Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №210/5785/25 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 210/5785/25

Провадження № 1-кп/210/383/26

30 березня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження за яким обвинувачується:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Нова Олександрівка, Згурівського району, Київської області, громадянина України, офіційно не працевлаштований, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190 КК України, ч.2 ст.190 КК України -

В С Т А Н О В И В:

Не пізніше 09.01.2024 ОСОБА_5 , не маючи постійного джерела доходів, переслідуючи корисливу мету та особисту зацікавленість у вигляді одержання стабільних прибутків, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, прийняв рішення про вчинення ним кримінальних правопорушень спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). З цією метою, останній розмістив у мережі «Інтернет» оголошення про кредитування приватних осіб.

09.01.2024 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного протиправного корисливого умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись корисливим мотивом та метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, протиправно, не маючи реального наміру та можливостей надавати послуги з кредитування, надав ОСОБА_8 номер банківської картки № НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та в ході телефонної розмови повідомив ОСОБА_8 , що на вказану картку необхідно перерахувати грошові кошти в сумі 4000 гривень.

В подальшому, ОСОБА_10 , будучи введеною в оману, добровільно перерахувала на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Таскомбанк», видану на ім`я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі заяви-анкети №002/24053440-SP, грошові кошти у сумі 4000 гривень вважаючи, що це є правомірним та вигідним для неї, однак ОСОБА_5 надавати послуги з кредитування наміру не мав та перерахував грошові кошти потерпілої у повному обсязі на банківську картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ «Державний ощадний банк України», відкриту на ім`я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору № 895198305/011223.

Таким чином ОСОБА_5 , отримавши кошти, розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_10 майнової шкоди на вищевказану суму.

Крім того, 28.03.2024 ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, діючи повторно з умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном шляхом обману у вищевказаний спосіб, в ході листування у мессенджері «Телеграм» домовився із потерпілим ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перед цим знайшов розміщене ОСОБА_5 оголошення на платформі «OLX» про приватне кредитування, про необхідність перерахунку потерпілим грошових коштів на загальну суму15 000 гривень, для підтвердження своєї платоспроможності, на обумовлену банківську картку.

28.03.2024 ОСОБА_11 , вважаючи, що здійснює оплату з метою підтвердження платоспроможності, перерахував грошові кошти, в кількості двох транзакцій, на загальну суму 15 000 гривень на банківську картку № НОМЕР_3 емітовану АТ «МТБ - банк», відкриту на ім`я ОСОБА_5 , на підставі договору № 364332-2024/04299.

Після отримання грошових коштів на банківський рахунок в сумі 15000 гривень в якості підтвердження платоспроможності, ОСОБА_5 не маючи наміру надання послуги з кредитування, розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_11 майнової шкоди на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні даних злочинів визнав у повному обсязі та показав, що він дійсно скоїв дані злочини при вказаних обставинах.

Все було так, як записано в обвинувальному акті.

Він дійсно розмістив в мережі Інтернет оголошення про ніби то видачу кредитів і просив потерпілих для ніби то перевірки платежеспроможності перевести гроші на його рахунок, після чого заволодівав їх грошима та використовував на власні потреби.

У скоєному розкаюється. Потерпілим збитки відшкодував повністю.

Суд, враховуючи, що обвинувачений визнав себе винним у повному обсязі щодо фактичних обставин вчинення злочину та вказані обставини ніким не оспорюються, а його свідчення в судовому засіданні дають достатні підстави не сумніватися у добровільності його позиції, на підставі ч.3 ст.349 КПК України вважає необхідним визнати недоцільним дослідження доказів, що маються у кримінальному провадженні, щодо обставин, які ніким не оспорюються (зокрема-щодо факту скоєння обвинуваченим даного злочину та його обставин), та обмежити обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи та документів, що характеризують його особу та мають значення для вирішення питань щодо речових доказів та судових витрат, якщо такі маються у справі.

При цьому судом, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України встановлено, що учасники судового процесу (зокрема-обвинувачений) правильно розуміють значення цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позицій, а також докладно роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд також вважає, що вина обвинуваченого у скоєні даного злочину доведена у повному обсязі, а його дії вірно кваліфіковані:

- за ч. 1 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

- за ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд, згідно ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

ОСОБА_5 раніше судимий, не перебуває на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер м.Кривий Ріг». ( т.2, а.с.52-78 ).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне з урахуванням обставин справи та особи обвинуваченого призначити йому покарання у вигляді штрафу, вважаючи, що тільки таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Питання про призначення остаточного покарання за скоєння декількох злочинів вирішується судом з урахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України.

Запобіжний захід на даний момент відсутній.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Оскільки обвинувачений повністю відшкодував потерпілим заподіяну шкоду у сумах, визначених потерпілими в своїх цивільних позовах, про що надав відповідні квитанції, суд вважає за необхідне вказані позови залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_12 винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190 КК України, ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуванихмінімумів доходів громадян;

- за ч.2 ст.190 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуванихмінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинання більш суворим покаранням менш суворого та встановити остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або ж 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень.

Заявлені цивільні позови залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу впродовж 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1