Вирок від 25 березня 2026 р. у справі №495/8013/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/8013/25

Номер провадження 1-кп/495/357/2026

26 березня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025162240001218 від 02.09.2025за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця р. Молдова, м. Бендери, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, положень наказу МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», зберігання бойових припасів здійснюється відповідно до дозвільної системи, яка є особливим порядком виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», визначено, що під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.

Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).

Пунктом 12 вищезазначеної постанови визначено, що незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов`язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.

Так, ОСОБА_4 , у порушення вищевказаних вимог законодавства, в березні 2025 року, перебуваючи у лісі розташованому поблизу населеного пункту Бритівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, маючи намір на придбання для себе, без передбаченого законом дозволу, бойових припасів, шляхом знахідки, придбав 32 патрони, що є боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї – військовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм, призначеними для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: 5,45-мм автоматів Калашникова (АК-74, АКС-74, АКС-74У, АК74Н, АКС74Н), 5,45-мм ручних кулеметів – РПК-74, їх модифікацій та інших відповідного калібру, які знаходилися в картонній коробці, після чого помістив вказану коробку разом з патронами в кількості 32 шт до карману своєї сумки та разом з сумкою з патронами прослідував до місця свого постійного мешкання, а саме до буд. АДРЕСА_2 , та в подальшому вирішив зберігати знайдені патрони за місцем свого мешкання для чого сховав вказані патрони в сумці та поклав в шафу своєї спальної кімнати, чітко розуміючи, що вони є забороненими у цивільному обігу за категорією бойових припасів, тобто, не припиняючи свої протиправні дій, ОСОБА_4 маючи умисел направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, без передбаченого законом дозволу зберігав їх за адресою свого мешкання, а саме у буд. АДРЕСА_2 .

Далі, під час проведення обшуку 04 вересня 2025 року домоволодіння АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 , було виявлено та вилучено 32 патрони, що є боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї – військовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм, призначеними для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: 5,45-мм автоматів Калашникова (АК-74, АКС-74, АКС-74У, АК74Н, АКС74Н), 5,45-мм ручних кулеметів – РПК-74, їх модифікацій та інших відповідного калібру.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263 КК України, а саме у носінні, зберіганні, придбанні, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

10 жовтня 2025 року, між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 471 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному злочині.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , а саме 3 (три) рокипозбавлення волііз застосуванням ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, застосуванням ст. 76 КК України та покладенням на нього обов`язків визначених судом.

За змістом угоди, обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснено та зрозуміло наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.263 КК України визнав повністю та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч. 2ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згідний з видом покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене в ній покарання.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які просили суд затвердити укладену угоду про визнання винуватості, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 10 жовтня 2025року з наступних підстав.

Відповідно до правил ст. ст.468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, а також особливо тяжких злочинів, у випадках, передбачених п. п. 2, 3 ч. 4ст. 469 КПК України.

Подана на затвердження суду угода про визнання винуватості відповідає вимогам ч. 4 ст.469, ст.472 КПК України.

Суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, що виразився в носінні, зберіганні, придбанні, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину та розкаюється у скоєному, повністю розуміє правові наслідки укладання та затвердження угоди, підтверджує, що укладення даної угоди сторонами є добровільним.

Укладення угоди сторонами дійсно є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обставин для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено.

Узгоджене в угоді покарання обвинуваченого, на думку суду, відповідає тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, та є достатнім та необхідним для його виправлення й попередження вчинення інших кримінальних правопорушень.

Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 10 жовтня 2025 року, між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні міри покарання із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком суд також враховує, що ОСОБА_4 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженню не заявлявся.

Процесуальні витрати за залучення судового експерта ОНДЕКЦ у зв`язку з проведенням судових експертиз зброї на загальну суму 8022, 60 грн (вісім тисяч двадцять дві грн 60 коп.) стягнути із ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись ст. ст.. 100, 174, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 381, 382, ч.15 ст.615 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 10 жовтня 2025 року, укладену між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 02.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162240001218.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 на період іспитового строку такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.09.2025 - скасувати.

Речові докази: набої калібру 5,45 мм в загальній кількості 32 шт., упаковані до полімерного сейф-пакету № ICR 0235694; 2 предмета, схожі на набої, упаковано до полімерного сейф-пакету №ICR 0235691; предмет, схожий на пістолет типу револьвера та 8 набоїв до нього, який разом з набоями, упакований до полімерного сейф-пакету № PSP 2303171; предмет, схожий на пістолет, упакований до полімерного сейф-пакету №PSP 2303172 – знищити.

Процесуальні витрати за залучення судового експерта ОНДЕКЦ у зв`язку з проведенням судових експертиз зброї на загальну суму 8022, 60 грн (вісім тисяч двадцять дві грн 60 коп.) стягнути із ОСОБА_4 на користь держави.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженню не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі, нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, у якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Повний текст вироку негайно після проголошення резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченій, прокурору.

Суддя ОСОБА_1