Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №463/3579/21 — Львівський апеляційний суд

Справа № 463/3579/21 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.

Провадження № 22-ц/811/4107/25 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Мікуш Ю.Р., Шандри М.М.

секретаря: Заяць Я.І.

з участю:представника Колективного підприємства

«Картограф» – Прокоп Ю.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Картограф», третя особа: Львівська міська рада про зобов`язання виконати договір,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Колективного підприємства «Картограф», третя особа: Львівська міська рада, про зобов`язання виконати договір.

Позов мотивував тим, що 20 листопада 2019 року між ним та Колективним підприємством «Картограф» укладено договір № 495 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за умовами якого відповідач мав виконати свої зобов`язання до 20 травня 2020 року.

Договір № 495 від 20 листопада 2019 року відповідає по формі типовому договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 04 березня 2004 року, та по своїй суті є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Сплативши визначену в договорі вартість послуги, він виконав умови договору, однак відповідач своїх зобов`язань за вищезазначеним договором не виконав.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер, у зв`язку з чим він не може на законних підставах її використовувати, чим йому завдано збитків, які він оцінює в розмірі 20 000 грн.

З наведених підстав, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, просив:

-зобов`язати Колективне підприємство «Картограф» виконати договір № 495 від 20 листопада 2019 року та передати проект відведення для присвоєння кадастрового номера земельній ділянці;

-зобов`язати Колективне підприємство «Картограф» сплатити йому 20 000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Картограф», третя особа: Львівська міська рада про зобов`язання виконати договір – відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Колективного підприємства «Картограф» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000 грн.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та суперечить вимогам Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Зазначає, що він не був належним чином повідомленим про судове засідання, призначене на 27 червня 2025 року.

Суд не розглянув подану ним заяву про збільшення позовних вимог, що є порушенням норм цивільного процесуального законодавства.

Доводи його позовних вимог не спростовано, а відтак такі підлягають до задоволення.

Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання не з`явився ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у справі достатньо матеріалів для ухвалення рішення по суті, колегія суддів приходить до висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з`явилися в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 20 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та Колективним підприємством «Картограф» укладено типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495, за умовами якого виконавець зобов`язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 , а замовник – прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 1.2. договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року технічні, економічні та інші вимоги до проекту викладені у завданні на виконання робіт, що є невід`ємною частиною договору (додаток 1).

Пунктом 1.3. договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року передбачено, що етапи та строки виконання робіт визначаються погодженим сторонами календарним планом виконання робіт (додаток 2).

Відповідно до п. 2.1. договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року загальна вартість робіт за цим договором становить 3000 грн без ПДВ.

Замовник у п`ятиденний строк, починаючи з дня підписання договору зобов`язується здійснити авансовий платіж виконавцю у розмірі 1500 грн без ПДВ (п. 2.2. договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року).

Приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання-передачі робіт (п. 3.1. договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року).

Пунктом 4.1. договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року передбачено початком робіт – 20 листопада 2019 року, а їх закінчення – 20 травня 2020 року.

Згідно з п. 5.1 договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором сторони не суть відповідальність згідно із законодавством та цим договором.

Пунктом 10.1 договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року передбачений перелік документів, які замовник надає виконавцю з дня початку робіт в двохтижневий термін.

Згідно з листом Лисиничівської сільської ради від 17 березня 2020 року № 131 Лисиничівська сільська рада не погоджує ОСОБА_1 межі земельної ділянки, що знаходиться в межах АДРЕСА_1 , оскільки вказана у доданих графічних матеріалах земельна ділянка перебуває у постійному користуванні, а приміщення у приватній власності.

Державним актом на право постійного користування землею серія II-ЛВ № 001092 від 24 листопада 1998 року підтверджується, що Приватному підприємству «Юрген» на території Лисиничівської сільської ради надається у постійне користування 0.44 га землі в межах згідно з планом землекористування для будівництва сервісного комплексу в с. Лисиничі відповідно до рішення позачергової сесії Лисиничівської сільської ради народних депутатів від 24 липня 1997 року № 113.

