Постанова від 29 березня 2026 р. у справі №678/1992/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 678/1992/25

Провадження № 33/820/105/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Смірнова В.В., за участю секретаря судового засідання – Степанюка А.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – Дмитренко О.О., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 124, 130 ч.4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним ст.ст.122-4, 124, 130 ч.4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.12.2025 року о 23 год. 20 хв., в с.Лисогірка, по вул.Виноградна, 30/1, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Рено Сценік», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не вжив заходів для своєчасного гальмування, внаслідок чого допустив зіткнення з нерухомою перешкодою – криницею, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.2.3б), 12.1, 13.1 ПДР України, внаслідок чого транспортний засіб та криниця отримали пошкодження з матеріальними збитками, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд чи іншого майна.

Також, 11.12.2025 року о 23 год. 20 хв., в с.Лисогірка, по вул.Виноградна, 30/1, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Рено Сценік», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з нерухомою перешкодою – криницею, та залишив на порушення встановлених правил місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим своїми діями порушив п.2.10 а) ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП - залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Також, 11.12.2025 року о 23 год. 20 хв., в с.Лисогірка, по вул.Виноградна, 30/1, Хмельницького (Летичівського) району Хмельницької області, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Рено Сценік», д.н.з. НОМЕР_1 , керуючи транспортним засобом марки «Рено Сценік», д.н.з. НОМЕР_1 , допустив зіткнення з нерухомою перешкодою – криницею, в подальшому залишив на порушення встановлених правил місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, та після вчиненого ДТП за його участі до проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння вживав алкогольні напої (горілку) та на вимогу поліцейського у встановленому Законом порядку за згодою водія пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу алкотестеру «Драгер Алкотест 6810» тест №3474 від 12.12.2025 року, результат тесту 2,61 % проміле алкоголю в крові. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі водій відмовився, чим своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.10 є) ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП - вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати та закрити адміністративне провадження за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124, 130 ч.4 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, прохає застосувати аналогію ст..69 КК України та не застосовувати до нього позбавлення права кернування транспортними засобами. Вказує на неправомірність складання протоколу. Зазначає, що на місці зупинки повинні були бути представники ВСП, так як він є військовослужбовцем.

Розглядаючи клопотання про зупинення провадження, слід вказати, що нормами КУпАП напряму не врегульований порядок зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення (ст.268,294 КУпАП), у тому числі і у зв`язку з мобілізацією особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, незважаючи на те, що така норма існує у КПК України(ст. 335), згідно якої у разі, якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Вказане положення кримінального процесуального закону орієнтує суд на те, що перебування особи на військовій службі за призовом під час мобілізації, унеможливлює проведення судового провадження щодо нього та вимагає зупинення такого провадження з метою максимально мобілізувати ресурси для надання збройної відсічі державі-агресору та забезпечити можливість проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації.

Відповідно до положень ст.277 КУпАП, строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Тобто, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право чи обов`язку суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов`язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, зокрема, за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124, 130 ч.4 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що ч. 2ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.ст.122-4, 124, 130 ч.4 КУпАП.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.

За таких обставин та оскільки у Кодексі України про адміністративні правопорушення міститься норма, яка регулює питання щодо зупинення провадження у окремій категорії справ, вважаю, що в даному випадку не підлягає до застосування аналогія закону із ст. 335 КПК України, яка регулює зупинення судового провадження в кримінальному провадженні.

Суддя зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Натомість, не передбачене діючим КУпАП зупинення провадження, не зупиняє перебігу строків, встановлених ст. 38 КУпАП, а тому у випадку невиправданого зупинення судом провадження може призвести до невиконання обов`язку суду розглянути справу у відведений річний строк, тим самим перешкодити реалізації права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яке охоплює своєчасність судового розгляду перед широким суспільством.

Вирішуючи питання конкуренції положень, які визначають процесуальну форму здійснення судового розгляду (до якої можна віднести також і положення про зупинення судового провадження) та положень щодо обов`язку суду забезпечити розумність строків судового розгляду, суд виходить зі змістовної характеристики належної правової процедури.

Так, недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд, п. 1 ст. 6 якої надає кожній особі право на розгляд справи упродовж розумного строку, яке має на меті забезпечити аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини», заява № 2122/64), тому зміст та форма провадження у справах про адміністративне правопорушення в умовах воєнного стану повинні відповідати основним (загальним) засадам судочинства, передбачених у Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суду».

Отже, вважаю, що підстав для зупинення провадження немає.

Перевіривши матеріали судової справи, заслухавши ОСОБА_1 та захисника Дмитренко О.О., вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова – залишається без змін, за таких підстав.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційна інстанція приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КУпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В судовому засіданні встановлено, що 12 грудня 2025 року у відношенні ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 538329 за ч. 4 ст. 130 КУпАП України, ЕПР1 № 538335 за ст. 124 КУпАП України та ЕПР1 № 538339 за ст. 122-4 КУпАП України. Процесуальна форма та зміст протоколів відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, оцінивши наявні докази в їх сукупної та взаємозв`язку, суд першої інстанції вірно вважав доведеним належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_1 порушив п.п.2.3б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Тобто обов`язковими умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП є: скоєння ДТП та залишення водієм транспортного засобу, причетного до такого зіткнення місця пригоди.

