Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №206/2218/25 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 206/2218/25

№ провадження 2/196/277/2026

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 26.11.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір №4168830, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти у в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: п.1.2 договору тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 8 500,00 грн.; відповідно до п.1.3 договору строк кредиту 360 днів з 26.11.2023 по 20.11.2024. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1 Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок фізичної особи, за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано особисто під час укладання договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало відповідачці кредит у сумі 8 500,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку.

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Враховуючи невиконання відповідачкою своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 26.07.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №26.07.2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №4168830 від 26.11.2023 на загальну суму заборгованості 49 980,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 8 500,00 грн., заборгованість за процентами - 41 480,00 грн.

Станом на дату укладення договору факторингу від 26.07.2024 №26.07.2024 строк дії кредитного договору №4168830 від 26.11.2023 не закінчився, а тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» донараховано відсотки з дати факторингу 26.07.2024 (за 117 календарних днів) у розмірі 19 890,00 грн.

Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідачка не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «Українські фінансові операції», ані на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором №4168830 від 26.11.2023 загальною сумою 69 870,00 грн.

На підставі викладеного, позивач ТОВ «Українські фінансові операції» просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором загальною сумою 69 870,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 8 500,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 41 480,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 19 890,00 грн., судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено справу до розгляду по суті. За клопотанням представника позивача витребувано від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ 14360570) інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ; надати виписку з карткового рахунку про рух коштів, відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 за період з 26.11.2023 по 05.12.2023 з відображенням часу зхарахування коштів; надати інформацію про номер телефону, на який надсилається інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 26.11.2023 по 05.12.2023 (а.с.105-106).

З метою належного повідомлення відповідачці ОСОБА_1 було направлено рекомендованим повідомленням за зареєстрованим місцем проживання копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження та судові повістки про виклик до суду, які були вручені одержувачу (а.с.120, 122).

Відповідачка своїм правом на подання відзиву на позов не скористалася.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" - адвокат Дідух Є.О. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника, проти постановлення заочного рішення не заперечує (а.с. 116-119).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи в суді (а.с.120, 122), причини неявки суду не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у її відсутність, будь-яких інших клопотань до суду не надіслала.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

30 березня 2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Так, судом встановлено, що 26 листопада 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4168830 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надає клієнту грошові кошти в гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (а.с.21-31).

Відповідно до п.п. 1.2 - 1.3 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 8 500,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до п.1.4 кредитного договору, тип процентної ставки - фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

- стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору;

- знижена процентна ставка становить 1,40% в день та застосовуєть якщо клієнт до 25.12.2023 (включно) або протягом трьох календарних дінв, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.п.1.4.1, 1.4.2 п.1.4 договору).

Відповідно до п.п. 2.1-2.2 кредитного договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 . Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту 26.11.2023 або 27.11.2023.

Кредитний договір з додатками, а також паспорт споживчого кредиту підписані відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Через Товариство з обмеженою відповідальністю «Пейтек Україна», яке на підставі укладеного з ТОВ «Лінеура Україна» договору № 210222-1 від 21.02.2022 надає послуги з переказу коштів, кредитодавець ТОВ «Лінеура Україна», 26.11.2023 здійснив переказ грошових коштів в сумі 8 500,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка зазначена у кредитному договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек Україна» від 26.07.2024 вих.№20240726-3995 (а.с.37).

Як вбачається з листа АТ КБ "ПриватБанк" від 22.02.2026, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_4 , на яку 26.11.2023 було зараховано кошти у сумі 8 500,00 грн. (а.с.111-114).

Таким чином, факт отримання відповідачкою кредитних коштів від ТОВ «Лінеура Україна» у розмірі 8 500,00 грн. знайшов своє підтвердження.

Відповідачка умови договору не виконала, своєчасно та у повному обсязі не погашала кредит та відсотки, у зв`язку з чим за вищевказаним кредитним договором утворилась заборгованість, розмір якої станом на 26.07.2024 становив 49 980,00 грн., у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 8 500,00 грн., заборгованість за процентами - 41 480,00 грн., що підтверджуються розрахунком заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.83-87).

26.07.2024 між ТОВ «Українські фінансові операції» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено Договір факторингу № 26/07/2024, за умовами якого, ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Українські фінансові операції» за оплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Українські фінансові операції» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.42-49).

Відповідно до п.1.1 договору факторингу № 27/07/2024 від 27.07.2024 за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступає Факторові Право грошовий Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настане або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників від 26.07.2024 до Договору факторингу № 26/07/2024 від 26.07.2024, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4168830 від 26.11.2023 на загальну суму 49 980,00 грн., у тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 8 500,00 грн., заборгованість за процентами - 41 480,00 грн. (а.с.35).

29.07.2024 ТОВ «Лінеура Україна» відправлено текстове повідомлення (SMS-повідомлення) по ID договору 4168830 на номер мобільного телефону НОМЕР_5 , вказаного при укладенні кредитного договору, про відступлення прав вимоги та передачі персональних даних ТОВ «Українські фінансові операції» (а.с.69).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» за договором №4168830 про надання споживчого кредиту від 26.11.2023, за 117 календарних днів (27.07.2024-20.11.2024) відповідачці нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 19 890,00 грн. (а.с. 88-89).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою ОСОБА_1 26.11.2023 було укладено кредитний договір №4168830, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 8 500,00 грн. на строк 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,0% на день.

Для підписання вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов договору.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Первісний кредитор, TOB «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало відповідачці кредит у розмірі 8 500,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки.

За умовами укладеного кредитного договору відповідачка зобов`язалася прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Судом встановлено, що в порушення умов укладеного кредитного договору №4168830 від 26.11.2023, відповідачка не надавала своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №4168830 від 26.11.2023 відповідно до договору факторингу №26/07/2024 від 26.07.2024, укладеним з ТОВ «Лінеура Україна», а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 26.07.2025 ТОВ «Українські фінансові операції» стало кредитором за вказаним кредитним договором.

З розрахунків заборгованості за кредитним договором №4168830 від 26.11.2023, наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 69 870,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 8 500,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 41 480,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 19 890,00 грн.

При перевірці вказаного розрахунку заборгованості судом встановлено, що відсотки нараховані відповідно до умов кредитного договору, та у межах строку його дії.

Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позов не подала, а також не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за вказаними кредитним договором, не довела відсутність заборгованості. Доказів того, що відповідачка виконала свій обов`язок позичальника первісному кредитору, відповідачкою суду також не надано.

Отже, відповідачкою було порушено умови кредитного договору, а саме: прострочено повернення заборгованості по кредиту і не виконано обов`язків позичальника, в зв`язку з чим, позивач має право вимагати стягнення наданого відповідачці кредиту та відсотків.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 69 870,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. надано договір №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року (а.с.39-40); акт №4168830 від 11.21.2025 р. прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 р. (а.с.32); детальний опис робіт (надання послуг) №4168830 від 11.12.2025 р. (а.с.36); копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5972/10 (а.с.59).

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 10 000,00 грн. є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Щодо вирішення питання про стягнення судового збору, суд зазначає таке.

Позивачем надана платіжна інструкція № 1234 від 15.04.2025 р. про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн (а.с.1).

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263, 265, 274-279, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (ЄДРПОУ 40966896, адреса: 03045, м. Київ, вул.Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2) заборгованість за Кредитним договором №4168830 від 26.11.2023 року в розмірі 69 870 (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 00 коп., яка складається з: суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 8 500,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 41 480,00 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» - 19 890,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" (ЄДРПОУ 40966896, адреса: 03045, м. Київ, вул.Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 30.03.2026 року.

Суддя: Д.Г. Костюков