Згідно з листом відділу у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 07 липня 2020 року № 0-13-0-29-26/322-20 дані про наявність зареєстрованих прав на земельні ділянки, їх набуття гр. ОСОБА_1 в відділі у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відсутні. Одночасно повідомлено, шо ОСОБА_1 володіє земельною ділянкою для ведення садівництва на території Винничківської сільської ради, державний акт видано 12 лютого 1997 року, реєстр № 191.

28 серпня 2020 року ОСОБА_1 надіслав КП «Картограф» досудову вимогу, в якій вимагав виконати замовлення в десятиденний термін з дня отримання цієї вимоги.

Листом № 8020 від 03 вересня 2020 року КП «Картограф» повідомило ОСОБА_1 про те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд) не виготовлено у зв`язку з тим, що замовник не надав необхідні документи для виготовлення проекту землеустрою відповідно до п. 10 договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про землеустрій» види робіт із землеустрою – обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою; документація із землеустрою – затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про землеустрій» замовники документації із землеустрою мають право встановлювати наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою.

Статтею 28 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; виконувати всі умови договору.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 888 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

В пункті 10.1 договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 а КП «Карограф» встановлений обов`язок замовника надати виконавцю в двотижневий термін з дня початку робіт наступні документи: копію заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством); довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об`єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання та акти узгодження меж; акт перенесення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; матеріали (висновки) погодження проекту землеустрою.

Аналіз умов договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року свідчить про те, що надання замовником вищезазначених документів є обов`язковою умовою для виконання проектно-вишукувальних робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки виконавцем.

Однак позивач не надав Колективному підприємству «Картограф» вищезазначених документів, що свідчить про невиконання ним пункту 10 договору розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 495 від 20 листопада 2019 року.

Таким чином, проектно-вишукувальні роботи з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в АДРЕСА_1 не виготовлено не з вини виконавця робіт, а у зв`язку з ненаданням замовником всіх необхідних документів на його виготовлення, що виключає тлумачення дій відповідача як порушення зобов`язання в розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Крім того, земельна ділянка, відносно якої позивачем було замовлено проект, не передавалася йому у власність чи користування та не могла бути переданою, оскільки з листопада 1998 року така перебуває у постійному користуванні Приватного підприємства «Юрген».

Встановивши, що саме позивач не надав необхідних для розроблення проекту землеустрою документів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зобов`язання Колективного підприємства «Картограф» виконати договір № 495 від 20 листопада 2019 року та передати позивачу проект відведення для присвоєння кадастрового номера земельній ділянці та стягнення грошових кошів.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Картограф», третя особа: Львівська міська рада, про зобов`язання виконати договір.

Доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення позивача судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду справи спростовуються наявною в матеріалах справи розпискою (т.2 а.с. 83).

Покликання апелянта на те, що суд не розглянув подану ним заяву про збільшення позовних вимог не підтверджується на матеріалами справи, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2024 року прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до Колективного підприємства «Картограф», третя особа: Львівська міська рада, про зобов`язання виконати договір та постановлено в подальшому розглядати справу з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т 2 а.с. 18-19).

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір стягнутих з нього на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу суперечить вимогам Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», є безпідставними, оскільки Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» втратив чинність 15 грудня 2017 року на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно норм ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В суді апеляційної інстанції Колективне підприємство «Картограф» просило стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові - на позивача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 01 лютого 2026 року, рахунок № 17/03-26 від 17 березня 2026 року на надані адвокатські , юридичні послуги КП «Картограф» у справі № 463/3579/21 в суді апеляційної інстанції із зазначенням переліку правових та юридичних послуг, що надавалися, кількості часу, затраченого на їх надання та вартості цих послуг, акти здачі-приймання послуг виконавця, підписаний сторонами 17 березня 2026 року.

Отже, відповідачем документально доведено, що ним понесено витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Враховуючи складність справи, співмірність складності справи та обсягу виконаної адвокатом роботи, зважаючи на фінансовий стан сторін, беручи до уваги критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів вважає ,що з ОСОБА_1 на користь КП «Картограф» підлягає стягненню 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2025 року – залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Колективного підприємства «Картограф» 3000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 30 березня2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Шандра М.М.