Відповідно до п. 2.10а ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

У відповідності до ч.4 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, настає, крім іншого, у разі вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю.

Відповідно до вимог ч.2,3 ст.266 КУпАП - Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно. Ці обставини підтверджуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою алкотестеру Drager Alcotest 6810, за результатами якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння 2,61 %, відеозаписом.

Так, суд правильно дійшов висновку щодо порушення Правил дорожнього руху і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 підтверджується наявними у справі та дослідженими судом доказами, зокрема, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою алкотестеру Drager Alcotest 6810, за результатами якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння 2,61 %, відеозаписом.

Відповідно до п. 2.10 (є) Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться мова у п.2.5 Правил дорожнього руху України, є порядок, визначений у ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, тощо.

Відповідно до вказаної Інструкції, ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою алкотестеру Drager Alcotest 6810, рівень алкоголю становить 2,61 %.

Із відеозапису вбачається, що працівники поліції встановили особу ОСОБА_1 , який при спілкуванні підтвердив обставини того, що він скоїв ДТП з криницею, після чого приїхавши додому вживав спиртні напої (горілку). Виявивши в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, працівник поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Результат огляду - 2,61 проміле. ОСОБА_1 не заперечував результат, що підтверджується підписом останнього в протоколі про адміністративне правопорушення, роздруківки алкотестеру Drager Alcotest 6810, акті огляду.

Вказаний відеозапис визнається судом належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/ розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.

Також слід зазначити, що процедурних порушень з боку співробітників поліції, які б суттєво вплинули на рішення в даній справі не встановлено, як і таких, які б викликали обґрунтовані сумніви у винуватості ОСОБА_1 .

Так, суд правильно оцінив зібрані по справі докази і вказав наступне.

Судом було досліджено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 538329 за ч. 4 ст. 130 КУпАП України, ЕПР1 № 538335 за ст. 124 КУпАП України та ЕПР1 № 538339 за ст. 122-4 КУпАП України від 12.12.2025 р., в яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху України; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 2 УПП в Хмельницькій області; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12 грудня 2025 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 11 грудня 2025 року; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції місця події від 12 грудня 2025 року.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив в судовому засіданні апеляційного суду обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення.

Стосовно апеляційних доводів, що на місці зупинки повинні були бути представники ВСП, зазначаю наступне.

За змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп`яніння в порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП, проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння у місцях, пов`язаних із несенням військової служби.

Як було встановлено, у даному випадку військовослужбовець ОСОБА_1 був виявлений 12 грудня 2025 року о 01 год. 57 хв. в АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп`яніння, після скоєння ДТП.

У даному випадку ОСОБА_1 є особою, яка керувала цивільним транспортним засобом. Він знаходився поза межами розташування військової частини та не перебував під час виконання обов`язків. Даних про те, що у визначений у протоколі час водій ОСОБА_1 перебував під час виконання своїх обов`язків військовослужбовця, матеріали справи не містять, суду таких не надано. Більше того, сам ОСОБА_1 визнав, що після скоєння ДТП вживав алкоголь.

У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, у той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців.

Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 представника військової служби правопорядку поліцейські запрошувати не повинні.

Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, віднесене до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець, винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Відповідно проведення огляду водія - військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння відповідно до приписів ст.ст. 255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.

Таким чином, факт перебування ОСОБА_1 у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку.

Що стосується доводів апеляційної скарги про застосування аналогії закону, а саме можливості застосування ст..69 КК України, а саме не застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, застосування Закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено ч.4 ст.3 Кримінального кодексу України. У непрямій формі заборону аналогії містить також ч.1 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вважаю, що аналогія закону відноситься до процедурно-процесуального інституту, оскільки інститут аналогії закону забезпечує захист суб`єктивних прав та інтересів громадян. Саме призначення процесуальних норм полягає у забезпеченні реалізації матеріальних норм у випадку виникнення різноманітних відхилень від нормального розвитку цих відносин та їх захист.

Отже, апеляційний суд вважає, що в даній судовій справі аналогія матеріального закону не може бути застосована.

Апелянтом не спростовані висновки суду, які є правомірними.

Отже приходжу до висновку, що суд прийняв правильне рішення щодо порушення правил дорожнього руху і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст.ст.122-4, 124, 130 ч.4 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що суд першої інстанції правильно оцінив обставини справи та дав вірну юридичну оцінку.

За таких обставин, вважаю, що доводи апелянта не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах мінімального розміру штрафу, передбаченого законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 124, 130 ч.4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Вікторія СМІРНОВА