Вирок від 29 березня 2026 р. у справі №447/731/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/213/26

Справа №447/731/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 ,

потерпілої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаїв Львівської області матеріали кримінального провадження № 12026142250000028 від 25 лютого 2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Гошів, Івано-Франківської області, українки, громадянки України, з середньою технічною освітою, офіційно працевлаштованою у ДП «Благоустрій» КП «Розділжитлосервіс» на посаді технічного працівника, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_4 13.02.2026, близько 18 год. 20 хв., перебуваючи у коридорі житлової квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих раптово виниклих неприязних відносин, що виникли під час словесного конфлікту із ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на заподіяння останній фізичного болю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, із застосуванням фізичної сили, нанесла ОСОБА_6 декілька ударів руками в ділянку спини, декілька ударів правою ногою в ділянку лівої гомілки (литки), після цього схопила її за волосся та силою тягнула за нього, внаслідок чого завдала потерпілій ОСОБА_6 сильного фізичного болю, не спричинивши при цьому тілесних ушкоджень..

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у скоєному злочині визнала у повному обсязі, щиро розкаялась і надала покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Потерпіла в судовому засіданні просила притягнути ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за спричинення їй побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачена, та інші учасники процесу не оспорюють:

1) подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Також судом встановлено, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку частини 3 статті 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченої й дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченої. При цьому судом роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинувачену ОСОБА_4 , показання якої є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує її дії за частиною 1 статті 126 КК України як умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України та пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відношення обвинуваченої до скоєного, яка щиро розкаялась у вчиненому, особу обвинуваченої, яка раніше не була судима.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття, яке полягає у відвертому особистому осуді обвинуваченої своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, розкриттям усіх обставин кримінального правопорушення та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які згідно статті 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 – не встановлені.

Відповідно до вимог частини 2 статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із частиною 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на особу обвинуваченої, конкретні обставини вчинення злочину, відсутність спричинення тяжких наслідків, наявність по справі обставин, що пом`якшують покарання, приймаючи до уваги відношення обвинуваченої до вчиненого, яка в судовому засіданні запевнила, що в подальшому не допускатиме протиправної поведінки та просила надати їй можливість стати на шлях виправлення, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у межах санкції статті 126 КК України, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.

Крім того, дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази – відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369-371, 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 126 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі частини 1 статті 26 КВК України зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов - не заявлений.

Запобіжний захід не обирався.

Шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази – відсутні.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених частиною 2 статті 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Повний текст вироку складено 30 березня 2026 року.

Суддя ОСОБА_7