Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №465/2762/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/2762/26

1-кп/465/951/26

ВИРОК

Іменем України

30.03.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудови х розслідувань за №12026142370000084 від 20.03.2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13.03.2026 у справі №465/2163/26, провадження №2-о/465/180/26, видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , строком на 6 місяців, яким вжито заходи тимчасового обмеження його прав відносно матері з покладенням на нього наступних обов`язків: - заборонено перебувати у місці спільного проживання із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, ОСОБА_3 , 19.03.2026 близько 15:06 год., будучи ознайомленим із рішенням Франківського районного суду м. Львова від 13.03.2026 у справі №465/2163/26, провадження №2-о/465/180/26 про видачу обмежувального припису, яким відносно нього встановлено вищенаведене тимчасове обмеження його прав, реалізовуючи протиправний умисел, пов`язаний із домашнім насильством, діючи умисно, порушив даний обмежувальний припис, а саме прийшов у місце спільного проживання з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису особою, щодо якої такий застосовано судом.

Прокурор Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_6 подали до суду заяви, згідно яких обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст.12 КК України визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.

Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до положень ч.2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.

За вимогами ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису особою, щодо якої такий застосовано

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, передбачене ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення відносно особи, з якою обвинувачений перебуває у сімейних відносинах.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, та враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього, у відповідності до ст. 59-1 КК України, обов`язків.

З огляду на вимоги ч.2 ст.65 КК України визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків та злочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч. 2 ст. 59-1 КК України, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання немає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

У справі відсутні процесуальні витрати.

Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Підстав для застосування правових приписів ст.174 КПК України немає.

Керуючись ст.ст. 349, 374, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ – DVD-R диск – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч. 1 ст. 394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_1