив, що свою вину заперечує та вказує, що вчасно оновив свої військово-облікові дані. В лютому 2025 року отримав відстрочку у зв`язку з інвалідністю дружини до травня 2025 року. Зазначив, що повістки на 28 липня 2025 року не отримував. Так, справді в за стосунку Резерв + 25.01.2026 року не заперечив проти правопорушення, однак вважав, що визнає інше правопорушення. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, 30.03. 2026 року подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі.

Представник відповідача в судове засіданні не з`явився. У поданому до суду відзиві просив розгляд справи проводити без участі їхнього представника та при її вирішенні врахувати позицію щодо суті спору, викладену у відзиві.

З`ясувавши позицію сторін щодо суті спору, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, та підтверджується витягом із застосунку «Резерв +» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є військовозобов`язаним, має військове звання солдат, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, діловод. Надано відстрочку згідно п.12 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», (до завершення мобілізації). Дані уточнено 21.05.2025 року.

Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_3 , 24.10.2015 року медичною комісією визнаний придатним до військової служби.

З долученої до відзиву повістки №4350895 слідує, що ОСОБА_1 належить з`явитися до 1-го ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_4 ) 28.07.2025р. о 10:00 год для проходження медичного огляду.

Дана повістка була направлена за адресою: АДРЕСА_1 . Доказів направлення та вручення повістки відповідачем суду не надано.

02.02.2025р. ІНФОРМАЦІЯ_4 було сформовано електронне звернення Е1285103 до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області відносно ОСОБА_1 у зв`язку з його неприбуттям за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_5 від 04.12.2025 року №10/2/5741 вбачається, що 23.01.2025 року о 09 год 00 хв ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) з метою уточнення даних по повістці №1888134. 02.02.2025 року було відкрито провадження у справі, що відповідає вимогам закону щодо тримісячного строку притягнення до відповідальності.

Постановою начальника № №R318959 від 26.01.2026 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 гривень.

Вирішуючи заявлені вимоги в межах доводів на які посилався позивач, суд враховує такі правові положення.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210,210-1 КУпАП).Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Положенням абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно абз 8 ч. 3 ст. 22 цього Закону у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абз.1 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На виконання вимог частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як вбачається зі змісту позову, позивачем заперечується факт оповіщення його про необхідність прибуття до 1-го ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), а тому з метою повного та всебічного розгляду даної справи необхідним є з`ясування факту належного інформування позивача про обов`язок з`явитись до відповідача.

При цьому, відповідач наполягає на тому, що позивач був у встановленому законом порядку повідомлений про необхідність прибуття по повістці, яка була направлена йому та стала доступною через офіційний електронний канал взаємодії, зокрема через електронний кабінет «Резерв+».

Оцінюючи представлені докази повідомлення позивача щодо його обізнаності про існування повістки №4350895 про виклик до 1-го ІНФОРМАЦІЯ_2 на 28.07.2025 о 10 год 00 хв для проходження медичного огляду, а отже і наявності обов`язку з`явитися за даним викликом, суд вказує на наступне.

Так, відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Відповідно до пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі по тексту Порядок № 560)за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку №560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання)повістки(додаток 1).

Пунктами 30-301 Порядку №560 передбачено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код). QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням. Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Пунктом 30-2 Порядку №560 визначено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть:

- централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

- друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (п. 30-3 Порядку №560).

Згідно п. 34 Порядку № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов`язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП є документи від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.

Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила, зі змінами на підставі постанови КМУ № 1147 від 08.10.2024), рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача)за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Доводячи обставину повідомлення позивача про необхідність з`явитись до 1-го ІНФОРМАЦІЯ_6 28.07.2025 року з метою проходження медичного огляду, представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 добровільно через мобільний додаток Резерв + подав заяву 25.01.2026 року , в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності. Проте, жодних доказів таких обставин, відповідач суду не надав.

Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів вручення поштового відправлення, суд погоджується з твердженнями сторони позивача про нездійснення належного оповіщення ОСОБА_1 про необхідність явки до 1-го ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки такі докази не були надані суду.

Суд також бере до уваги, що позивач вчасно оновив свої облікові дані 21.05.2025, та в подальшому йому надана відстрочка до 02.02.2026 року у зв`язку із інвалідністю дружини ІІІ групи.

Суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Відтак, за відсутності належних доказів вручення позивачу повістки про виклик, суд дійшов висновку про протиправність постанови відповідача про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд також вважає обґрунтованими посилання позивача на порушення строків його притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, в повістці №4350895 ОСОБА_1 було приписано прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_4 ) 28.07.2025 о 10 год 00 хв, а відтак, не прибувши у вказану дату, з неї почався перебіг строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення визначає день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, яке полягає, зокрема, у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

Як було вказано вище, приписом Закону №3543-ХІІ встановлено обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

За обставинами цієї справи позивач 28.07.2025 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто днем вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є 28.07.2025, коли позивачем не були вчинені дії.

Суд також бере до уваги, що про неявку позивача за викликом по повістці ТЦК, відповідачу стало відомо не пізніше 29.07.2025.

При цьому, спірну постанову відносно позивача винесено лише 26.01.2026, тобто з явним суттєвим перевищенням тримісячного строку накладення адміністративного стягнення з моменту виявлення адміністративного правопорушення.

Також суд погоджується з доводами позивача, що наявність заяви особи про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, без доказів його винуватості не може бути безумовною підставою для притягнення такої особи до відповідальності. Як пояснив в судовому засіданні позивач, ним була подана заява про визнання вини від 25.01.2026 року, оскільки він був переконаний, що наявна в Резерв+ відмітка про наявність у нього порушення правил військового обліку стосується іншого правопорушення, зокрема його неявки в ТЦК за повісткою на 23.01.2025 року. Про те, що це єдине правопорушення його було повідомлено листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 04.12.2025 року. Про наявність повістки на 28.07.2025 та наявність іншого правопорушення він обізнаний не був.

За положеннями п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення №R318959 від 26.01.2026р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закриттю.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 665,60 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 38, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 20, 72, 77, 90, 139, 159, 205, 229, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову №R318959 від 26.01.2026р. винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП – скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені ним витрати на оплату судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Сольський В. В.