Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №686/31066/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/31066/25

Провадження № 22-ц/820/436/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Демчук В.М.

за участю представника відповідачки – адвоката Дембіцького С.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року (суддя Карплюк О.І.).

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру та припинення стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначав, що судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду від 09.01.2024 у справі №686/33204/23 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку/доходу платника аліментів, щомісячно починаючи з 13.12.2023 і до досягнення дітьми повноліття.

Проте, з часу стягнення аліментів за судовим рішенням відбулися істотні зміни в сімейному стані позивача. Син на тепер проживає з позивачем за адресою АДРЕСА_1 . Позивач повністю забезпечує дитину, включаючи витрати на харчування, освіту, медичне обслуговування та заняття спортом. Дочка ОСОБА_4 продовжує проживати з відповідачкою.

Ці зміни призвели до погіршення матеріального становища позивача, що робить неможливим сплату аліментів у попередньому розмірі. Крім того, позивач не може нести обов`язок по сплаті аліментів на утримання сина на користь відповідачки, оскільки дитина проживає з ним.

Враховуючи викладене, просив суд припинити стягнення аліментів із ОСОБА_1 , які стягуються на підставі судового наказу, виданого 09.01.2024 Хмельницьким міськрайонним судом у справі № 686/33204/23, на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з фактичним проживанням дитини з батьком ОСОБА_1 ; зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу, виданого 09 січня 2024 року Хмельницьким міськрайонним судом у справі № 686/33204/23, з 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на двох дітей до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на утримання дочки ОСОБА_4 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року позов задоволено.

Зменшено розмір аліментів, встановлений судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2024 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку/доходу платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини.

Припинено стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які стягуються на підставі судового наказу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 9 січня 2024 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач не надав жодного належного та допустимого доказу про зміну його матеріального стану.

Крім того, вважає помилковою кваліфікацію судом даної справи як малозначної, оскільки дана справа, відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України, не може розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Мілашевського М.Г. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник відповідачки – адвокат Дембіцький С.О. підтримав апеляційну скаргу.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. До апеляційного суду представником позивача – адвокатом Мілашевським М.Г. подано заяву про слухання справи у його відсутність.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про припинення стягнення аліментів не оскаржується, а тому, апеляційним судом, відповідно до ст. 367 ЦПК України, не переглядається.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає. Суд першої інстанції з`ясував обставини справи повно та правильно, проте, не дотримався положень статей 19, 274 ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 статті 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, зокрема, про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Частина четверта статті 274 ЦПК України містить імперативну норму, яка визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.

Цей перелік ґрунтується на класифікації справ за матеріально-правовою ознакою, тобто за характером спірних матеріально-правових відносин.

У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (пункт 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України.)

Враховуючи предмет та правові підстави позову у цій справі, вона є справою, що виникають із сімейних правовідносин, а отже, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України, не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Справа у спорі про зменшення розміру аліментів має розглядатися судом за правилами загального позовного провадження. І з цього приводу є обґрунтованими доводи апеляційної скарги.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України).

За таких обставин, порушення судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України, та розгляду справи по суті заявлених вимог.

При ухваленні нового судового рішення апеляційний суд приймає до уваги таке.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду від 9 січня 2024 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку/доходу платника аліментів, щомісячно починаючи з 13.12.2023 і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до акту комісії від 09.10.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою АДРЕСА_2 .

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до статей 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За своєю суттю аліменти це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Колегія суддів вважає, що оскільки син сторін проживає з батьком, який здійснює його утримання, що свідчить про зміну обставин, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки за судовим рішенням, то наявні підстави для зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом від 09.01.2024 у справі №686/33204/23 з 1/3 частини (встановлений судовим рішенням розмір на утримання двох дітей) до 1/6 частини (на утримання однієї дитини).

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно, слід стягнути з відповідачки на користь держави 968 грн 96 коп судового збору, який не був сплачений позивачем при подачі позову (позивачем при подачі позову сплачено судовий збір лише щодо позовних вимог про припинення стягнення аліментів).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 грудня 2025 року в частині задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі судового наказу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2024 року у справі №686/33204/23 та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку/доходу платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 968 грн 96 коп судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 березня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай