Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №686/37172/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/37172/25

Провадження № 33/820/112/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Смірнова В.В., за участю секретаря судового засідання – Степанюка А.М., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, –

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 15.12.2025 року близько 09 год. 45 хв., у порушення п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, перебуваючи на проїзді блок-посту у с. Стуфчинці Хмельницького р-ну Хмельницької обл., керував транспортним засобом Opel, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи відповідного права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати та закрити провадження в зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали судової справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову необхідно залишити без змін, за таких підстав.

Захисник Хоптій М.В. та Полуянов С.О. були належним чином повідомлені про дату розгляду справи, в судове засідання не з`явились, не повідомили про причини своєї неявки.

За таких підстав вважаю за можливе слухати справу у їх відсутності.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційна інстанція приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та інші обставини. Так, відносно ОСОБА_1 правомірно був складений протокол про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно. Ці обставини підтверджуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 541184 від 15.12.2025 року та відеозаписом.

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення БАД № 754120 від 20.06.2025 року вбачається, що на ОСОБА_1 було накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, зафіксовано обставини складання протоколу відносно ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Opel, д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред`явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, апелянт не надав суду об`єктивних доказів на спростування фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначається суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суд не вийшов за межі обставин правопорушення, зазначених у відповідному протоколі.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно оцінив обставини справи та дав вірну юридичну оцінку.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо незаконності постанови Івано-Франківського міського суду від 31 липня 2025 року, з огляду на те, що законність вказаної постанови не є предметом апеляційного розгляду.

Крім того, як вбачається з постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.12.2025 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності саме, як особа, яка не мала права керувати транспортним засобом.

Положення ст..38 КУпАП в даній правовій ситуації не застосовні.

За таких обставин, вважаю, що доводи апелянта не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах мінімального розміру штрафу, передбаченого законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вікторія СМІРНОВА