Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №515/316/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/316/26

Провадження № 2/515/776/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 березня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» в особі представника – адвоката Ушакевич Марини Петрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

23 лютого 2026 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі – АТ «Універсал Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціною позову 20 837,89 грн.

Свої вимоги позивач, мотивує тим, що 07 червня 2024 року відповідач звернувся до Банку та підписав у електронному вигляді Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank», тим самим підтвердив свою згоду на те, що дана заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між нею та Банком Договір про надання банківських послуг.

Відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 , на який встановлено кредитний ліміт у розмірі до 15 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач не повертав своєчасно грошові кошти, у зв`язку з цим чим виникла заборгованість у розмірі 20 837,89 грн, з яких: 16 444,84 грн – загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 4 393,05 грн – заборгованість за пенею.

Враховуючи викладене, Банк просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати у сумі 3 328,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2026 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Згідно з ухвалою судді від 25 лютого 2026 року, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подав. У позові представник позивача проти заочного розгляду справи заперечень не мала.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження за зареєстрованою адресою місця проживання. Поштове відправлення було повернуто до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 91- 1 Правил.

За змістом п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

Відповідач клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 07 червня 2024 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank», шляхом електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 03ас6138fe0ff75d3ed9f0b80419687c14f2db6a71474cfc973b4020b10e777e5d. Згідно з укладеним договором, АТ «Універсал Банк» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_2 і випустив платіжну картку, тип рахунку «Чорна картка», з встановленим кредитним лімітом у розмірі 15 000,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом (а.с. 14,15,17).

Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (далі - Договір) – а.с. 19-зворот-21, 30-54.

Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

Також у Анкеті-заяві від 07 червня 2024 року ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з Договором та є рівнозначним аналогом її власноручного підпису.

Згідно з довідкою Банку від 26 грудня 2025 року, відповідачу 07 червня 2024 року встановлено кредитний ліміт у сумі 15 000,00 грн (а.с. 14).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, то повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З наданого розрахунку, заборгованість відповідача перед Банком за вказаним кредитним договором, яку просить стягнути позивач, станом на 04 грудня 2025 року становить 20 837,89 грн, з яких: 16 444,84 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом); 4 393,05 грн - заборгованість за пенею (а.с. 12-13). Відповідач погашав заборгованість, але несвоєчасно та у неповному розмірі, останній раз 01 грудня 2025 року у сумі 500,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши кредитні кошти відповідачу. Останнім не доведено належного виконання зобов`язань за кредитним договором. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження погашення ним заборгованості за кредитом.

Разом з тим, за змістом ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язанням.

Відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.

Таким чином, заборгованість відповідача за пенею у сумі 4 393,05 грн підлягає списанню позивачем, а тому у цій частині вимоги позивача безпідставні.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За такого, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість у сумі 16 444,84 грн, що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом).

Таким чином заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі позову, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

У Х В АЛ И В:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вул. Оленівська, буд. 23, м.Київ, заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07 червня 2024 року станом на 04 грудня 2025 року у розмірі тіла кредиту у сумі 16 444,84 грн (шістнадцять тисяч чотириста сорок чотири грн 84 к.), що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом), та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 626,46 грн (дві тисячі шістсот двадцять шість грн 46к.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 30.03.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк