Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №686/4281/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4281/26

Провадження № 1-кп/686/908/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому кримінальне провадження № 12026243000000134 від 20.01.2026 року на підставі обвинувального акту по обвинуваченню -

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ще. Чорний Острів, Хмельницької обл., українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб немає, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України -

в с т а н о в и в:

20.01.2026 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку № 28/3, що розташований по вул. П.Мирного у м. Хмельницький, Хмельницької області, помітив раніше незнайомого йому малолітнього ОСОБА_6 , який тримав в руках мобільний телефон, та прийняв рішення про викрадення чужого майна з метою власного збагачення, тоді ж реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, достовірно знаючи і розуміючи, що в країні діє воєнний стан, який введений на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим ЗУ від 24.02.2022 №2102-ІХ, та неодноразово продовжений Указами Президента України, востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 793/2025 від 20.10.2025 року, затвердженим ЗУ № 4643-ІХ від 21.10.2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строком на 90 діб, діючи умисно, відкрито, з корисливих мотивів, знаходячись ліворуч від потерпілого ОСОБА_6 , шляхом ривка викрав з правої руки потерпілого мобільний телефон марки «Iphone 14», синього кольору, об`ємом пам`яті 256 ГБ, ІМЕІ: НОМЕР_2 , вартістю 20 717 грн., в середині якого знаходилася сім - картка оператора мобільного зв`язку «Київстар», яка матеріальної цінності не представляє, який знаходився в прозорому чохлі вартістю 200 грн.

Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадений мобільний телефон, не реагуючи на заклики потерпілого ОСОБА_6 припинити протиправні дії та повернути майно, втік з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись у подальшому ним на власний розсуд.

Вказаними умисними протиправними діями ОСОБА_5 , заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 20 917 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 4 ст. 186 КК України – відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому визнав та показав, що він перебуваючи по вул. П.Мирного в м. Хмельницькому, шляхом ривка, викрав з правої руки малолітнього ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Iphone 14» та втік. Щиро розкаявся.

Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст. 349 КПК України показами обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого злочину, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред`явлене обвинуваченому обвинувачення.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно із ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

ОСОБА_5 раніше не судимий, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб немає, не працює, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Суд враховує, що ОСОБА_5 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, його молодий вік, що є обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині КК України.

Однією з обов`язкових умов для застосування до винної особи положень ст. 69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання.

Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним, та досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним», а втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи» (справа «Бакланов проти Росії», справа «Фрізен проти Росії», справа «Ізмайлов проти Росії», справа «Швидка проти України»).

Дотримання принципу пропорційності є дотриманням стандартів прав людини, передбачених ЄСПЛ у вирішенні питання призначення покарання, та дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Враховуючи наявність декількох обставин, які пом`якшують призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , зокрема його визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, його молодий вік, суд приходить до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України при призначені йому покарання.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, правову позицію прокурора, конкретні обставини справи, характер і ступінь небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України.

Приймаючи до уваги особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, його молодий вік, досудову доповідь, відповідно до якої ризик вчинення повторно кримінального правопорушення та ризики небезпеки для суспільства є середніми, а виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк є можливим, а також інші в сукупності обставини, які пом`якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку у відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, така міра покарання є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень та сприятиме позитивному впливу на інших осіб.

Строк дії обраного ОСОБА_5 під час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчився, підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, так як обвинувачений, на підставі ст. 75 КК України звільняється від відбування покарання з випробуванням.

Документально підтверджені витрати на залучення експерта у відповідності до ч. 2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, скасувавши на підставі ст. 174 КПК України арешт, накладений на ці речові докази

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374-376 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 50 коп.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 23.01.2026 року на: балаклаву темно – синього кольору зі вставками бірюзового кольору марки «VIKING», мобільний телефон марки «Iphone 14» темно – синього кольору, у силіконовому прозорому чохлі – скасувати.

Речові докази:

- балаклаву темно – синього кольору зі вставками бірюзового кольору марки «VIKING», яка відповідно до квитанції від 04.02.2026 року передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області – повернути ОСОБА_5 ;

- мобільний телефон марки «Iphone 14» темно – синього кольору, у силіконовому прозорому чохлі, який відповідно до розписки від 03.02.2026 року передано ОСОБА_7 законному представнику потерпілого ОСОБА_6 – вважати повернутим за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: